Коли неможливо купити долар, а видача готівки обмежена
Понад місяць Україна існує в умовах від повномасштабної війни з Росією. Поки йдуть важкі бої, населення та бізнес на умовно спокійній території відновлюють роботу задля підтримки економіки України.
Зараз, як і при будь-яких катаклізмах, фінансові та валютні питання становлять великий інтерес як для громадян, так і для бізнесу.
На жаль, валютну лібералізацію, яка поступово впроваджувалась протягом останніх років, Нацбанк був вимушений перервати.
Проте завдяки досвіду, отриманому під час цієї лібералізації, банківська система в цілому працює досить злагоджено навіть за таких безпрецедентних обставин.
Так, НБУ має можливість і, що не менш важливо, досвід застосування адекватних заходів захисту з метою забезпечення стабільності фінансової системи та рівноваги платіжного балансу України. В умовах воєнного стану я би виділив три суттєві риси валютного регулювання:
1. Офіційний курс гривні до долара США зафіксовано на рівні 24 лютого 2022 року – 29.25 грн за долар США.
Всі інші валюти розраховуються, виходячи з цього фіксованого курсу гривні до долара. Важко сказати, який був би реальний курс, якби НБУ цей крок не здійснив.
Цілком вірогідно, що відсутність фіксації курсу спричинила б панічні настрої та масовий відтік коштів із банківської системи. Оскільки паніки на фінансовому ринку зараз немає, цей крок можна вважати в певній мірі виправданим;
2. Абсолютна більшість розрахунків на території України, а також перекази з-за кордону в Україну, здійснюються так само, як і в звичайний мирний час.
Немає обмежень щодо оплати за товари банківською карткою, розрахунків за поточними контрактами в Україні, надання позики в Україну, направлення коштів на збільшення капіталу чи оплати експорту товарів тощо;
3. Купівля іноземної валюти та переказ коштів за кордон, навпаки, зараз під майже повною забороною.
Є деякі винятки з цієї заборони, зокрема, перекази коштів із метою купівлі товарів критичного імпорту, для проведення заходів із метою забезпечення національної безпеки та оборони, на підставі окремих дозволів НБУ тощо.
Ну і, звісно, наразі встановлена практично повна заборона на будь-які розрахунки з резидентами РФ та Білорусі.
Їм дозволено перераховувати гроші на українську армію (своєрідна амністія російських коштів) та ще деякі інші обмежені платежі.
Щодо перерахування коштів в Україну
Як я вже зазначив, по суті, проблем із тим, щоб перераховувати кошти в Україну для підтримки місцевого бізнесу, немає.
В поточних умовах компанії часто стикаються з нестачею коштів для виконання своїх зобов’язань. Для цих цілей компанії з іноземним капіталом можуть, наприклад, отримати позику з-за кордону чи отримати кошти як внесок до статутного капіталу.
З валютної точки зору проблем із тим, щоб отримати кошти, немає.
В той же час є нюанси з реєстрацією збільшення статутного капіталу, оскільки зараз державні реєстри працюють із обмеженим функціоналом.
Втім, це не є перешкодою для того, щоб вже здійснити фактичний внесок і користуватись коштами.
Також не є проблемою надати позику і зареєструвати її в НБУ. Проте, погашення відсотків та повернення позики знаходяться під тимчасовою забороною.
Ну і, звісно, жодних перешкод для одержання валютної виручки за експортними контрактами теж немає, як і немає обов’язку конвертувати отриману валютну виручку в гривню.
Щодо переказу коштів за кордон
Абсолютна більшість переказів за кордон зараз під забороною. НБУ встановив низку винятків із цієї заборони. Для бізнесу найбільш актуальними з них є оплата за товари критичного імпорту.
Перелік таких товарів затверджується Кабінетом Міністрів і постійно переглядається. Якщо спочатку в переліку були дійсно товари критичного імпорту: нафта, газ, вугілля, лікарські засоби, медичні вироби, основні харчові товари, то зараз цей перелік вже дуже широкий і включає, наприклад, алкоголь, сигарети, одяг, меблі, велосипеди тощо.
Перелік позицій товарів критичного імпорту вже настільки широкий, що сама ідея з критичним імпортом є нівельованою.
