Повернення на круги своя та нові перспективи: що чекає на ІТ-галузь

Ми сильна нація і вже 8 місяців доводимо це не лише на полі бою, але й в економічній площині. Зокрема, ІТ-сектор показує хорошу динаміку і не лише зберігає тогорічні темпи за експортними надходженнями, але й показує зростання. 

Проте ринок змінився — вакансій поменшало, спеціалісти стали лояльніші, а компанії шукають нові можливості для експансії. 

Швидкий погляд в майбутнє

В перші місяці війни український бізнес переймався тим, щоб вистояти, зберегти команду та стати на нові рейки. 

За 8 місяців більшість компаній адаптувалися до життя в турбулентних умовах та продовжують шукати нові вектори розвитку. 

І задача бізнесу сьогодні — не лише знову міцно стати на ноги, але й підживлювати економічні потужності країни, забезпечуючи населення та армію необхідними ресурсами.

Економічне зростання України сильно сповільнилося та очікувати стрімкого відновлення не варто. І все ж у 2023 році ситуація має покращитися. 

Так, на кінець наступного року аналітики НБУ передбачають зменшення інфляції з понад 30% до 20,8% та ще вдвічі нижче на кінець 2024-го. А Світовий банк навіть підвищив прогноз зростання ВВП України в 2023 році з 2,1% до 3,3%.

Через війну скоротився й експорт України, при чому послуги просіли менше за товарні позиції — 6% проти майже 30% відповідно. 

Пом’якшити падіння дозволила діяльність ІТ-сектору, чия частка в структурі експорту послуг досі найбільша – 43%, що дорівнює $4,6 млрд доларів США. 

ІТ-сектор залишився доволі ефективним, хоча також мав переструктурувати робочі процеси та скоротити темпи розвитку. 

Багатьом довелося зменшити найм спеціалістів, призупинити поточні проєкти та довести новим клієнтам, що вести діяльність в Україні можна.

Ситуація в ІТ поступово повертається на круги своя, хоча робити довгострокові висновки зарано. І все ж цікаві вектори розвитку вже вимальовуються. 

Що нас чекає

Вільних грошей в економіці має поменшати. Світова економіка завершила один із природних циклів розвитку, який підсилили пандемія та війна в Україні. 

Грошей стало менше і, як наслідок, наступні декілька років бізнес обережніше інвестуватиме в нові компанії та партнерства. І попри це все одно більшість коштів вкладатимуться в ІТ-сектор, тож попит на ІТ-продукти залишатиметься високим.

Через високу якість, меншу вартість розробки та можливість віддаленої співпраці східноєвропейський ринок має хороші перспективи. 

Саме тому вже зараз українські компанії змінюють стратегію розвитку, зокрема перерозподіляють портфель клієнтів і виходять на міжнародні ринки. Для експансії обирають близькі до України ринки, зокрема Польщу, Румунію та країни Балтії. І це стосується не лише ІТ.

Зміни в фінансуванні та розділення ІТ-пирога. Перерозподіл ІТ-ринку стався, проте торкнувся здебільшого ринку праці — компанії скоротили кількість відкритих позицій, натомість побільшало кандидатів в активному пошуку. 

Згідно з аналітикою Djinni, наприкінці вересня шукали роботу близько 65 тис. спеціалістів, тоді як вакансій було вп’ятеро менше. 

При цьому, на противагу тренду 2021 року, кандидати втричі частіше відгукуються на пропозиції та самі пишуть рекрутерам.

Поменшало й гравців на ринку, зокрема серед малого й середнього ІТ-бізнесу та стартапів. Невеликі компанії, що не мали операційного резерву та не змогли перебудувати процеси, зупинилися чи скоротили обсяги роботи, а продуктовим — стало складніше залучати інвестиції. 

Останні 5 років інвестори охоче вкладали в українські ІТ-розробки, частка продуктових компаній на ринку України зростала та мала зрівнятися з сервісними за кількістю. 

А тепер ті, хто ще пів року тому закривав мільйонні раунди за лічені місяці, мають думати, як розвиватися, доробляти свої розробки та активно презентувати себе венчурним фондам. 

