Що таке євробонди та як їх купити з прибутковістю 20%

Минулого тижня під впливом інформації про начебто готовність РФ напасти на нашу країну, державні облігації як внутрішньої позики (ОВДП), так і зовнішньої позики (ОЗДП або "євробонди") можна було купити зі значним дисконтом до номінальної вартості.

За останні кілька днів до нас звернулися багато людей із питанням про те, де купити валютні облігації з прибутковістю 20%+. 

Звичайно, йшлося про те, що люди чули про "захмарні" прибутковості за зовнішніми державними позиками або, як прийнято їх називати, "євробондами". 

Це не зовсім звичні ОВДП, хоч емітентом щодо них також є наш рідний Мінфін. Нижче спробую пояснити вам, у чому плюси і мінуси інвестицій у євробонди і чому дохідність за ними вже більше 20%, а ОВДП нам пропонували/пропонують по 3%-4% і як євробонди купити, якщо все-таки ви наважитеся.

Природа позики. Внутрішні валютні ОВДП були відповіддю Мінфіну на запит локальних банків у розміщенні короткострокової ліквідності (депозитів у валюті від фізичних та юридичних осіб). 

Основними власниками традиційно є держбанки, а також деякі комерційні банки, зовсім недавно в цей інструмент прийшли фізособи. Мінімальна угода в українській депозитарній системі проходить від однієї облігації (тобто від 1000 дол. номінальної вартості). 

Євробонди ж у поточній конфігурації — це результат реструктуризації 2015-го, коли власники погодилися на списання 20% від номінальної вартості (в обмін на ВВП-варанти), символічне збільшення купона та суттєве продовження термінів обігу. 

Основними інвесторами тоді і зараз були великі західні фонди типу Franklin Templeton і Black Rock. Враховуючи розміри випусків — зазвичай це 1 млрд дол. — мінімальний торговий лот у західних депозитарних системах встановлений у розмірі 100 тис. дол. номінальної вартості (є деякі випуски в яких мінімалка 200 тис. дол.). 

В основному валюта випуску — американські долари, хоч і назва євробонди.

Терміни обігу. У своїх розміщеннях в Україні (валютні ОВДП) Мінфін особливо не зміг подолати за терміновістю позик — строк за два роки. 

Насправді це цілком логічно – адже депозитів на 5-7-10 років у нас у системі не розміщують. За євробондами в результаті реструктуризації 2015-го зробили гарну криву з рівномірним щорічним погашенням аж до 2027-го, а в подальшому Мінфін зміг розмістити ще кілька випусків із погашеннями від 2028 до 2033 років. 

Таким чином, сьогодні інвестор може зафіксувати для себе приємну двозначну доларову прибутковість аж до 2033 року. Але як кажуть, "справжніх сміливців мало", тому увага більшості інвесторів прикута до найближчих випусків із погашенням у 2022–2023 роках.

Відсоткові ставки. Тут усе просто. Майже всі євробонди мають купонну ставку 7,75%. А щодо ОВДП купони на рівні 3,7%-3,9%.

Прибутковість. Звідки ж береться ця дохідність 20%? Вона виходить у результаті дисконту від номінальної вартості. Наприклад, якщо Вам вдасться купити євробонд з погашенням 1 вересня 2022 року за ціною 90% від номіналу, то він принесе вам 10% торговельного доходу, що при перерахунку в річні дає 16% річних (бо термін менше року) + 7,75% купона. 

От і вийшли майже на 24%. В цьому прикладі, розрахунки спеціально спрощені, щоб зробити акцент на логіці, великі гравці рахують грошові потоки в часі.

Податки. Для фізосіб відсутні і за ОВДП, і за державними євробондами. Оскільки емітентом облігацій є Мінфін — то є пряме звільнення від сплати податків (ст 165.1.52 ПКУ).

Механіка. Для придбання євробондів на основному ринку потрібно мати інвестиційний рахунок за кордоном та перерахувати на нього величину мінімального лота (близько 100 000 дол). 

Для тих, хто 100 тис. не готовий проінвестувати, але дуже хоче дохідності в долларах 20% і більше — низка брокерів придбали євробонди на зовнішньому ринку та перевели їх для обігу в Україні, до Української депозитарної системи. 

З огляду на те, що в Україні немає обмеження на мінімальний лот — угоди з євробондами можуть проходити від 1000 дол. номіналу (головне, щоб продавець погодився стільки продати, а покупця влаштувала ціна). 

Угоди можуть відбуватися виключно за гривні, як на біржовому, так і позабіржовому ринках.

Ризики. У далекому 2015 році під час реструктуризації зовнішніх випусків на питання Franklin Templeton і Black Rock про те, чому в загальний пул реструктуризації не потрапили внутрішні валютні ОВДП Мінфін ввічливо відмовчувався. 

Відповідь же полягає в тому, що якби з балансів банків, яких і так пошарпало в 2014-2015 роках, списали ще 20% від валютних ОВДП – довелося б тут же робити докапіталізації всіх державних банків на цю величину, що не мало сенсу. 

Таким чином, можна зробити висновок, що історично внутрішні валютні ОВДП мали менше ризиків, ніж зовнішні євробонди. Чи можливі подібні ризики на сьогодні — ніхто не знає напевно. 

Ми часто чуємо про винагороду за ризик – так от зараз в ситуації з поточними котируванням євробондів можемо стверджувати, що ринок пропонує адекватну дохідність за українські ризики. 

Звісно, економічно Україна в змозі обслуговувати поточні боргові зобов’язання і причин для дефолту або реструктуризації не має. А от у випадку посилення геополітичної напруги або військових дій на території України ціни можуть продовжити падіння, що може призвести до збитків для інвесторів, які, злякавшись, продадуть свої цінні папери. 

Проте, якщо ви оптиміст і не вірите в ескалацію конфлікту, зараз чудова нагода для купівлі державного боргу.