Враховуючи відносну стабільність фінансової системи, регулятору варто було б дозволити в принципі проводити будь-які імпортні операції в загальному порядку з дотриманням вимог валютного нагляду.
А поки цей перелік існує, деякі українські компанії зараз могли опинились у "підвішеному стані", коли товар був поставлений (або послуги були надані) іноземним контрагентом, але розрахуватись за них українська компанія не встигла. І за поточного регулювання я бачу декілька варіантів вирішення такої ситуації:
1. Домовитись про відстрочення платежу. Це найпростіший варіант, і більшість контрагентів із великою ймовірністю зрозуміють ситуацію та підуть на поступки;
2. Погасити заборгованість із використанням іноземної компанії. Зрозуміло, що відстрочення платежу не завжди може бути прийнятним для контрагента з тих чи інших причин.
Можливо, для контрагента одержання коштів за певним контрактом дійсно є критичним або в законодавстві його країни діє правило, коли валютна виручка повинна надійти в країну протягом певного строку.
В такому випадку можна розглянути варіант, коли замість української компанії платіж буде здійснено іноземною компанією (за договором відступлення права вимоги чи факторингу).
Цей варіант є найбільш вірогідним, якщо українська компанія є частиною мережі, яка має присутність у різних країнах світу.
3. "Форс-мажор". Врешті-решт, якщо жоден із варіантів не підходить, залишається можливість скористатись положеннями про "форс-мажор".
Найменш бажаний варіант, але його теж треба мати на увазі аби, принаймні, не потрапити на штрафні санкції у зв’язку із простроченням платежу.
Щодо обмежень для фізичних осіб
Регулятор встановив також низку валютних обмежень для фізичних осіб.
Певно найбільш хвилюючим питанням для населення традиційно є заборона на купівлю іноземної валюти.
Окрім того, регулятор передбачив низку лімітів на проведення операцій населенням. На сьогодні НБУ встановив поріг у 100 тисяч гривень на день або місяць залежно від характеру операції, про що зазначено нижче. Така сума є психологічно комфортною для більшості людей.
Для операцій, пов’язаних із виведенням коштів за кордон, такий ліміт, як правило, становить 100 тисяч гривень на місяць (видача готівки з гривневої картки, переказ коштів на закордонну картку, "квазі-готівкові" операції з придбання криптовалют, поповнення електронних гаманців тощо).
Для видачі готівки в Україні або за кордоном із рахунку в іноземній валюті ліміт становить 100 тисяч гривень на день.
Єдиний виняток, коли обмеження не застосовуються, якщо ви перебуваєте на територіях, що є під загрозою окупації державою-агресором / державою-окупантом. В такому разі банк може дозволити своїм рішенням знімати гроші без обмежень, а також купувати валюту.
Щодо потенційних змін у валютному регулюванні
Поточне валютне регулювання є дуже динамічним. В основну Постанову Національного банку №18 від 24.02.2022 року зміни вносились вже понад 10 разів.
І очевидно, що зміни постійно будуть вноситись. Серед найсвіжіших оновлень я б виділив скорочення строків розрахунків за експортно-імпортними операціями з 365 до 90 днів, починаючи з 5 квітня для підтримки платіжного балансу країни.
Цілком можливо, що згодом регулятор може зобов’язати експортерів продавати частину валютної виручки. Цей захід захисту не є новим для українського бізнесу, його скасували лише кілька років тому.
Проте, сподіваючись на сприятливе вирішення ситуації, згодом я очікую певне повторення сценарію валютної лібералізації.
Так, скоріш за все, тотальна заборона на переказ коштів за кордон буде скасована. Буде дозволена купівля будь-яких товарів з-за кордону (а не лише товарів критичного імпорту).
Строки розрахунків за експортно-імпортними контрактами збільшаться спочатку до 180 днів, а потім і до року, буде дозволено повертати проценти за позиками, а потім і основну суму позики, буде дозволено виплачувати дивіденди або іншим чином повертати іноземні інвестиції, проте в певних лімітах, які будуть поступово збільшуватись або скасовуватись тощо.
А після перемоги Національний банк вже зможе остаточно завершити довготривалу валютну лібералізацію, де серед заборонних заходів хотілось би бачити хіба що заборону на розрахунки з резидентами держави-агресора.