Останнім часом Міністерство фінансів розглядає ідею голови НБУ щодо запровадження додаткового збору на імпортні товари (або комісії при придбанні безготівкової валюти), орієнтовно у розмірі 10%.

Міністр фінансів Сергій Марченко у своєму інтерв’ю зазначив, що остаточної концепції, коли і в якому вигляді буде введено збір поки немає.

Однак, не залежно від механізму реалізації, це додаткове обтяження для імпортних товарів із відповідними наслідками для економіки.

Експерти з питань економічної політики та фінансового сектору Економічної експертної платформи детально проаналізували цю новацію та зазначають, що запровадження такого збору призведе до низки негативних наслідків, зокрема:

• значна кількість товарів першої необхідності, зокрема ліки, електроніка, пальне тощо — не виробляється в Україні, тож додаткове імпортне мито призведе до подорожчання цих товарів та збільшення показників інфляції в цілому. 

У той час, як прогнозована інфляція 2022 року вже і так сягає 30%, будь-які рішення, які додатково збільшують інфляцію, є контрпродуктивними.

• додатковий імпортний збір стимулюватиме контрабанду та "сірий" імпорт, проблема з якими є і зараз, а із впровадженням додаткового збору обсяги контрабанди суттєво зростуть. 

Це негативно вплине на законослухняних імпортерів, створить недоброчесну конкуренцію. Крім того, необхідність купувати готівкову валюту для контрабанди додатково збільшить тиск на гривню на готівковому валютному ринку.

• такий збір стимулюватиме експортерів до формування різних схем, при яких експортери будуть мати переваги перед іншими гравцями ринків. 

Єдиним прийнятним варіантом, який можливо було б розглянути у контексті імпортних мит, який не є шкідливим для економіки — це додаткове мито на luxury goods, яке збирається на митниці.

Чи справді ситуація із платіжним балансом та держбюджетом критична?

Станом на 1 серпня 2022 року міжнародні резерви України за попередніми даними становили 22 385 млн дол. США. 

У липні вони знизилися лише на 2% з огляду на інтервенції НБУ та виплати за внутрішніми валютними зобов'язаннями держави, які значною мірою компенсовані валютними залученнями на користь уряду. 

Після встановлення нового офіційного курсу, попит за безготівковими операціями клієнтів помітно зменшився. Так, із 22 липня і до кінця місяця щоденно на міжбанку фіксувалася чиста пропозиція валюти обсягом від 40 до 70 млн дол на день. 

Ця пропозиція валюти прогнозовано збільшиться протягом місяця, з огляду на початок експортних операції морським шляхом.

Динаміка платіжного балансу України у січні-червні 2022 року свідчить про збалансований вплив зовнішньоекономічних операцій на динаміку курсу гривні. 

Поточний рахунок платіжного балансу у 1 півріччі 2022 року був зведений із профіцитом 3,7 млрд доларів США (у 1 півріччі 2021 року був від’ємним на рівні -0,2 млрд доларів США).

Держбюджет: У липні бюджет України отримав 169,6 млрд грн надходжень, з яких 80 млрд грн – міжнародна допомога, завдяки чому дефіцит бюджету вдалося скоротити майже в 40 разів — до 3,7 млрд грн у липні.

Враховуючи ситуацію із торговим балансом, який покращується, збільшення доходів бюджету та скорочення видатків бюджету, експерти не бачать необхідності у додатковому зборі на імпортні товари. 

Вкрай важливо, щоб представники Кабінету міністрів, при розробці таких радикальних новацій фахово оцінювали наслідки для економіки в цілому та робили щодо таких новацій якісний аналіз витрат-вигод та публікувати його для експертного обговорення. 

Тоді кількість помилкових рішень можливо буде звести до мінімуму, детально аналізуючи вплив проєктів рішень на різні сектори економіки та фінансовий сектор.