Топ 10 реформ для зростання економіки: успіхи та провали Парламенту за 3 роки

На початку роботи Парламенту аналітичні центри, провідні бізнес-асоціації та представники парламентської коаліції напрацювали ключові економічні пріоритети та підписали Меморандум про співпрацю.

За три роки реалізовано ⅔ всіх запланованих реформ. 

Робота нового Парламенту три роки тому почалась з "турборежиму" — за скороченими процедурами ухвалювали закони, на які роками чекало суспільство. 

У експертних моніторингах реформ за 2019-2021 роки було надано детальну оцінку ключових змін, які відбулись протягом першого та другого року роботи Парламенту, зокрема це такі важливі реформи:

відкриття ринку с/г землі, антиофшорне законодавство, врегулювання небанківського сектору шляхом створення Спліт регулятора, удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності, модифікація системи "Прозорро", забезпечення законодавчих умов для судової реформи (перезавантаження ВРП та створення ВККС), позбавлення депутатів недоторканності, запроваджено відповідальність за незаконне збагачення, механізм реалізації FATCA, режим спільного транзиту, законодавче забезпечення функціонування програмних РРО третього покоління, осучаснення спрощеної системи оподаткування (збільшення граничних лімітів, відміна обов’язкового ЄСВ для спрощенців-сумісників) тощо.

У той же час значну кількість важливих реформ за три роки так і не було реалізовано, зокрема реформу митної служби, податкову реформу у частині зниження шкідливих прямих податків, демонополізацію енергетичного сектору тощо. 

Які економічні показники мала Україна на початку 2022 року?

• Після падіння у 2020 році на 4% ВВП, у 2021 році економіка зросла на 3,2%;
• ВВП у доларовому еквіваленті збільшився з 153,9 млрд доларів у 2019 році, 155,6 млрд доларів у 2020 року – до 200 млрд дол за підсумками 2021 року;
• ВВП на одну людину у доларовому еквіваленті збільшився з 3662 доларів у 2019 році, 3727 доларів у 2020 році – до 4836 доларів у 2021 році. Це є найвищими показниками за всю історію України;
• Середня зарплата у доларовому еквіваленті на 1 січня 2019 року складала 332 долари, на 1 січня 2020 року — 430 доларів, на 1 січня 2021 року — 438, на 1 січня 2022 року — 506 доларів (що є найвищим показником за всі роки спостережень);
• На кінець 2021 року міжнародні резерви України складали 30,9 млрд доларів. На кінець 2019 року ЗВР складали 25,3 млрд доларів, на кінець 2020 року ЗВР складали 29,1 млрд доларів;
• Обсяги депозитних вкладів у банківській системі зростали весь 2021 рік. На грудень 2021 року депозити фізичних та юридичних осіб склали 1 трлн 504 млрд, в той час як грудень 2020 року вони складали 1 трлн 348 млрд грн;

Велика війна рф проти України, яка розпочалась 24 лютого, призвела до значного негативного впливу і на економіку України, погіршення всіх економічних показників. Падіння ВВП очікується за підсумками року у 30-35% ВВП, безробіття сягне за прогнозами 30%.

Стан реалізації ключових реформ для відновлення та розвитку економіки?

1. Реформа податкової та митної служби

Одна з найбільш дискредитованих у суспільстві – комплексна реформа податкових органів та митниці – протягом 2021-2022 рр., як і раніше, йде повільно та невпевнено з огляду на вкрай високу кадрову турбулентність у обох відомствах, де досі не призначено повноцінних керівників. 

Інституційна реформа митниці так і не відбулась, незважаючи на всі необхідні законодавчі передумови та збалансований план КМУ. За кілька років змінилась низка керівників, було проведено кадрові ротації керівників регіональних митниць – проте реформу не можна вважати реалізованою. 

Реформа податкової служби, яка почалась одночасно із реформою митниці, демонструє дещо кращі результати, зокрема у частині боротьби з мінімізацією податків.

2. Судова реформа

Минулого року реалізовано два ключові законопроєкти для запуску судової реформи: №3711д, який передбачає створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів із комісією для відбору кадрів до ВККС.

Вирішальний голос у ній мають незалежні міжнародні експерти та закон №5068, який забезпечує перезавантаження Вищої ради правосуддя (ВРП) за участі міжнародних експертів, які матимуть вирішальний голос, а також передбачає перевірку на доброчесність членів ВРП та змінює порядок притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.

Ці два проєкти стали законами та підписані Президентом, реформування судової системи повільно реалізується.

Три роки тому створено ефективний Вищий Антикорупційний суд та оновлено Верховний суд України – які демонструють ознаки незалежного правосуддя.

За цей час Вищий антикорупційний суд виніс десятки обвинувальних вироків депутатам, суддям, прокурорам та іншим високопосадовцям.

