Юридичні особи були зобов'язані розкрити інформацію про кінцевого бенефіціарного власника (КБВ) та структуру власності до 11 липня 2022 року. 

Після цього компанії також зобов'язані підтверджувати її щорічно, починаючи з 2023 року.

У зв'язку з агресією рф проти України, КМУ вирішив заморозити обов'язки щодо розкриття інформації про бенефіціарів до завершення воєнного стану та 1 місяць з дня його припинення або скасування. 

При цьому, за бажанням, компанії можуть розкрити таку інформацію впродовж воєнного стану. 

Проте у кожному конкретному випадку необхідно перевіряти чи є обмеження з боку державних реєстраторів та посадових осіб, які проводять реєстрацію.

Відповідальність за порушення у сфері розкриття КБВ

Кодекс про адміністративні правопорушення передбачає, що керівник або особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), несе відповідальність за неподання або несвоєчасне подання державному реєстратору (і) інформації про КБВ або про його відсутність, або (іі) документів для підтвердження відомостей про КБВ. 

Штраф складає від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 – 51 000 грн).

Санкції за неподання державному реєстратору інформації про КБВ та структури власності не будуть застосовуватись на строк дії воєнного стану та протягом 3 місяців з дня його припинення або скасування.

Кінцеві бенефіціари – громадяни рф

Раніше звільнення від обов'язку розкривати інформацію про КБВ не стосувалось юридичних осіб, засновником (учасником) та/або КБВ яких є або буде внаслідок відповідних змін рф, громадянин рф, юридична особа, утворена та зареєстрована відповідно до законодавства рф. Проте, КМУ пізніше виключив такі положення. 

Відповідно, можна зробити висновок, що звільнення від обов'язку розкривати інформацію про КБВ застосовується також до юридичних осіб, засновником (учасником) та/або КБВ яких є або буде внаслідок відповідних змін рф, громадянин рф, юридична особа, утворена та зареєстрована відповідно до законодавства рф.

Такий висновок підтверджується Законом №2115-IX, який не містить будь-яких застережень щодо юридичних осіб, пов'язаних з рф, а отже такі юридичні особи також звільнені від відповідальності за неподання державному реєстратору інформації про КБВ та структури власності на час дії воєнного стану та трьох місяців після його завершення.

В той же час, нотаріуси досі зобов'язані відмовити у вчиненні нотаріальних дій, якщо за їх вчиненням звертається особа, пов'язана з державою-агресором. Особами, пов'язаними з державою-агресором є:

- громадянин рф (крім того, хто проживає на території України на законних підставах); 

- юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства рф; або

юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства України, КБВ, членом або учасником (акціонером), що має частку у статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є рф, громадянин рф (крім того, хто проживає на території України на законних підставах) або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства рф.

Внаслідок такої заборони, практичної можливості для розкриття інформації про КБВ, які є пов'язаними з державою-агресором, немає.

Законопроєкти щодо КБВ – яких змін очікувати?

Окрім законодавчих змін, спрямованих на врегулювання розкриття КБВ в умовах воєнного стану, продовжується робота над ухваленням законодавства у сфері розкриття КБВ, що буде діяти на майбутнє. 

На друге читання очікує законопроєкт № 6320 спрямований на вдосконалення механізмів валідації інформації про КБВ. Він, серед іншого, скасовує обов'язкову вимогу подання нотаріально засвідчених копій документів, що посвідчують особу, яка є КБВ. 

Натомість законопроєкт надає вибір серед нотаріально посвідченої копії або ж копії, засвідченої КЕПом керівника юридичної особи. Покращення сумнівне, оскільки досі не передбачено можливості подання документів у іншій формі, наприклад, апостильованих документів із перекладом, засвідчених нотаріально тощо.

Серед важливих нововведень, які впливають на практичну площину розкриття інформації про КБВ – законопроєкт вимагає, щоб засвідчення (нотаріальне або із застосуванням КЕП) копії документа, що посвідчує особу, яка є КБВ, було здійснене не раніше, ніж за 3 місяці до дати подання документа для реєстрації.

Додатково, вищезазначений законопроєкт передбачає, що Мінфін, крім форми структури власності, повинен затвердити також Методологію визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника ("Методологія"). 

Дата прийняття такої Методології створює нову точку відліку (а отже і новий дедлайн) для розкриття інформації щодо КБВ. 

Якщо положення законопроєкту буде ухвалене без змін, юридичні особи будуть зобов'язані розкрити інформацію про КБВ протягом 6 місяців з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена Методологія.

Отже, чинна кампанія з розкриття КБВ, що була призупинена у зв'язку з воєнним станом, може бути додатково відкладена більше ніж на 6 місяців.

Плануються також законодавчі зміни щодо відповідальності за внесення неправдивих відомостей щодо КБВ. Чинне законодавство не містить такого виду відповідальності, але відповідний законопроєкт № 6003 вже очікує на друге читання у Верховній Раді. 

Законопроєкт пропонує штрафувати на суму від 17 000 до 51 000 грн за внесення завідомо неправдивих відомостей про КБВ або відсутність інформації у документах, що подаються на державну реєстрацію. 

Державний реєстратор матиме право внести до реєстру відмітку про можливу недостовірність інформації про КБВ та/або структуру власності. 

Надалі, за наявності підстав, державний реєстратор вилучатиме з реєстру інформацію про КБВ або відомості про склад учасників товариства за вказівкою держателя Єдиного державного реєстру.