В Україні трудові відносини досі регулюються застарілим Кодексом законів про працю, прийнятим ще у СРСР та розробленим в умовах радянської адміністративно-командної економіки, в якій єдиними роботодавцями були держава, зокрема державні підприємства. 

В умовах сучасних економічних реалій вкрай жорстка зарегульованість трудових відносин суперечить принципам ринкового саморегулювання, сучасного організаційного і кадрового менеджменту.

Не відповідає актуальним потребам ринку праці та створює численні необґрунтовані бюрократичні перепони як для самореалізації найманих працівників, так і для підвищення конкурентоздатності роботодавців.

Критичними є такі проблеми українського трудового законодавства:

• застаріла та надто складна система нормування і оплати праці, нормування і обліку робочого часу, надання відпусток тощо;
• невідповідність застарілих методів державного регулювання трудових відносин реаліям ринкової економіки;
• критична забюрократизованість та складність здійснення трудових відносин для роботодавців і працівників, що негативно позначається на динаміці процесів господарювання та пригнічує економічні стимули;
• надмірна складність діючих процедур обліку кадрів та великий масив кадрової документації, на ведення якого витрачаються значні обсяги фінансових, часових і людських ресурсів;
• невиправданий тиск на бізнес з боку контролюючих органів та постійні загрози накладення санкцій і штрафів за порушення численних бюрократичних процедур, передбачених застарілим законодавством про працю.

Які зміни передбачає законопроєкт №5371?

Кілька тижнів тому був прийнятий за основу законопроєкт №5371, який на цей час опрацьований Комітетом з питань соціальної політики та готовий до голосування у Парламенті вцілому. 

Ключова новація законопроєкту №5371 — створити договірний режим регулювання трудових відносин для малого та середнього бізнесу і зробити його основним засобом регулювання цих відносин. Такий договірний режим встановлюється за умов, якщо роботодавець не є юридичною особою публічного права, є суб'єктом малого або середнього бізнесу з кількістю працівників не більше 250 осіб.

Також цей режим може застосовуватись до трудових відносин, що виникають між роботодавцем і працівником, заробітна плата якого становить понад 8 мінімальних заробітних плат на місяць.

У межах вільного трудового договору сторони на власний розсуд врегульовують свої стосунки: щодо системи та режиму оплати, працевлаштування та звільнення, робочого часу, тривалості робочого тижня, відпустки та вихідних тощо. 

Це особливо важливо у сучасному світі, де з’явилися сотні нових креативних професій, які вимагають особливого режиму організації та винагороди праці.

Водночас цей вільний трудовий договір має все необхідне для захисту працівника — він має обов’язково містити всі гарантії для працівника, передбачені міжнародними конвенціями, а також істотні умови (місце роботи, дата, строк дії, умови оплати праці).

Реалізація проєкту призведе до модернізації трудового законодавства в Україні, відхід від застарілих радянських норм, наближення до світових трендів провідних економік. 

Цей законопроєкт надає можливість робітникам та роботодавцям більш гнучко змінювати умови співпраці, зменшує витрати на адміністрування, що у підсумку надасть можливість встановлювати кращі умови праці.

Важливо також зазначити, що цей проєкт щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва — підтриманий Національною Радою Реформ при Президентові України у 2021 році, до складу якої входять представники різних гілок влади, представники громадянського суспільства та бізнесу.

Запровадження таких змін особливо важливо у воєнний час, коли умови змінюються майже щодня, коли важливо до питань працевлаштування підходити гнучко, з урахуванням різних факторів.

Сподіваємось що ближчими днями Парламент підтримає цей важливий проєкт закону вцілому, і країна отримає сучасне трудове законодавство.