Доходи бюджету 2023: на ЗСУ покладайся, а розуму тримайся

Відповідно до нормативів бюджетного процесу, Міністерство фінансів представило проєкт Закону України "Про державний бюджет на 2023 рік". 

Немає сенсу повторювати основні макропараметри головного кошторису країни, адже вони загальновідомі, тому поділюсь виключно суб‘єктивними враженнями щодо його змісту.

Якщо коротко, то основний висновок полягає у тому, що це достатньо прагматичний, ймовірно єдино можливий, варіант бюджету, який можна було представити на розгляд парламенту виходячи з поточної безпекової та соціально-економічної ситуації, що складається у нашій країні. 

Фактично Мінфін говорить суспільству, що ми не знаємо як довго буде тривати війна, можливо весь наступний рік, тому врахували в проєкті бюджету найгірший сценарій розвитку подій. 

Очікуване у наступному році економічне зростання в розмірі 4,6% приросту ВВП, очевидно, розраховане саме на це. 

Тому в плануванні доходів та видатків бюджету на наступний рік краще виходити з песимістичного і прагматичного сценарію, ніж дивитись на світ крізь рожеві окуляри. 

Після перемоги до завершення наступного року темпи приросту ВВП можуть бути більшими, при чому суттєво, адже очікуване скорочення української економіки в розмірі 33% у цьому році через війну дозволяє розраховувати на ефект не менш швидкого "зростання з ями". 

Нагадаю, що внаслідок глобальної Великої рецесії 2007-2008 року українська економіка впала у 2009 році майже на 15%, проте вже наступного за ним року відновлювальне зростання було на рівні 4,1%. 

Очевидно, що після перемоги стан економіки, приватних фінансів здатні швидко покращитись, а разом з ними за ланцюговим ефектом й доходи державного бюджету понад ті показники, що закладені в представленому законопроєкті.

Саме тому не потрібно сипати на голову попіл дивлячись на шалений, за мирних обставин, дефіцит бюджету в розмірі майже 1,279 трлн грн. Він складає 20% прогнозованого на наступний рік ВВП. 

Фінансувати цей дефіцит Мінфін розраховує в абсолютній більшості за рахунок зовнішніх запозичень, вочевидь не дуже розраховуючи при цьому на внутрішній ринок і, в пергу чергу, банківський сектор, де планують залучити для фінансування дефіциту бюджету лише 90 млрд грн з прогнозованою середньою ставкою 16,8%. 

В межах країни вільного фінансового ресурсу не так багато, особливо на руках у населення, а ставки для стимулювання попиту резидентів мають бути чималенькі за відносно короткостроковими інструментами. 

Як відомо, додаткові обмеження накладають параметри монетарної політики НБУ та очікувана інфляція в розмірі 30%. Виходячи з цих обставин вибір розробниками кошторису зроблений раціональний, оскільки цілком логічний.

Крім задекларованих параметрів дефіциту та джерел його фінансування очевидно існують певні попередні домовленості з міжнародними партнерами по коаліції щодо купівлі облігацій зовнішньої державної позики України у наступному році. 

Всього за рахунок зовнішніх запозичень, згідно з інформацією представленою у додатках до проєкту бюджету, планується залучити 1,426 трлн грн за середньої ставкою 3%. Розподіл запозичень має відбуватись з трьох основних джерел : МВФ – 633 млрд грн, уряд США та інші корпоративні кредитори – 576 млрд грн, країни ЄС – 217 млрд грн!

Звісно, що за такої політики у наступному році суттєвим чином зросте державний борг. Проте його граничний обсяг у розмірі 100% ВВП станом на кінець наступного року, на мою думку, не є загрозою чи критичною межею для країни, яка переживає лихо найбільшої у світі війни за останні десятки років. 

З хороших новин можна зауважити те, що за такого співвідношення джерел фінансування та вартості ресурсів державний борг протягом наступного року Мінфін зможе реструктуризувати у більш довгострокові та дешеві боргові інструменти. 

Нагадаю, що у 2021 році видатки на обслуговування державного боргу складали 3,4% ВВП, що було досить значним тягарем для бюджету країни. Це при тому, що граничний обсяг боргу становив менше 50% ВВП.

Здешевлення боргу буде відбуватись також завдяки тому, що 14 вересня, Міністр фінансів України Сергій Марченко підписав Меморандум про взаєморозуміння щодо призупинення виплат за державним та гарантованим державою боргом з групою офіційних кредиторів України з країн G7 та Паризького клубу. 

