Ключові інфраструктурні проєкти в Україні під час війни

Ключові інфраструктурні проєкти в Україні під час війни

Війна зруйнувала плани великого будівництва. Які інфраструктурні проєкти в пріоритеті тепер?
Середа, 7 вересня 2022, 09:15
міністр інфраструктури України

Розпочинаючи цей рік, наша команда орієнтувалася на реалізацію десятків масштабних інфраструктурних проєктів по всій країні. 

Але зараз ми вирішуємо ті задачі, які ставить перед нами воєнний час.

За це літо нам вдалося розв’язати низку ключових проблем — відбудувати десятки маршрутів на деокупованих територіях, налагодити роботу ключових для економіки експортних шляхів та розпочати підготовку до повноцінної відбудови країни.

1. Зернова ініціатива та зростання експорту

Наприкінці липня Україна, ООН та Туреччина підписали тристоронню угоду щодо деблокади портів Великої Одеси — "Чорноморськ", "Одеса", "Південний". 

Реклама:

Уже 1 серпня з Одеси вийшло перше завантажене судно. Рівно за місяць через 3 порти сукупно було експортовано 1,7 млн тонн агропродукції до 20 країн світу.

Насамперед йдеться про постачання українського збіжжя до країн Африки та Азії для запобігання світовій продовольчій кризі. Зокрема, в рамках Всесвітньої продовольчої програми ООН до Ефіопії та Ємену було відправлено 60,8 тис. тонн пшениці. 

"Зернова ініціатива" позитивно вплинула на міжнародні ринки та глобальну продовольчу безпеку — вартість продовольства у світі знизилася.

Загалом за серпень усіма видами транспорту було експортовано 5 млн тонн агропродукції. Зокрема, рекордні 2 млн тонн товарів було вивезено через порти Дунаю, з яких 1,5 млн — аграрні. 

За серпень через усі порти було експортовано 3,28 млн тонн української продукції. Ще близько 1 млн тонн перевезла залізниця, і понад 600 тис. — автотранспорт.

З початку повномасштабного вторгнення ми нарешті можемо сказати, що Україна суттєво нарощує експорт. Ми розуміємо, що цього все ще недостатньо для задоволення потреб економіки, але маємо показати максимально ефективний результат за поточних умов. 

2. Нові залізничні експортні маршрути та модернізація рухомого складу

Триває робота для посилення експорту через залізницю. В Одеській області запрацювала дільниця Березине — Бесарабяска, яка сполучає Україну та Молдову. 

Це головний залізничний маршрут для сполучення Одеси та Дунайських портів "Рені" та "Ізмаїл", який зможе забезпечити вантажоперевезення на рівні 10 млн тонн на рік. 

Зусиллями "Укрзалізниці" цю ділянку, що не функціонувала понад 20 років, вдалося відновити трохи трохи більше ніж за 1 місяць.

Також було створено 2 нові експортні маршрути з Румунією: відкрито дільниці Рахів — Берлибаш — держкордон та Тересва — держкордон. Ці дві дільниці в майбутньому стануть третім та четвертим стиками на кордоні з Румунією — найбільш завантаженому напрямку вантажоперевезень Укрзалізниці. 

Вони дозволяють відправляти додаткові 6 пар вантажних поїздів щодня — а це додаткові 3,5 млн тонн вантажів на рік.

Не зважаючи на воєнний стан, ми продовжуємо виконувати плани з оновлення рухомого складу, окреслені торік. На кільці Kyiv City Express та за маршрутом Київ — Рівне – Луцьк запущено оновлені електропотяги. 

Їх було модернізовано на українському підприємстві — Київському електровагоноремонтному заводі Укрзалізниці. А це — пряма підтримка промисловості, економіки та тисячі збережених робочих місць.

3. Розв’язання паливної кризи

Дефіцит палива, який виник на початку літа — фактично подолано.

Окремо хотів би відзначити команду української залізниці, яка зі свого боку уклала прямі контракти з найбільшими світовими та європейськими нафтокомпаніями. 

І, безперечно, моя подяка бізнесу, який встояв у ці складні часи. Зі свого боку, ми як держава намагалися створити всі умови для продовження роботи і забезпечення всіх потреб.

За липень-серпень до України було імпортовано близько 1,5 млн тонн палива — бензинів, дизелю, скрапленого газу.

Наразі на АЗС по всій території країни є достатньо пального, відповідно майже ніде немає обмежень на його продаж на одну автівку. 

4. Проєкти виживання: відновлення знищеного та модернізація 

Міст, що з’єднує Конотопський район з іншими районами на Сумщині, став 50-ю штучною спорудою, яка була відновлена на всіх деокупованих територіях. 

Попереду ще багато роботи, адже з початку повномасштабного вторгнення було пошкоджено або знищено 311 штучних споруд. 

Наразі в пріоритеті "проєкти виживання" — відновлення транспортного сполучення між "відрізаними" містами та селами, а також розширення пропускної здатності західного кордону.

16 серпня було завершено реконструкцію пункту пропуску "Краківець — Корчова". Тут з’явився новий термінал, здатний пропускати від 30 до 50 автобусів на добу автобусів, а також оновлено смуги руху та павільйони митного та паспортного контролю. У результаті пропускна здатність для вантажівок була збільшена вдвічі.

Утім, повністю розкрити потенціал пункту пропуску можна було б при запровадженні спільного україно-польського митного та прикордонного контролю. Нами вже запропонований проект Угоди, сподіваюся, що польські колеги будуть рухатися швидше у цьому напрямку. 

5. Транспортний безвіз

2 червня Україна розпочала перемовини з Європейським Союзом щодо лібералізації вантажних перевезень і вже 29 червня було підписано Угоду про вантажні перевезення автомобільним транспортом. 

Нарешті українські перевізники отримали можливість перетинати кордон із країнами ЄС без додаткових обмежень за кількістю в’їздів та терміну перебування. Наразі угода діє з 30-ма країнами.

Це не лише точка росту для українського бізнесу, який отримав можливість для розширення географії експорту, але і важливий крок для вільної торгівлі з ЄС та подальшої євроінтеграції України.

6. Старт цифрової відбудови України

З 26 серпня запрацював Реєстр пошкодженого та знищеного майна. Це база даних, з інформацією щодо всієї постраждалої від агресії росії інфраструктури — житлової, транспортної та соціальної. 

Реєстр є важливою частиною майбутньої Системи цифрового управління відбудовою (Rebuild Ukraine digital management).

Наразі Міністерство інфраструктури спільно з Міністерством цифрової трансформації працюють над створенням єдиної системи управління. 

Саме через неї будуть здійснюватися всі процеси — від аналізу даних та закупівель до оцінювання якості та експлуатаційного обслуговування. 

Система слугуватиме для координації зусиль, а також моніторингу всіх процесів у реальному часі, що особливо важливо для наших міжнародних партнерів та донорів.

За попередніми підрахунками ворог завдав прямих збитків інфраструктурі України на 113,5 млрд доларів — тож на нас чекає відбудова безпрецедентного масштабу. І лише сучасні цифрові інструменти зможуть забезпечити її прозорість та ефективність.

Я хочу подякувати членам нашої команди, а також усім долученим до досягнення спільної мети та подолання складних викликів. На нас чекає ще багато роботи задля перемоги.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: