Ринок небанківських фінансових послуг – ще один важливий фронт, де Національний банк надійно тримає фінансову оборону. 

Сьогодні дії регулятора здебільшого спрямовані на дерегуляцію ринку, мета якої – підтримання учасників ринку та надання можливості зосередитися на професійній діяльності. Чого очікувати учасникам ринку в майбутньому?

Майбутнє лізингодавців, ломбардів та фінкомпаній

Розпочнемо з неризикового сегмента ринку – фінансових компаній, ломбардів та лізингодавців, які не залучають коштів населення. Під час дії воєнного стану регулятор мінімально втручається в їх діяльність. 

Так, сьогодні не застосовуються заходи впливу за більшість порушень, перенесено строки виконання нових вимог регулювання та встановлено прийнятні для ринку можливості застосування нормативно-правових актів. 

Водночас Національний банк перебуває на постійному зв'язку з учасниками ринку, проводячи регулярні зустрічі для швидкого реагування на проблеми, що виникають. 

Вживаючи всіх заходів для підтримання ринку під час війни, Національний банк паралельно працює і на майбутнє. У повоєнні часи ринок потребуватиме ще більшої підтримки. 

Ринок лізингу

Ми покладаємо значні надії на ринок лізингу, який має всі шанси для розвитку. Але війна не найкращим чином позначилася на ньому. 

Особливої підтримки потребуватимуть аграрії-лізингоодержувачі. Уже сьогодні учасники ринку сподіваються на збільшення обсягів надання державної фінансової підтримки в межах діючих програм. 

Крім того, важливо запровадити механізм компенсації лізингових платежів для сільськогосподарських виробників до 0% річних та розробити програми щодо фінансової підтримки реального сектору економіки з використанням фінансового лізингу. Основні вимоги до таких програм – простота, зрозумілість та ефективність. 

З такими ініціативами Національний банк уже звернувся до Уряду України. 

Також уже сьогодні варто створити умови для реструктуризації боргів лізингодавців. Рекомендуємо банкам пропонувати лізингодавцям реструктуризацію заборгованості або кредитні канікули та удосконалити підходи щодо оцінки фінансового стану лізингодавця під час визначення розміру кредитного ризику.

Фінансові компанії та ломбарди

Під час війни фінансові компанії практично не кредитують, а ломбарди долають значні труднощі, здійснюючи професійну діяльність. 

Серед головних проблем галузі – мародерство та розкрадання майна на територіях, тимчасово не контрольованих українською владою, і в місцях проведення бойових дій; запровадження обмежень для зняття готівки; труднощі ідентифікації клієнтів, які втратили документи в результаті воєнних дій або вимушеного переїзду. 

Для підтримки цих учасників ринку важливо розширити їм можливості для залучення коштів. 

З цією метою вивчаються перспективи для розроблення та прийняття окремого законопроєкту, який дасть змогу запровадити нові варіанти для отримання фінансування за рахунок залучених коштів у короткостроковій перспективі. Це сприятиме швидкому відновленню ринків. 

Чого очікувати на ринку кредитної кооперації?

Ринок кредитних спілок потребує серйозної підтримки. Це ризиковий сегмент ринку, оскільки він залучає кошти населення. 

За час війни в Україні регулятор зробив чимало кроків, спрямованих як на підтримання самих кредитних спілок, так і їх членів. 

Зокрема, скасовано або перенесено низку операційних обов’язків, продовжено строки виконання заходів впливу, включаючи строки виконання планів відновлення фінансової стабільності, надано право встановлювати граничну суму видачі готівкових грошей у обсязі не більше 100 тис. грн кожному члену кредитної спілки на добу тощо. 

У найближчому майбутньому Національний банк планує запровадити спеціальну спрощену процедуру ліквідації для кредитних спілок, які не зможуть відновитися через війну. 

Це болючий, але необхідний для фінансової стабільності крок. Кредитні спілки мають змогу підготуватися до цього вже зараз. 

Регулятор планує дозволити спостережній раді кредитної спілки прийняти попереднє рішення про ліквідацію та отримати попередній дозвіл на ліквідацію від Національного банку. 

Також планується надання кредитним спілкам розширених можливостей для вкладання коштів у довгострокові державні цінні папери. 

Нагадаємо, наразі кредитні спілки можуть придбавати лише короткострокові цінні папери (до 12 місяців). Розглядається питання зняття цього обмеження. Це стане суттєвою підтримкою для учасників ринку. 