3. Реформа податкової системи — оновлений Податковий Кодекс

Пріоритетними кроками для покращення податкової системи фахівці визначили: запровадження заходів деофшоризації економіки, радикальне зменшення розміру шкідливих прямих податків (перехід до оподаткування тільки розподіленого прибутку та зменшення податків на працю, модифікації податку на землю), посилення контролю кордону та відповідальності за контрабанду, імплементація зобов’язань ЄС, а також нової редакції Бюджетного кодексу, який буде передбачати зниження неефективних видатків державного бюджету, які перерозподіляються через публічні фінанси, до цільового показника 33-35% від ВВП, оптимізацію структури видатків.

За останні роки було внесено зміни до податкового законодавства, які дозволяють мінімізувати втечу прибутку (капіталів) за кордон. 

Впроваджені норми обмежать "офшорні схеми" та покращать контроль трансфертного ціноутворення, призведуть до суттєвого зменшення офшорних схем, але, поряд зі створенням в Україні сучасного інструментарію захисту та зміцнення національної податкової бази, вони мають декілька негативних наслідків.

Зокрема, закладають у діяльність податкової служби більш агресивну модель взаємодії з платниками податків, надаючи нові дискреційні повноваження (наприклад, норми щодо ділової мети або перевірок постійних представництв), що може сприяти збільшенню корупції.

Зниження навантаження на фонд оплати праці та заміна податку на прибуток інноваційним податком на виведений капітал, а також зниження загальнодержавних видатків залишаються вкрай важливою задачею, але реалізувати її можливо буде тільки у післявоєнний рік.

У зв’язку з війною близько половини бюджету України формуються завдяки допомозі міжнародних партнерів, тож погодити додаткові скорочення надходжень виглядає малоймовірним. 

4. Створення єдиного органу з розслідування економічних злочинів, ліквідація податкової міліції та інших економічних підрозділів правоохоронних органів

Довгоочікувана ліквідація податкової міліції та запуск Бюро економічної безпеки України (БЕБ) відбулися наприкінці минулого року поряд з неоднозначними кадровими рішеннями. 

На посаду керівника нового правоохоронного органу призначено колишнього Голову фіскальної служби, а перші кадрові конкурси показали, що більш ніж половина працівників — це колишні співробітники ДФС/податкової міліції. 

При цьому, так і не ставши відомством з "новим обличчям" та попри дев’ять місяців свого офіційного існування, БЕБ, поки що, відповідно до експертного моніторингу, так і не змогло продемонструвати суспільству ані вагомі результати роботи, ані запрацювати належним чином та в повному обсязі. 

Діяльність бюро є непрозорою, інформація, яку надає Бюро, не знаходить підтвердження. Це породжує ризики збереження ідеології агресивного збору податків в Україні.

4. Запровадження сучасного трудового права, заснованого на свободі трудового договору, спрощення документального оформлення працівника

Значні позитивні зміни у 2022 році відбулись у Трудовому законодавстві. Влітку 2022 року було ухвалено проєкт закону №5371 щодо лібералізації трудового законодавства, яким передбачено вільний трудовий договір для малого та середнього бізнесу, зробити його основним засобом регулювання цих відносин. 

У межах вільного трудового договору сторони на власний розсуд врегульовують свої стосунки: щодо системи та режиму оплати, працевлаштування та звільнення, робочого часу, тривалості робочого тижня, відпустки та вихідних тощо. 

Це особливо важливо у сучасному світі, де з’явилися сотні нових креативних професій, які вимагають особливого режиму організації та винагороди праці. Водночас цей вільний трудовий договір має все необхідне для захисту працівника.

Він має обов’язково містити всі гарантії для працівника, передбачені міжнародними конвенціями, а також істотні умови (місце роботи, дата, строк дії, умови оплати праці). Реалізація цього закону призведе до модернізації трудового законодавства в Україні, відхід від застарілих радянських норм, наближення до світових трендів провідних економік, зменшення бюрократії та втручання держави у ринкові відносини. 

Ця реформа надає можливість робітникам та роботодавцям більш гнучко змінювати умови співпраці, зменшує витрати на адміністрування, що у підсумку надасть можливість встановлювати кращі умови праці.

5. Спрощена система оподаткування

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності у 2020-2021 рр. стала ареною справжніх політичних баталій. 

Платники єдиного податку отримали довгоочікуване збільшення граничних обсягів доходу, з 1 серпня 2021 року запроваджені програмні реєстратори розрахункових операцій, зменшено "трудові" штрафи, а з початку війни рф проти України взагалі звільнено від нарахування та сплати єдиного податку та ЄСВ за себе платників єдиного податку 1 та 2 груп. 

Платники єдиного податку 2-4 груп з 01.01.2022 року все ж таки отримали примусову фіскалізацію розрахунків, що є ускладненням для платників податків. На час воєнного стану вимогу щодо фіскалізації призупинено, але не скасовано.

Рада сприяння розвитку малого підприємництва при Офісі Президента напрацювала системний проєкт закону, який передбачатиме фіскалізацію виключно для окремих ризикових категорій платників та посилює контроль за неоформленими підприємцями, передбачає ефективні механізми стимулювання покупця отримувати чек та інші новації, спрямовані на покращення адміністрування. 

Такі зміни, на думку експертів, є позитивними, відповідно до останніх досліджень, оптимальною моделлю фіскалізації є модель, при якій фіскалізовані мають бути ризикові категорії платників, і не мають бути фіскалізовані ті підприємці, які внаслідок фізичних обмежень не можуть перевищувати граничні обороти груп спрощеної системи. 

6. Реформа енергетичного сектору

У Декларації про наміри та у топ 10 пріоритетів було зафіксовано такі ключові напрямки реформування: 

- Визначення крос-галузевих монополій на ринку вугілля та електроенергії й умов їх примусового поділу, стимулювання видобутку газу та спрощення доступу у сфері газовидобутку. 

- Проектування та будівництво вставок постійного струму з метою забезпечення вільного обміну електроенергією з країнами Європейського союзу та обмеження монополії на ринку електроенергії, або повна синхронізація з ЄС. 

- Забезпечення екологічності енергетичної галузі шляхом створення системи публічного моніторингу викидів великих спалювальних установок, розробки та втілення квот, плану зменшення викидів, введення значного екологічного податку на викид.

- Забезпечення постійного доступного та достатнього фінансового ресурсу для реалізації енергоефективних проєктів в індивідуальних та багатоквартирних будинках. Фокусування на розвитку розподілених енергетичних ресурсів.

З цих пунктів реалізований повноцінно лише один — щодо синхронізації. У лютому 2022 року було обрано шлях синхронізації з ЄС, синхронізацію повноцінно забезпечено. Всі інші пункти, на жаль, або не реалізовані або на початковому етапі реалізації.

В той же час було прийнято в цілому законопроєкт №3790, який передбачає повне відкриття угод і контрактів у видобувному секторі. Нещодавно Україна і ЄС підписали угоду про співпрацю щодо видобутку критичних матеріалів, і прийняття цього закону робить таку співпрацю прозорою і відкритою.

Також напрацьовано та прийнято в цілому базовий законопроєкт "Про енергетичну ефективність" №4507 та прийнято в цілому закон про спрощення підключень до енергомереж (№5009).

7. Запровадження безпаперових технологій: заборона державним органам вимагати інформацію, яка міститься у державних базах даних

За останній рік було значно розширено функціонал онлайн-сервісу державних послуг Дія, який призначений для надання електронних послуг громадянам та бізнесу. 

За допомогою Дія можна зареєструвати та закрити ФОП, отримувати різні довідки онлайн, подати заявку на отримання субсидій, записатись на вакцинацію від covid та багато іншого. 

Також було прийнято системне рішення для мінімізації бюрократії (законопроєкт №5495) — законодавчо заборонено державним органам вимагати від фізичних та юридичних осіб інформації, що є в державних реєстрах. 

Які нові виклики з’явились у воєнний час?

Аналітичні центри та провідні бізнес асоціації обговорили та сформували низку пріоритетів, які спрямовані на відновлення та розвиток економіки, зокрема це:

– Впровадження державної програми гарантування воєнних ризиків за принципом страхування та надання доступу страховим компаніям України до перестрахування (дозволити валютні платежі) для формування пакетів із великими, зокрема, воєнними ризиками.

– КабМін має невідкладно визначити та опублікувати перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, у відповідності до закону №2120. 

– Запровадження прозорих та ефективних механізмів для відшкодування збитків громадянам та бізнесу за втрачене майно;

– Забезпечення ефективного механізму виїзду за межі України у відрядження та ділові поїздки для керівників компаній, найманих працівників та ФОП;

– Удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність, чітке розмежування вимушеного підприємництва на окупованих територіях та пособництва державі-агресору;

– Створення прозорого механізму для розподілу міжнародної допомоги для регіонів;

– Збереження податкового резидентства для українців, які тимчасово перебувають за кордоном;

– Стимулювання переходу українського бізнесу з російського програмного забезпечення на українське ПО;

– Впроваддення програми розмінування на звільнених територіях.

Реалізація цих та низки інших змін надасть можливість підприємцям та громадянам вистояти у цей складний час, відновити робочі місця та виробничі потужності, і навіть залучати нові інвестиції у відбудову України.

Як бачимо, Парламент за три роки роботи прийняв низку важливих позитивних проєктів. У той же час значна кількість необхідних для відновлення та розвитку країни реформ не була реалізована.

Залишається сподіватись, що Парламент пришвидшить реалізацію важливих інституційних та економічних реформ і протягом наступного року буде реалізована більшість зазначених у матеріалі кроків, на які чекає країна.