Вікно реформ: як впровадити європейський підхід до поводження з відходами

19 червня Комітет Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування розглянув висновок Головного юридичного управління ВРУ, врахував їх пропозиції та рекомендував Верховній Раді прийняти законопроєкт про управління відходами (реєстр. № 2207-1-д). 

У процесі підготовки документу до другого читання розглянули більш ніж 1600 пропозицій, які надійшли від народних депутатів всіх фракцій Верховної Ради. 

Законопроєкт 2207-1-д – це перша реальна можливість запровадити європейський підхід управління відходами за весь час незалежності України та стати на крок ближче до членства в Європейському Союзі. 

Також це фундамент для побудови кругової економіки, заснованої на відновленні та раціональному споживанні ресурсів, яка сьогодні є частиною Зеленого Курсу ЄС. 

Проєкт Закону про управління відходами — це також один із кроків до виконання Угоди про асоціацію між Україною з ЄС, та до апроксимації трьох директив ЄС, які Україна повинна імплементувати. 

Кожна із директив спрямована на те, аби зменшити вплив відходів на довкілля і людей. Тож основи, які закладає законопроєкт, є також і передумовою для отримання міжнародного фінансування на відбудову України. 

Враховуючи реалії воєнного часу, законопроєкт був доповнений новим положенням, яке містить законодавчу основу для правового регулювання відходів війни, утворених внаслідок військової агресії проти України — уламків зруйнованих об’єктів, предметів, які знаходились всередині таких об’єктів, металобрухту, тощо.

Реформа відходів та подолання наслідків війни

Ситуація із відходами в Україні і до російського вторгнення була непростою. Нерозвинена переробна галузь, полігони та звалища, далекі від європейських стандартів. 

За 2021 рік в Україні утворилося понад 10 млн тонн побутових відходів, із яких лише незначна частина була перероблена, а 90% було захоронено. 

З початком повномасштабної війни проблема відходів постала надзвичайно гостро і потребує невідкладних рішень. Адже багато з існуючих підприємств постраждали, логістичні зв’язки порушено. Зруйновано житлові будинки, об’єкти інфраструктури, підприємства, тисячі автомобілів спалено та понівечено. 

Під завалами житлових будівель знаходяться електронні та електричні прилади, небезпечні відходи, побутова хімія.

До прикладу, лише у Київській області зруйновано понад 4000 приватних та багатоповерхових житлових будинків, а у столиці окупанти зруйнували 390 будівель, із них 222 – багатоквартирні будинки. 

Точних обсягів відходів від руйнації по всій Україні ми ще не знаємо, але вони колосальні. Тому реформу не можна відкладати до кращих часів. Про кращі часи ми маємо подбати вже зараз. 

Чим швидше ми почнемо реформувати галузь, тим простіше нам буде впоратися із наслідками війни для сфери управління відходами. 

Безумовно, ми сподіваємося і на допомогу міжнародних партнерів. Але вони також очікують від нас реформ. 

Зелений курс та кругова економіка

Майже два роки активних обговорень реформи управління відходами позаду. Нам вдалось збалансувати інтереси громад, бізнесу та всіх причетних до цієї реформи. 

Законопроєкт 2207-1-д запроваджує ієрархію управління відходами, пріоритетними напрямками якої є запобігання утворенню відходів, їх повторне використання, та переробка. 

І лише потім відновлення чи захоронення на полігонах, які відповідають вимогам екологічної безпеки. 

В Україні до початку повномасштабного вторгнення Росії перероблялося лише 6% побутових відходів, тоді як у країнах Європи – мінімум 40%. 

Таким чином можемо говорити про те, що наразі в ЄС вже працюють три основні принципи кругової економіки, а саме:

-Reduce(скорочення використання ресурсів і перевага відновлюваним матеріалам);

-Reuse (ефективне й повторне використання продуктів);

-Recycle (відновлення продуктів й відходів для подальшого використання) 

Вони є основою кругової економіки в ЄС і їх впровадження в Україні стимулюватиме створення нових робочих місць та залучення значних інвестицій та європейських технологій у ці сфери.

В рамках Зеленого Курсу кругова економіка та підхід до повторного використання і відновлення ресурсів є не менш важливим для досягнення цілі кліматичної нейтральності континенту у 2050 році, ніж декарбонізація і відновлювальна енергетика.

Для фінансування заходів Зеленої Угоди ЄС мобілізує щонайменше 1 трлн євро інвестицій протягом 10 років — це 25% всього фінансування Європейського Союзу. 

