Сівба під час війни — орієнтація на результат попри збитки
В українських сільськогосподарських товаровиробників нині кожна година на рахунку — набирає обертів сівба, яку вже назвали найскладнішою за період незалежності.
Ми попередньо оцінюємо, що внаслідок війни в Україні не буде можливості засіяти 30% площ.
Зміниться і структура посівів, оскільки аграрії відмовляються від кукурудзи на користь пшениці, гороху, вівса, вводять у сівозміну нішеві культури.
Оцінка попередня, адже в умовах воєнного стану ситуація змінюється щохвилини.
Одне з болючих питань зараз — логістика. Ми почали відвантаження 27-28 лютого, зараз активно працює 4 із 6 складів. Під час війни ми відкрили новий склад у Чернівцях, що значно полегшує забезпечення аграріїв насінням та засобами захисту.
За березень ми вже спромоглися відвантажити 80 тис. посівних одиниць (мішок) соняшнику і 20 тис. посівних одиниць кукурудзи.
Якщо рахувати з відвантаженим у попередні місяці, то це становить 70% від запланованих на цей сезон обсягів: 1 млн посівних одиниць соняшнику і 400 тис. одиниць кукурудзи.
Насіння соняшнику вже на 68% доставлено дистриб'юторам, кукурудзи — на 55%. Але ми не зупиняємося, ще 120 тис. одиниць знаходиться в процесі розмитнення.
Складніше питання щодо засобів захисту рослин (ЗЗР). Певний дефіцит як діючих речовин, так і готової продукції спостерігався ще на початку сезону, і це було пов’язано з виробництвом у Китаї.
Страждала логістика. Війна в Україні посилила критичність ситуації. Ми змогли поставити значну частину товару, але цього недостатньо, тому компанія відновлює виробництво позицій ЗЗР для України, щоб максимально закрити потребу.
Якщо не контролювати бур’яни і не вносити гербіциди взагалі, можна втратити до 30% і більше врожаю. Аграрії розуміють ситуацію, і ми спільно шукаємо альтернативи.
Головне зараз відсіятись у правильні терміни і максимально захистити посіви від бур’янів. Нестача фунгіцидів дуже критична для озимих і соняшнику. Може бути додатково 10-15% втрати врожаю.
Щодо соняшнику ще є час, щоб знайти альтернативні варіанти, ми намагаємось максимально забезпечити технологічність захисту посівів.
Ми знайшли новий логістичний шлях: веземо наразі продукцію, яка була вже готова, через Польщу. Торгові представники щоденно контактують із господарствами, збирають дані про потреби, і на 99% ми задовольняємо запити.
Ми гнучко змінили методи та схеми продажу, розширивши перелік додаткових фінансових інструментів: вексельний розрахунок; зерно в якості оплати; робота з аграрними розписками — застава під майбутній урожай.
Ці інструменти ми використовували і раніше, але зараз більш активно застосовуємо такі способи взаєморозрахунків.
Мені дуже подобається, що українські сільгоспвиробники надзвичайно гнучкі та можуть самостійно знайти рішення з будь-якої ситуації. Принаймні я не чув жодних панічних настроїв.
Взагалі те, як суспільство об’єдналося в цій жахливій ситуації, — надихає. Я мрію, щоб така згуртованість, взаєморозуміння і єднання збереглися і, можливо, розширилися.
Ми обов’язково вийдемо з перемогою, з оновленими силами і вірою, оскільки віра в себе дуже важлива.
Це ми вже довели всьому світу, і це має залишитися нашим надбанням.