Угода була укладена як продовження оголошеного 20 липня групою офіційних кредиторів України наміру призупинити виплати основної суми та відсотків за двосторонніми боргами з 1 серпня 2022 року до кінця 2023 року з можливістю продовження призупинення на додатковий рік. Це все поза всяким сумнівом гарні новини для України та бюджету країни.

Зрозуміло, що дохідна частина державного бюджету написана на старій податковій базі, що само по собі можна вважати позитивним сигналом економічним агентам. 

Економіка, зі зрозумілих причин, знаходиться в межі стагфляції, а тому збереження статус-кво податкового навантаження на довоєнному рівні має формувати позитивні очікування у суб‘єктів господарювання та споживачів. 

За оцінками експертів, загальне значення податкового коефіцієнту може знизитись до 34-35% ВВП у наступному році з 38,3% у минулому.

У розрізі основних, фіскально значущих, податків слід зазначити, що закладені планові показники є реалістичними і мають бути виконані, особливо це стосується непрямих податків, ПДВ (596,3 млрд грн до зведеного бюджету) та акциз (142,7 млрд грн, відповідно). 

Адже більша половина доходів від цих податків, по-перше, стягується з імпортних товарів і послуг, а, по-друге, двозначна інфляція сприяє додатковим доходам бюджету. 

Так, власне було у минулому році, коли чергове перевиконання планових показників було зумовлено зростанням інфляції до 10%. Інфляція на рівні 30% однозначно позитивно має відбитися на доходах бюджету.

Якщо порівнювати з показниками податкових надходжень 2021 року маємо, за поодинокими винятками, зменшення надходжень фактично за всіма податковими позиціями, що, в принципі, є пропорційним зменшенню основних баз оподаткування. 

Зокрема, кінцевого споживання внаслідок від’їзду за кордон значної частини населення, доходів населення – через те саме, а також зростання рівня безробіття в країні фактично втричі порівняно з попереднім роком, а саме до 28% (!), доходів підприємств – через збитки, що виникли внаслідок прямих втрат, руйнування основних фондів та інфраструктури, призупинення або суттєве зменшення господарської діяльності тощо.

У наступному році лише за акцизним податком на тютюн і тютюнові вироби буде збільшена специфічна ставка акцизу на 20%. 

Завдяки цьому очікується зростання обсягів податкових надходжень до державного бюджету від імпорту цієї продукції вдвічі порівняно з поточним та попереднім роком - до рівня 24,6 млрд грн. 

Але досягти цього можна буде лише завдяки тому, якщо уряд буде проводити ефективну політику протидії нелегальному виробництву й торгівлі тютюновою продукцією.

Надходження від сплати податку на доходи фізичних осіб до зведеного бюджету мають скласти 353,9 млрд грн, з яких 129,1 млрд отримає державний бюджет, а 224,8 млрд грн – місцеві.

Серед неподаткових надходжень важливою статтею доходів державного бюджету завжди були надходження у вигляді частини прибутку державних підприємств, що перераховується бюджету. 

Дивлячись на поточні тенденції слід погодитись з тими експертами, які зазначають, що зменшення надходжень за цією статтею є природнім, адже вся вітчизняна економіка переживає не кращі часи, а суб’єкти господарювання незалежно від форми власності мають суттєві поточні збитки. 

Власне саме цим пояснюється значне скорочення доходів державного бюджету від сплати податку на прибуток у проєкті наступного року. За цією статтею податкових надходжень зазначено отримання 132 млрд грн, що на 38 млрд менше ніж заплановано бюджетом поточного року. 

Не слід також забувати про те, що у першому півріччі поточного року вагомим джерелом наповнення бюджету стали саме державні підприємства, які інколи дочасно перераховували бюджету суттєві фінансові ресурси. 

У довоєнному варіанті бюджету поточного року було заплановано отримати надходження у вигляді частини чистого прибутку, дивідендів державних та комунальних підприємств в розмірі 48,5 млрд грн, за перші два квартали вже отримано 44,7 млрд грн, а до кінця року планується вийти на цифру 112,9 млрд грн.

Надходження до державного бюджету від Національного банку у наступному році заплановані на рівні 19,3 млрд грн, що лише на 500 млн грн більше, ніж вже отримано у поточному році.

Підсумовуючи слід зазначити, що незважаючи на трагічно складний час Міністерством фінансів України був представлений достатньо якісний, обґрунтований та цілком реалістичний проєкт головного кошторису країни. 

Успішність його виконання за доходами залежить від багатьох факторів, але найголовнішим серед них є звитяжні успіхи Збройних сил України. Сподіваємось, що чергові й остаточні будуть якнайшвидше!