Новий голодомор, борги для онуків через ленд-ліз та інші фейки роспропаганди

Новий голодомор, борги для онуків через ленд-ліз та інші фейки роспропаганди

Головні меседжі російської пропаганди на економічну тематику та їх спростування.
Четвер, 8 вересня 2022, 14:55
програмний директор ГО "Детектор медіа", автор подкасту "Русскій фейк, іди на***!"

Фейками росіяни намагаються проникнути в усі сфери нашого життя, збити з пантелику і призвести до ухвалення хибних рішень. 

Кремлівська пропаганда роками працює над цією задачею, а з 24 лютого подвоїла зусилля. 

Україна загалом дає гідну відсіч російській дезінформації: ані самі українці, ані західний світ не повірив в існування "неонацизму", а українці — замість зустрічі окупантів хлібом-сіллю вже сьомий місяць демонструють героїчний спротив "другій" армії світу.

Економіка — один з фронтів російсько-української війни, і увесь час до економічного порядку денного пропагандисти демонструють особливий, посилений інтерес.

Реклама:

Меседж пропаганди: Санкції проти Росії — "недієві", західні країни страждають від них більше за Росію

Україна та й загалом світ намагаються зупинити агресора не тільки завдяки військовому протистоянню, а й запровадженням санкцій. Таким чином на державу, яка порушує міжнародне право чинять економічний вплив. 

Санкції щодо Росії запроваджували ще з 2014 року, від початку анексії Криму. Здебільшого, тоді вони були персональними — конкретно проти тих людей, які ведуть війну. 

До санкційного списку відносили керівників та депутатів російського парламенту, радників президента РФ, бізнесменів, артистів, деякі банки та приватні фірми. Тоді обмеження не стосувалися життя всіх громадян РФ, однак зараз все навпаки. 

Проте навіть такі тотальні санкції не заважають Росії в намаганнях переконати світ, що не все так погано і антиросійські санкції виявляються невпливовими. 

У федеральних медіа та російських медіа для закордонної аудиторії — санкції не лише "недієві", а й б’ють по самих європейцях та американцях "більше", ніж по Росії. 

Ось наприклад, в ефірі радіо "Спутнік" обговорювали, що нібито 71% британських компаній отримали збитки через антиросійські санкції. Мовляв, це сталося через те, що підприємці втратили поставки товару  та персонал. 

Поки подібні меседжі лунають з кожної федеральної праски, на місцевому рівні, де цензурі важко контролювати повідомлення кожного місцевого медіа, вплив війни та санкцій бачиться зовсім по-іншому. 

До прикладу, за даними аналітичного центру Picodi.com, ціни на основні овочі та фрукти подорожчали у Росії на понад 27%. Російське видання з посиланням на дані "Ростовстат" пише про те, що ростовська тютюнова фабрика через санкції скоротила виробництво більш ніж на 30%.  

Не найкраща ситуація і в металургійній галузі, керівник фірми, яка торгує металами у Калінінграді, зазначив, що термін доставки металопрокату в область збільшується на два-три місяці, а вартість витрат на логістику зросла на 70-100%, пише видання "РБК Калінінград"

Місцеві російські медіа пишуть про компанії, які йдуть з ринку через логістичний колапс: у прикордонних з Україною областях — до прикладу, Ростовській — аеропорти не працюють від початку великої війни.

Тож, як бачимо, навіть у російській пресі частенько проглядаються наслідки санкцій, не говорячи вже про оцінки західних інституцій та експертів.

Меседж пропаганди: Фінансова підтримка України та біженців спричиняє "драматичне погіршення" рівня життя західних суспільств

Західні держави дійсно витрачають кошти на підтримку української економіки та українських біженців. 

За українськими мірками — ці кошти справді чималі. Російська пропаганда, без тіні сумнівів, заявляє про те, що такі обсяги підтримки призводять до страждань і погіршення рівня життя у західних суспільствах і через мережу агентів впливу намагається достукатися до виборців цих країн, аби змінити уряди або принаймні створити запит на зменшення підтримки України. 

Так, в інтернеті з'являються новини із заголовками на кшталт: "Поки Німеччина надає мільярди євро Україні, німецькі пенсіонери голодують". 

Такий пост був опублікований у німецькомовному сегменті Facebook понад 1500 разів станом на 8 червня. Автори дописів робили акцент на тому, що Німеччина від початку війни виплатила Україні буцімто "22 мільярди" і тепер планує виплатити ще більше, у той час як німецькі пенсіонери "голодують". 

Маніпулятори роздули цифру фінансової підтримки у понад 10 разів — подана інформація є брехливою, її спростували німецькі фактчекери. 

Схожий фейк поширювали і про польських бідняків, які начебто прийшли по безкоштовну їжу в їдальню для малозабезпечених і їм відмовили, віддавши їжу українцям. 

Як виявилося, подія справді відбулася: у Вроцлаві, в їдальні World Central Kitchen, що надає цільову допомогу саме українським біженцям. Тобто, малозабезпечені поляки можуть звертатися у інші відповідні їдальні. 

Утім, після цього випадку організація WCK та її партнери вирішили виділити 100 місць для харчування поляків, які потребують допомоги, про що російська пропаганда, звісно, промовчала. 

Якщо говорити про фінансову допомогу, за даними Мінфіну, найбільше грошей Україна отримує від США, ЄС та Канади. 

Звісно, певний вплив на інфляцію у цих країнах така підтримка може мати, однак не варто перебільшувати такий вплив — до прикладу, ЄС надає підтримку в євро, які сам і друкує, і інфляція знаходиться під суворим контролем ЄЦБ. 

Можливо, комусь у Європі доведеться перенести придбання нового автомобіля на місяць-другий, або ж вмикати кондиціонер не при +24, а при +26 — але чи справді таке погіршення рівня життя можна назвати "драматичним"?

Меседж пропаганди: Українське зерно вивезуть західні країни, це спричинить "голод" в Україні

І не просто голод, а "голодомор", якого не бачила Україна майже сторіччя! Проросійські Телеграм-канали розповсюджують інформацію про те, що, мовляв, Британія та Туреччина планують скупити українське зерно за нижчими цінами, ніж ринкові, відтак цим приречуть Україну на голод. 

Маніпулюючи фактами, такі висновки зробили із заяви міністерки закордонних справ Великої Британії Ліз Трасс, яка насправді говорила про те, що Британія та Туреччина співпрацюють щодо питання вивозу зерна з України. 

Ці країни дійсно імпортують українське зерно, проте немає підстав вважати, що це спровокує голод в Україні.

Держава має достатні запаси продовольства щоб прогодувати себе, це неодноразово підкреслювали урядовці, зокрема міністр аграрної політики Микола Сольський. 

За його словами, для внутрішнього споживання зерна необхідно близько 5-7 млн тонн. В той час як ​​у 2021/2022 маркетинговому році (липень 2021 – червень 2022) наша країна експортувала 61,52 мільйона тонн зернових та олійних культур вартістю 22,2 мільярда доларів. 

Українське зерно, як бачимо, просто неможливо спожити всередині країни — настільки великими є його обсяги. Тож, поки Україна залишаєтся сировинною економікою, зерно є одним з головних продуктів нашого експорту.

Меседж пропаганди: Київ "не буде здатен" виплатити борги за наданими кредитами 

Про те, що Європарламент сумнівається у спроможності України виплачувати борги за надану фінансову підтримку заявив один із депутатів Європарламенту Тьєррі Маріані. 

Низка російських медіа, цитуючи його думку, написали з цього приводу матеріали про те, що, мовляв, реальної спроможності виплачувати гроші Україна не має.

Новини з такими заголовками з’явилися у російських виданнях  "Russia Today" та інформагентстві "URA.NEWS". Кремлівські медіа вкотре використовують маніпулятивний прийом "узагальнення": насправді, думка однієї людини не може відображати позиції Європарламенту, тим паче Євросоюзу загалом. 

До того, ж слід додати, що французький євродепутат Тьєррі Маріані від ультраправої партії Марін Ле Пен, що був обраний на закордонному окрузі виборцями з країн СНД та Азії, добре відомий своїми проросійськими поглядами. 

Наприклад, заявляв, що Франція нібито скасовує санкції проти РФ. А також відвідував окупований Крим, що кремлівські медіа видали за "офіційний" візит делегації Європарламенту,  хоча посольство Франції в Україні  повідомило, що візит не має офіційного статусу й учасники їздили туди як приватні особи. Як бачимо, заяви Маріані не представляють офіційної ані Франції, ані Європарламенту. 

Що ж до "неспроможності України платити за боргами" — то ще на початку липня було схвалено пропозицію Єврокомісії надати Україні 1 мільярд євро першого траншу цієї допомоги для забезпечення невідкладних бюджетних витрат, тобто Європа насправді вірить у спроможність України обслуговувати свої боргові зобов’язання.

У цьому ключі варто згадати і оновлені кредитні рейтинги України, які у період війни впали до переддефолтних. Звісно ж, про це з кожної праски почали розповідати пропагандисти, і заяви Маріані — лише невеличкий приклад поширення цього наративу. 

Меседж пропаганди: За "борги Зеленського" розплачуватимуться багато майбутніх поколінь українців

Такий меседж поширюють російські політики щодо надання ленд-лізу Україні та й загалом через істотні фінансові вливання Заходу на підтримку української економіки в період війни. 

Цю тему гучно обговорили як в федеральних кремлівських медіа, так і в анонімних телеграм-каналах, які нібито "знають більше" правди за інших. 

Маніпулятивні прогнози про погодження програми ленд-лізу поширює голова російської Держдуми В'ячеслав Володін. Він згадує про ленд-ліз для СРСР під час Другої світової війни та порівнює ситуації. 

За його висновками, Україна через отримання цієї програми впаде в боргову яму. "Ленд-ліз — це товарний кредит, причому недешевий [.....] розраховуватись будуть багато наступних поколінь  України. Зеленський заганяє країну в боргову яму", пише Володін. 

У зростанні боргів у період війни немає нічого дивного, пояснює керівник Центру журналістики Київської школи економіки Андрій Яніцький. Частина грошей надходить до нас у формі грантів, які повертати не треба. 

Частину дають на спеціальних умовах, і нам не доведеться повертати все. Той же ленд-ліз не вимагає повного повернення грошей негайно.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: