Земля, в’язниці та порти. Що продаватимуть на державних аукціонах у 2022 році?
Один із найстаріших аукціонних домів світу Sotheby’s у 2021 році встановив власний рекорд, продавши предметів мистецтва на $7,3 мільярда. Такий результат аукціонний дім продемонстрував вперше за свою 277-річну історію.
В Україні є своя система онлайн-аукціонів Прозорро.Продажі, завдяки якій організатори цього року провели через майданчики понад 24 тисячі торгів.
Заробили при цьому майже 27 мільярдів гривень або близько $1 мільярда до бюджетів усіх рівнів та приватних продавців. Це трохи менше, аніж заробив Sotheby’s, але й система в Україні існує лише 5 років.
2020-й запам’ятався початком пандемії та нерозумінням, як це вплине на нас усіх. Натомість у 2021-му році ми побачили зростання та масштабування як всередині держпідприємства, так і на ринках, де працюють онлайн-аукціони.
Станом на кінець грудня ми вже бачимо понад чотири тисячі оголошених торгів на 2022-й рік на понад 4 мільярди гривень.
Отож, що відбувалося на ринках, та які активи ми побачимо на державних онлайн-аукціонах наступного року?
Затребувані гектари
У липні цього року запустився ринок землі. А вже на початку жовтня розпочалися перші онлайн аукціони зі здачі в оренду земель сільськогосподарського призначення та продажу всіх інших ділянок державної та комунальної власності.
Українці отримали доступ до мільйонів гектарів землі. Що ми бачимо? Цей ринок запускається значно швидше, ніж ринок малої приватизації у 2018-му чи оренди державного та комунального майна у 2020-му.
Загалом у системі оголошено більш як 2 тисяч земельних аукціонів. Це понад 14 тисяч гектарів стартовою вартістю майже 800 мільйонів гривень станом на кінець грудня. І динаміка зростання земельних аукціонів позитивна – плюс 20% щотижня.
Про інтерес до землі говорить і висока конкуренція: на торги приходить чотири учасники — майже у два рази більше за середній показник у системі, який складає 2.29.
А це прямо впливає на те, наскільки зростає ціна під час аукціону. На кінець грудня дохід організаторів був удвічі вищий за стартову ціну.
А фінальна вартість окремих лотів зростала у десятки разів. Наприклад, Мостиська міськрада продала ділянку площею 0,005 га за 1 мільйон гривень при стартовій ціні 13 500 гривень.
Окрім місцевої влади, торги почали оголошувати і приватні землевласники, яких наступного року у системі буде ще більше. Середню вартість за гектар у регіонах ми очікуємо знати в травні.
Ці всі дані можна буде перевірити у окремому модулі аналітики земельних торгів, який з’явиться на Прозорро.Продажі на початку наступного року ось тут.
Коли приватизація працює
Мала приватизація у 2021 році принесла до державного та місцевих бюджетів майже 5 мільярдів гривень. Найкраще продавав Фонд держмайна: при запланованому показникові у 3 мільярди гривень, вдалося приватизувати майна на 3,9 мільярда гривень.
Із останніх вдалих торгів — приватизація Калуської ТЕЦ, за яку змагалися сім учасників. Стартова ціна під час аукціону зросла із 230 до 801 мільйона гривень.
Уряд у держбюджеті на наступний рік знову заклав три мільярди гривень від малої приватизації. За рахунок чого? Фонд держмайна переніс на 2022 приватизацію морських торговельних портів у Вилковому, Скадовську та Білгород-Дністровському, а це потенційно цікаві для бізнесу активи.
Продовжує позбуватися своїх активів "Укрспирт", який передав на приватизацію ¾ своїх спиртових об’єктів. А Мін’юст, який спільно з ФДМУ вже продав Львівську виправну колонію за 377,5 мільйона гривень, продовжить приватизовувати тюрми і у 2022 році. На торги планують виставити ще шість виправних колоній.
Більше одного мільярда гривень на малій приватизації цього року заробила місцева влада. Але якщо подивитися на географію торгів, то майже третину цієї суми отримала Львівська міськрада.
Ще на 200 мільйонів на двох приватизували майна Одеса та Київ. Показники інших міст значно скромніші. І саме тут я бачу потенціал до зростання.
Державне та комунальне майно: чого чекати на аукціонах?
Наступного року держава та органи місцевого самоврядування знову дружньо "змагатимуться", хто більше заробить на здачі в оренду майна.
За підсумками цього року, попереду місцева влада, яка здала в оренду майна на 54 мільйона гривень місячних платежів. Тоді як держава станом на кінець грудня уклала договорів на 51 мільйон гривень за місяць.
Одним з найяскравіших аукціонів з оренди цього року стали торги за приміщення в аеропорту "Львів".
За право орендувати приміщення площею понад півтори тисячі метрів квадратних змагалося 8 учасників, встановивши фінальну ціну оренди 3,72 мільйона гривень в місяць.
Аукціони зі здачі в оренду інших приміщень в аеропортах, які мають попит у бізнесу, відбудуться вже на початку січня.
Наступного року держава очікує отримати від оренди майна 1,3 млрд гривень. В базі вільних для оренди державних активів наразі є більше 4 тисяч об’єктів, які виставлятимуться на аукціонах.
А також понад 900 об’єктів від Фонду державного майна України, договори оренди яких мають бути продовжені на аукціонах.
Серед лідерів-організаторів торгів "Укрзалізниця", яка крім традиційних лотів з брухтом чорних металів, вперше почала продавати непрофільні активи.
І за останній квартал заробила на продажі нерухомості понад чверть мільярда гривень. Ще один постійний організатор торгів — "Укрпошта", яка наступного року виставлятиме багато об’єктів в регіонах.
Прозорості забагато не буває
Цього року банки почали виставляти на онлайн-аукціони непрацюючі кредити. Роблять це несміливо, оскільки нинішнє законодавство виписане так, що за успішний продаж NPL-ів можна отримати кримінальну справу.
Більшість непрацюючих кредитів продають за ціною нижчою за балансову, що можуть розцінити як завдання збитків державі, хоча сам продаж ніяких збитків не приносить, а навпаки, додає грошей банкам.
Зараз у парламенті зареєстровано законопроєкт №2272, який цю проблему знімає. Чому він потрібен? Бо тоді банки зможуть продати непрацюючі активи, частка яких сягає в загальному портфелі 33%. А кожен відсоток зменшення частки непрацюючих кредитів збільшує ВВП на кілька десятих відсотка.
У фокусі депутатів на початку наступного року буде ще один законопроєкт — "Про ринок деревини". Він вже ухвалений в першому читанні і зараз готується до другого.
Завдання законопроєкту – реформувати ринок, зробити його прозорим і конкурентним та запобігати корупції: запровадити відкриті дані, встановити рівні правила гри, ввести відповідальність за порушення договорів тощо.
Це дасть стрімкий розвиток меблевій та деревообробній галузі та в тому числі дозволить навести лад з продажем деревини.
Ще один вид активів, який з’явиться на прозорих онлайн-аукціонах у 2022 році, — арештоване майно. Відповідний наказ Мін’юсту набув чинності ще в серпні 2020 року.
Прозорро.Продажі готуються до початку реалізації такого майна та наразі працюють над розробкою спільної процедури із ДП "СЕТАМ" для проведення торгів. Орієнтовно планується запустити такі аукціони у першому півріччі 2022 року.