При цьому ті, хто переважно інвестує в продукти на ранніх стадіях, більше сфокусовані на підтримці портфельних проєктів, аніж на пошуку нових.

І все ж як міжнародних, так і українських інвесторів ринок ІТ і інновацій цікавить. В українських компаніях вони вбачають перспективи та потенціал для розвитку, а отже вкладають в ІТ, e-commerce, фінтех, інші інноваційні індустрії та експортноорієнтовані галузі.

Залучення іноземних клієнтів. Зараз всі ІТ-компанії прагнуть показати міжнародному бізнесу, що з нами безпечно, ми розвиваємося та вміємо нівелювати ризики. 

До повномасштабного російського вторгнення іноземний бізнес був зацікавлений у ринку України та активно відкривав і розширював свої локальні представництва.

При цьому задача не лише залучити, але й втримати. Тут сервісні ІТ-компанії гнучкі — можуть швидко перебудувати робочі та партнерські процеси в нестабільних умовах. 

Клієнти прагнуть завжди зменшувати ризики, і принцип "quick entry, quick exit", який і є перевагою аутсорсингу, дає їм більше можливостей диверсифікувати ризики та призупинити співпрацю за потреби. 

Попит на українські ІТ-рішення стабільний попри всі труднощі та ризики, тож із цієї точки зору майбутнє українського ІТ оптимістичне.

Роль держави — регулювання, а не залучення коштів. Для стабільної роботи та розвитку ІТ-галузі потрібні фінансові надходження, а міжнародним партнерам цікаво інвестувати в ІТ. 

Якщо вони бачитимуть, що вести бізнес в Україні безпечно, то ситуація розвиватиметься позитивно. 

При цьому державні структури мають створювати безпечні умови, верховенство права і регулювати діяльність. Тоді інвестиції в українські компанії надходитимуть самі по собі.

Нестабільний ринок праці. Послаблення обмежень на виїзд може слугувати своєрідним краш-тестом ІТ-ринку на міцність. Задача ІТ-компаній — зробити так, щоб спеціалісти лишалися в Україні, розвивали ринки та компетенції тут. 

Саме тому ІТ-бізнес має докладати зусиль і будувати комфортні умови для роботи в межах і за межами України. Один із варіантів, який вже активно реалізовують, — відкривати офіси за кордоном, щоб команди могли працювати як віддалено, так і зустрічатися на брейншторми офлайн.

Але потрібно зважати на ймовірність наступних хвиль мобілізації та перерозподіляти обов’язки між всіма членами команди й мати "план Б". Недоступність ключових спеціалістів може спонукати клієнтів звернутися до компаній за кордоном, які здатні надавати послуги стабільно. 

І якщо останні роки ми рухалися в бік архітектурної розробки, складних і цікавих проєктів, то зараз саме час подумати над створенням інших конкурентних переваг. 

Поки для нас нічого не змінилося, ми як і раніше співпрацюємо з компаніями середнього розміру та стартапами.

Планування понад усе

В умовах турбулентності, швидких змін і пінг-понгу новинами спрогнозувати, в якому напрямі розвиватиметься ІТ і решта галузей важко. Багато залежить від того, наскільки швидко Україна виграє в цій війні. 

Всебічна підтримка армії наближає нашу перемогу, але бізнесу варто бути готовим до всього — і до роботи за відсутності електропостачання, і до економічних потрясінь на ринку.

Ще з часів навчання на шкіпера я взяв за правило мати декілька сценаріїв розвитку ситуації. Нас так вчили — розробити основний high-level план і подумати, як будете поводитися при ночівлі, якщо зміниться вітер або зламається яхта. 

І навіть якщо жодний із продуманих сценаріїв не справдитися в повному обсязі, при непередбачених ситуаціях це дає опору — я не імпровізую, а маю час для прийняття виважених стратегічних рішень.

В своїх прогнозах я оптимістичний, але віддаю перевагу реалістичному плануванню — це дозволяє бізнесу міцніше стояти на ногах, якщо наступає криза, та передбачити наступні кроки.