Не обороною єдиною: чому важливо зберегти фокус на екологічні реформи під час війни

Протягом останніх 8 місяців ми чи не щодня прокидаємось і засинаємо під звуки сирен та щоденні новини про обстріли. 

І ці постійні спроби ворога випробовувати нас на міцність тільки ще більше мотивують бізнес-спільноту працювати на Перемогу України та активніше планувати відбудову України після війни.  

Водночас, попри труднощі війни та інші пріоритети, бізнес, який працює в Україні, наполягає на важливості принципів сталого розвитку і не полишає прагнень втілювати екологічні реформи, які дадуть нам можливість швидко відновити економіку після війни та стати повноцінним членом Європейської родини. 

Як саме та які реформи наразі вже є вкрай важливими для цього? 

Аби їх згрупувати та систематизувати, ми в Європейській Бізнес Асоціації випустили окрему Білу книгу з дерегуляції законодавства. 

Це, власне, щорічний огляд стану реалізації нагальних реформ екологічної політики та законодавства України з пропозиціями щодо їх вирішення.

Отож, ключове, ми маємо зберегти курс на євроінтеграцію. 

Як показують дані урядової моніторингової системи "Пульс Угоди", за 6 років Україні вдалось виконати тільки 47% вимог угоди про асоціацію з ЄС у сфері навколишнього середовища, тобто менш ніж половину від своїх зобов’язань. 

Серед них – суттєві питання, затягування з рішенням яких гальмує розвиток цілих галузей та прихід нових інвесторів. 

Управління відходами

Так, чи не найбільшим здобутком останніх років можна назвати прийняття довгоочікуваного рамкового закону про управління відходами, який нарешті має встановити чіткі та передбачувані правила розвитку галузі. 

Втім, це тільки перший крок, за яким має слідувати прийняття низки підзаконних актів, наприклад Європейського переліку відходів, та секторальних законопроєктів про тару і упаковку, батареї та акумулятори, відходи видобувної галузі тощо. 

А також оновлення чинного регулювання щодо металобрухту та промислових відходів, які мають дати поштовх розвитку циркулярної економіки. 

Більше того зараз – це нагальна потреба для України, яка вже має тисячі тонн відходів війни у вигляді знищеної військової техніки, пошкоджених автівок, зруйнованих будівель. 

До слова, у 2021 році глобальний ринок управління відходами оцінювали у 423,4 млрд доларів і він продовжує зростати.

Ринок торгівлі квотами на викиди парникових газів

Бізнес продовжує перейматися долею ринку торгівлі квотами на викиди парникових газів. По-перше, через війну майже неможливо отримати повноцінні дані щодо викидів від підприємств, адже процес звітності призупинено з боку Міністерства, та й підприємствам складно збирати дані, особливо тим, що знаходяться під постійними обстрілами або без світла. 

По-друге, концепція роботи ринку вуглецю, яку розробляли до війни, потребує суттєвого оновлення, якщо не комплексного перегляду. 

За останніми даними, понад 412 підприємств було пошкоджено або знищено під час війни, серед них і великі енергоємні об’єкти, які є основою архітектури ринку.

Але парадокс – цей ринок нам дуже потрібний, адже наразі він є ключовою умовою для незастосування до України прикордонного вуглецевого коригування (СВАМ), як з боку ЄС, так і з боку США. 

Як вихід, пропонуємо все ж налагодити погодження планів моніторингу та отримання звітів викидів парникових газів від бізнесу, а не відкладати все на післявоєнний період. Це допоможе мати хоч якусь картину.

Надрокористування 

Окремої уваги потребує сфера надрокористування, яка, на мій погляд, залишається нашою найбільшою можливістю для швидкого відновлення, зокрема завдяки суттєвим надходженням до бюджетів усіх рівнів та забезпеченню робочим місцями, а також інтеграції у міжнародні виробничі ланцюги. 

Так, за 9 місяців 2022 року видобувна галузь забезпечила 13,2% усіх податкових надходжень до Держбюджету.

Єврокомісія у своїй робочій програмі на 2023 рік підтвердила наміри врегулювати питання критично важливої сировини та створити більш стійкі ланцюги постачання з іншими країнами. 

Україна, яка фактично межує з ЄС і має запаси рідкоземельних металів, зокрема літію, має очевидні переваги. 

Втім, для збільшення привабливості цієї галузі для іноземних інвесторів, потрібно продовжити комплексну реформу видобувної галузі. 

Наприклад, перевести дискусію навколо законопроєкту №4187-д у більш предметну площину, адже останній раз текст документу бізнес-спільнота бачила напередодні війни, а от розмови про необхідність його прийняття зараз у всіх на вустах.

У цьому ж контексті слід нарешті вирішити проблему виставлення на аукціон з продажу спецдозволів ділянок, на яких планується встановлювати природоохоронні території. 

Для бізнесу – це кіт в мішку, адже чинним законодавством не передбачено навіть інформування про такі наміри власника спецдозволу. 

Так як діяльність на таких територіях законодавчо заборонена, компанії опиняються в ризиковій ситуації одного дня залишитись без права на видобування – і судова практика є тому прямим підтвердженням. 

Реформа державного екологічного контролю 

На період військово стану в Україні припинено планові заходи контролю, у тому числі екологічного, що, як повідомляють компанії, трохи зменшило тиск на бізнес. 

Однак, перезріла реформа державного екологічного контролю та власне перезапуск Державної екологічної інспекції залишаються актуальними для повоєнного відновлення. 

Але, кращим рішенням була б заміна численних перевірок, наприклад, добровільним екологічним страхуванням або екологічним аудитом. Як це зроблено нещодавнім дерегуляційним законом щодо заміни перевірок з пожежної безпеки на страхування відповідальності для бізнесу. 

І, наостанок, продовжуючи тему дерегуляції, хотілось би закликати відповідні органи прискорити роботу над врегулюванням змін до процедури ОВД на період воєнного часу та її подальше спрощення, визначення переліку територій, підприємства на яких можуть отримати тимчасові пільги на сплату екологічного податку, а також збереження поточних екологічних нормативів. 

Саме ці заходи допоможуть підтримати бізнес у часи війни та полегшити їх новий старт після її завершення.

Війна триває, але вона точно закінчиться нашою Перемогою. Бізнес вірить в Україну, продовжує працювати та підтримувати країну, водночас, важливо вже зараз будувати плацдарм до відродження нової європейської України. 

Тож запрошую владу до співпраці, зі свого ж боку, бізнес та Асоціація готові підтримувати важливі для країни ініціативи!