Кожен бізнес, який займається виготовленням чи імпортом товарів для реалізації в Україні, на певному етапі стикається з вимогами щодо маркування продукції. 

Однак ситуація в країні суттєво ускладнила, а, подекуди, навіть зробила неможливим дотримання таких вимог. 

Виробничі потужності та запаси чималої кількості підприємств знищені, а стікерування і переупакування імпортної продукції вимагає надто багато часу. В умовах підвищеного попиту усе це може стрімко призводити до дефіциту окремих видів товарів та загострювати кризові явища в державі. 

Аби уникнути таких наслідків та наводнити ринок необхідною продукцією, у перші місяці війни частину вимог щодо маркування спростили. 

Маркування продовольчих товарів

Основою регулювання маркування продовольчих товарів, є закон України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів". 

Він визначає загальні вимоги та перелік обов'язкової інформації про харчові продукти, а також порядок її розміщення і представлення. 

Зокрема, закон вимагає надання такої інформації, як назва та кількість продукту, перелік та кількість інгредієнтів, термін придатності, поживна цінність, країна або місце походження, особливі умови та інструкції з використання або зберігання тощо.

Для продукції, яка зазнала вимушених змін рецептури, пов’язаних з відсутністю або недостатністю сировини, Кабмін спростив вимоги закону, дозволивши зазначати інформацію, що може відрізнятись від фактичних параметричних значень продукції. 

Однак це послаблення не застосовується до такої інформації, як назва продукту, його кількість та мінімальний термін придатності (або дата "вжити до"). 

Також встановлюється обов'язок у будь-який можливий спосіб повідомити споживача про наявність інгредієнтів-алергенів або речовин, які спричиняють непереносимість.

Крім того, операторам ринків харчових продуктів дозволили реалізовувати імпортні продукти харчування без маркування державною мовою, якщо внаслідок воєнних дій у них немає змоги дотримуватись цієї вимоги. 

При цьому інформація українською мовою має обов’язково супроводжувати партію товару і надаватись на вимогу споживачів.

Маркування непродовольчих товарів

Базові вимоги щодо інформації про непродовольчі товари передбачені у ст. 15 закону України "Про захист прав споживачів", яка визначає обов'язковий мінімальний обсяг інформації (назва, властивості, кількість, дата виготовлення, дані щодо виробника тощо) та порядок її доведення до споживачів. Ним же, зокрема, і встановлене обов'язкове надання такої інформації українською мовою. 

Для певних видів продукції обов'язковим є дотримання окремих нормативних актів та технічних регламентів, які, серед іншого, можуть також встановлювати вимоги до позначень, пакування, маркування чи етикетування продукції. 

Незважаючи на значну кількість запитів з боку бізнес-спільноти, спрощення у сфері маркування нехарчової продукції так і не були прийняті на офіційному рівні. 

Тим не менш, широкого розголосу набуло роз'яснення Держпродспоживслужби, отримане Європейською Бізнес Асоціацією наприкінці березня. Згідно з цим документом, на час воєнного стану дозволяється реалізація нехарчових товарів без обов’язкового нанесення інформації українською мовою, якщо через воєнні дії немає змоги виконати такі вимоги.

Актуальність цього роз'яснення станом на шостий місяць війни невідома, тому, перш ніж покладатись на нього, не зайвим буде отримати додаткове підтвердження від Держпродспоживслужби.

Поки що інші урядові та законодавчі ініціативі у цій сфері, як-от визнання маркування ЄС еквівалентним українському знаку відповідності технічним регламентам, теж не були затверджені.

Маркування медичних виробів

Правила маркування медичних виробів висвітлені у низці законів, технічних регламентів, національних стандартів та інших актів і є своєрідними ледь не для кожного окремого виду цих виробів. 

Найбільш узагальнено такі вимоги висвітлені в Технічному регламенті щодо медичних виробів, який встановлює правила нанесення знаку відповідності, визначає інформацію, що має бути зазначена на етикетках таких виробів та в інструкціях із їхнього застосування тощо. 

До того ж, окрім певних винятків, до медичних виробів застосовується вимога про надання інформації про товар українською мовою.

У цій сфері Кабмін дозволив введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів, активних медичних виробів, що імплантують, та медичних виробів для діагностики in vitro, щодо яких не дотримані вимоги відповідних технічних регламентів за умови визнання результатів оцінки відповідності, проведеної іноземними акредитованими органами з оцінки відповідності. 

Крім того, Міністерство охорони здоров'я у своєму листі №24-04/5396/2-22 від 25 лютого 2022 року повідомило, що не заперечує проти ввезення, введення в обіг та/або експлуатацію та застосування за призначенням таких медичних виробів та інструкцій до застосування до них без дотримання вимог мовного законодавства.

Висновок

Воєнний стан, безумовно, впливає на можливості бізнесу щодо дотримання вимог у сфері маркування продукції. Владні органи намагаються сприяти послабленню цих та багатьох інших тягарів для виробників та імпортерів, проте бізнес справедливо прагне більшого. 

Ймовірно, ситуація продовжить розвиватись, і в коротко- та середньостроковій перспективі ми побачимо подальші кроки з боку влади у цій сфері. 

Допоки не всі рішення та спрощення оформлені офіційно, радимо, за потреби, завчасно погоджувати принаймні суттєві відхилення від чинних вимог з відповідними контролюючими органами, аби мінімізувати потенційні юридичні ризики.

Мирослава Коваль-Лавок, старша юристка київського офісу Baker McKenzie

Дмитро Скидан, юрист київського офісу Baker McKenzie