Чи варто відновлювати приватизацію спиртзаводів під час війни
Приватизація — одна з найбільш обговорюваних тем як в мирний час, так і під час війни. Ми часто чуємо "не на часі", чи "нехай залишиться державі".
Найчастіше це говорять люди, які ніколи не стикались з роботою державних підприємств. І не розуміють, що насправді без приватизації держпідприємства приречені.
Приклад "Укрспирту" — найкраща ілюстрація позитивних наслідків приватизації. Внаслідок передачі частини наших об’єктів приватним інвесторам, вдалось демонополізувати спиртову галузь в Україні та отримати кошти для погашення багаторічних боргів державного підприємства.
Але зараз, через зупинку приватизації, ситуація наближається до критичної.
Як все починалось
Реформа спиртової галузі, що стартувала 1 липня 2020 року, дала потужний стимул для її розвитку. У мирний час приватизація спиртзаводів мала успіхи та перспективу на майбутнє.
Разом з Фондом держмайна ми провели 22 успішні аукціони з приватизації, 55% потужностей підприємства перейшло до нових власників. Держбюджет отримав майже 1,5 мільярда гривень – замість збитків, які генерували ці "активи", поки були у державній власності.
Більшість приватизованих заводів одразу ж почали працювати, отримавши інвестиції у виробництво. В Україні нарешті з’явився конкурентний ринок спирту. А люди, які вийшли на роботу вже на приватних заводах, почали отримувати ринкові заробітні плати.
ФДМУ оголосив наступні 5 аукціонів, які мали відбутись з 25 лютого по 4 березня. Кошти від продажу мали піти на погашення боргів та завершення реорганізації.
Але через війну ці аукціони не відбулись.
Що відбувається зараз?
Зараз із 41 об’єкта ДП "Укрспирт" 22 успішно приватизовані. Ще 19 залишаються у державній власності, і майже не працюють. В умовах війни "Укрспирт" залишився без доходів, при цьому маючи необхідність щомісячних витрат.
Реформа спиртової галузі, що мала забезпечувати надходження коштів до "Укрспирту" від приватизації та забезпечити його розвиток, зупинилась. Як наслідок, відбувається поступове та невідворотнє накопичення боргів.
Наші активи сьогодні
Наші об’єкти, які розташовані на півночі та сході країни, наразі неможливо приватизувати. І ми не можемо прогнозувати, як в подальшому будуть розвиватись події.
Водночас, об’єкти із західних областей і зараз є інвестиційно привабливими. Ми знаємо, що інвестори зацікавлені у них, адже бізнес масово переміщує свої потужності на безпечний захід України.
Підприємцям потрібні майнові комплекси для виробництв та офісів, і наші об’єкти — якраз ті майданчики, яких зараз потребує бізнес.
На їхніх територіях є колії залізничного сполучення, підведені газ, вода та електроенергія, є зерносховища. Робота наших виробничих майданчиків та інвестиції в них — це те, що потрібно Україні сьогодні.
Два шляхи
Для майбутнього ДП "Укрспирт" є два шляхи – це приватизація або банкрутство.
Приватизація – позитивна історія, яка відносно швидко вирішить дуже багато проблем. В першу чергу, це відкриття працюючих підприємств у найкоротші строки.
Також, це отримання бюджетом коштів від аукціонів, яких наша держава так потребує у теперішній час. І, як кінцевий результат – можливість закінчити реорганізацію і завершити демонополізацію спиртової галузі.
Отримані від приватизації кошти дозволять погасити борги перед працівниками, державою та кредиторами. Навіть у найскладніші часи трудовий колектив робить все для збереження державного майна.
Ми маємо майно у робочому стані, яке простоює. Чому б не залучити інвестиції і дати необхідну людям роботу та додаткові надходження у бюджет?
Інший шлях — банкрутство, довгий та складний процес. Він не матиме жодної користі для держави та працівників, а лише частоко задовольнить вимоги кредиторів.
Кожен день зволікання у поновленні приватизації, на жаль, наближає нас до банкрутства.
Сьогодні кожен повинен працювати у своїй сфері на максимальну силу. Це найкращий час для запуску якомога більшої кількості підприємств на безпечній території України.
Перезапуск приватизації потрібен саме на тих локаціях, де дозволяє сьогоднішня військова ситуація. Аукціони будуть мати успіх, держава — кошти, люди — заробітну плату, а підприємство — ресурси і майбутнє.
Тому для мене приватизація є єдиним правильним шляхом, який не має альтернативи. Приватизацію потрібно поновити, її вже не можна відкладати.