Багато планів і щодо довгострокового розвитку ринку кредитних спілок. Зокрема, йдеться про запровадження за сприяння Національного банку безкоштовних програм навчання для їх персоналу. Це поліпшить кваліфікацію працівників кредитних спілок, а отже підвищить якість послуг. 

Крім того, кредитні спілки залучатимуться до державних та міжнародних програм кредитування. У повоєнні часи це стане особливо важливим як для розвитку ринку, так і для підтримки українців, що постраждали під час війни. 

Зокрема, планується участь кредитних спілок у програмах відновлення підприємництва, фінансового сектору, відбудови та реконструкції житла тощо. 

Національний банк та ФГВФО розробляють законодавчі пропозиції щодо впровадження системи гарантування для кредитних спілок. Ця система захистить вклади членів і надалі стане поштовхом для розвитку ринку. 

Розглядається можливість упровадження в систему кредитних спілок інституту саморегулівних організацій. Невеликим кредитним спілкам складно дотримуватися часом жорстких вимог законодавства. 

Крім того, цей сегмент ринку може відчувати труднощі з фінансуванням. А втім, невеликі кредитні спілки потрібні на ринку, адже на кожен товар є свій покупець. І на допомогу тут прийдуть саморегулівні організації, ставши центрами фінансової підтримки невеликих кредитних спілок. 

Крім того, такі організації зможуть виконувати деякі наглядові та контрольні функції. Саморегулівні організації працюватимуть під наглядом Нацбанку. 

Як підтримати ринок страхування?

Ринок страхування, який під час дії воєнного стану продовжує працювати, також потребує підтримки. Для цього було вжито низку заходів із дерегуляції ринку. 

Зокрема, на час дії воєнного стану продовжено строк для приведення діяльності страховиків у відповідність до вимог нового Положення про ліцензування. Крім того, дозволено здійснювати низку транскордонних переказів валютних цінностей з України на користь нерезидентів, зокрема:

• за операціями за договорами перестрахування іноземним ядерним пулам;
• за операціями оплати МТСБУ за договорами перестрахування та "Зелена картка";
• за операціями за договорами перестрахування ризиків цивільної авіації;
• за операціями зі здійснення страхових виплат за договорами страхування осіб, які виїжджають за кордон, на рахунки асистуючих компаній-нерезидентів;
• за операціями за договорами перестрахування, якими передбачено відшкодування збитків, завданих майну телекомунікаційних мереж та телекомунікаційної інфраструктури.

Підтримка ринку триває. Так, Національний банк разом зі страховиками працюють у напрямі зниження ризику миттєвої ліквідності. 

Це здійснюватиметься шляхом отриманого від банків або потенційно від Національного банку рефінансування під заставу ОВДП чи строкових депозитів. 

Водночас для забезпечення стабільності на ринку нормативи не "пом’якшуються". У страховиків, які не виконували обов'язкові фінансові нормативи у довоєнний період, наразі зростають ризики невиконання поточних зобов’язань та виходу з ринку. 

Регулятор також опрацьовує можливості розширення переліку дозволених транскордонних операцій перестрахування. Це один з ефективних інструментів урівноваження прийнятих страховиком ризиків. 

Національний банк не застосовує заходи впливу за окремі порушення впродовж дії воєнного стану. Зокрема, за суттєву зміну вартості ОЗДП, зниження обсягів перестрахування за кордон тощо. 

Триває розроблення бази для розвитку окремих видів страхування: ОСЦПВ, агрострахування, індивідуального та групового особистого страхування, в тому числі шляхом податкових змін.

Крім того, опрацьовується питання створення джерел для покриття наслідків воєнних ризиків. Ідеться про спеціалізовані пули, окремі умови перестрахування тощо. Сподіваємося, ринок незабаром запропонує українцям, що постраждали під час війни, надійну підтримку і захист. 

У повоєнні часи планується залучення страховиків до пріоритетних напрямів розвитку економіки. Зокрема, будівництва, сільського господарства, вантажних перевезень, іпотечного фінансування та кредитування, лізингових операцій, інформаційних технологій та інвестицій.

Очікується розвиток і особистого страхування. Так, створюватимуться передумови для широкого впровадження медичного страхування. 

Це дасть змогу здійснити фінансування вторинної і третинної ланки медичної допомоги з переходом на закупівлю послуг державою у відповідних закладів.