Лише з 2021 по 2027 рік ЄС планує мобілізувати до 150 млрд доларів. Звісно, ці кошти будуть доступні країнам, які імплементували необхідні європейські директиви у національне законодавство, що і покликаний зробити рамковий законопроєкт 2207-1-д. 

У лютому 2021 року розпочався стратегічний діалог між прем’єр-міністром Денисом Шмигалем та виконавчим віце-президентом Європейської комісії Франсом Тіммермансом. 

Працює також робоча група між Україною та ЄС, яку очолюють віце-прем’єр-міністерка Ольга Стефанішина та заступниця Генерального директора Директорату з питань добросусідства Єврокомісії Катеріна Матернова. 

На всіх зустрічах озвучується теза, що законопроєкт "Про управління відходами" є найочікуванішим. І сьогодні ми можемо з гордістю сказати, що наблизились впритул до його ухвалення, яке стане відправною точкою реформи. 

Що змінить 2207-1Д?

Рамковий законопроєкт створить підґрунтя для запровадження розширеної відповідальності виробника – системи, у якій виробник відповідає за збір, повторне використання та перероблення продукції після того, як вона відслужила свій термін. 

Україна – єдина країна в Європі, де розширеної відповідальності виробника (РВВ) досі немає. 

РВВ допоможе громадам без збільшення тарифу позбутись третини побутових відходів, яку становить упаковка, адже за це буде відповідальний виробник. 

В подальшому планується встановлення РВВ через прийняття спеціальних законів про упаковку та відходи упаковки, батареї та акумулятори, про електричне та електронне обладнання, про шини, мастила, відпрацьовані транспортні засоби. І цей перелік не є вичерпним. 

Переробка відходів за допомогою РВВ покладе початок кругової економіки України, а це нові робочі місця, прихід інвестицій в переробку та додана вартість до ВВП. 

Також законопроєкт розблокує дозвільну систему, адже в Україні з 2014 року не видаються дозволи на операції з відходами. Теперішня система є неефективною, адже на ринку працюють безліч компаній з "фейковими" технологічними потужностями для переробки. 

Закон запровадить планування управління відходами європейського рівня (національний, регіональні та місцеві плани управління відходами). Адже саме органи місцевого самоврядування, на території яких генеруються відходи, є замовниками та контролерами процесу управління відходами. 

Взяти відходи під контроль держави та громад допоможе інформаційна система управління відходами. Це своєрідний "блокчейн" для відходів, щоб можна було прослідкувати, хто і скільки їх генерує-перевозить-переробляє-захоронює. 

Також ця система з часом позбавить Україну стихійних сміттєзвалищ, адже безхазяйного сміття не буде існувати і не складно буде простежити всі ланцюжки від утворення до переробки. 

Крім того, інформаційна система забезпечить посилення контролю за небезпечними відходами, які генеруються в країні або завозяться з-за кордону. 

Сьогодні в Україні немає достатніх потужностей для переробки відходів, тож тисячі тонн ввезених та утворених відходів тим часом повільно отруюють навколишнє середовище і здоров’я громадян.

Сьогодні в Україні немає жодного полігону для розміщення відходів, який би відповідав європейським вимогам для захоронення відходів, а із 6 000 існуючих полігонів і звалищ обладнання для дегазації є лише на 26 полігонах, установки для очистки фільтрату – лише на двох. 

Більшість полігонів експлуатуються понаднормово з численними порушеннями природоохоронного законодавства.

Законопроєкт створює умови для закриття та рекультивації небезпечних сміттєзвалищ та полігонів, що не відповідають нормам екологічної безпеки і передбачає можливості залучення міжнародного фінансування для цього. 

Усі ці проблеми були і в Європі 30 років тому. Вирішити їх поступово допомагали Директиви ЄС. Рамковий законопроєкт № 2207-1-д також у чіткій відповідності до євродиректив розробляли міжнародні та урядові експерти для того, щоб запустити кращі європейські практики в Україні. 

Я сподіваюсь на конструктивну позицію всіх депутатів Верховної Ради у підтримці старту довгоочікуваної реформи управління відходами. 

Адже від неї напряму залежить членство в Україні в ЄС, можливість отримання міжнародного фінансування післявоєнного відновлення, репутація України як надійного партнера для Євросоюзу на шляху до досягнення цілей Зеленої Угоди.