Чому іноземні інвестори частіше звертають увагу на Україну
Я часто говорю, що Україна має всі передумови для того, щоб стати світовим супермаркетом.
Скептики заперечують: будь-що можна замовити в Китаї, де продукцію виготовлять дешевше і швидше, ніж в Україні.
Але це твердження вже кілька років не відповідає реальному стану речей.
Переміщення світових виробничих центрів ближче до Європи
Китай більше не ринок з дешевою робочою силою та швидким запуском виробництва. Ще в кінці 2000х Китай почав зіштовхуватись з нестачею недорогої робочої сили, що було головною перевагою впродовж попередніх 20 років.
Міграція майже 380 млн мешканців сільських територій до промислових міст на низькооплачувані робочі місця дозволили Китаю швидко налагоджувати виробництво аналогів майже будь-яких товарів.
Для збільшення прибутковості світові бренди почали переносити виробництва до Китаю. Епоха країни дешевої робочої сили остаточно скінчилась в середині 2010-х, коли година роботи китайців досягла 70% від оплати праці у периферійних країнах Європи та стала вищою, ніж у країнах Латинської Америки.
Наприклад, середня заробітна плата працівників науково-дослідницького дивізіону Xiaomi сягає $5 тис на місяць. Темпи зростання середньої заробітної плати в Китаї випереджають за цим показником розвинуті країни.
При сьогоднішньому рівні середньої заробітної плати у $1270 на місяць. Китай випередив Україну, де зарплата рядового працівника становить близько $440 на місяць.
З урахуванням високого рівня освіти робочої сили, наукового потенціалу та ближчого розташування до європейського ринку, Україна стає більш вигідним центром виробництва, ніж інші країни. На користь цього твердження наведу кілька аргументів.
- Українські виробництва більш гнучкі, ніж китайські. Досвід Данила Тонкопія, який переніс виробництво електробайків з Китаю в Україну, тому доказ. Внесення змін у виріб у Китаї може сягати року, в Україні це робиться майже відразу.
- В Україні є багато готових до перенесення виробництв майданчиків – це колишні підприємства, які сьогодні простоюють. До багатьох з них підведені залізничні колії, є підключення до електромереж, газо- та водопроводів. Це конкурентна перевага для понад третини світових виробників, які шукають альтернативу Китаю.
- Близькість України до європейських ринків збуту, гармонізоване законодавство, можливість спрощеної сертифікації, перспектива запровадження "промислового безвізу" – безумовні переваги.
Україна може зіштовхнутись з тенденцією, яка давно відчувається у країнах Європи. Демографи прогнозують, що чисельність населення України до 2050 року скоротиться до 30 млн людей.
Це вказує на ймовірне зростання дефіциту робочої сили та потенційну можливість для притоку трудових мігрантів, зокрема з країн Африки.
Зрозуміло, що вартість роботи мігрантів буде нижчою за рівень оплати праці мешканців України. При всіх інших загрозах, такий процес призведе до зниження витрат на працю, а значить підвищить конкурентоспроможність виробленої в Україні продукції.
Підвищення попиту на аграрну продукцію
Невпинне зростання населення планети та потреби у зростаючих обсягах продовольства. За деякими прогнозами, впродовж наступних 10 років попит на аграрну продукцію зросте на 15%.
До 2050 году населення Землі зросте до 9 млрд людей. Основні сфери, які вимагають уваги – забезпечення населення продуктами харчування.
Потрібні технології виробництва продовольства в умовах гострої нестачі води, деградації водних ресурсів та зменшення придатних для сільського господарства земель.
Україна, за якою закріпився бренд "житниці світу", лідера з виробництва сої та соняшникової олії, поступово переорієнтується на експорт агропродукції з високою доданою вартістю.
Високий ступінь переробки зернових, для прикладу, це курятина і борошно, фруктів – пастила і соки. Є перспектива для більш глибокої переробки насіння соняшника – концентратів, ізолятів, лецитинів та ензимних продуктів.
Для України може бути цікавим досвід застосування інноваційних технологій для виробництва агропродукції з високою доданою вартістю у Туреччини, яка займає друге місце в Європі за площею тепличних господарств, та стала №10 на глобальному ринку свіжих томатів.
Ізраїль, де площа оброблюваних земель у 153 рази менше, ніж в Україні, став одним з найбільших постачальників цитрусових, зокрема, грейпфрутів та схожих з ним світі та помело.
Зростання обсягів міжнародної торгівлі
Сьогодні Україна залучена в проєкт відновлення Великого Шовкового шляху "Один пояс – один шлях", його значення зростає, збільшується і роль України у цьому проєкті.
Зростання промислового потенциалу Туреччини та розвиток виробництва в африканських країнах зробить необхідним розвиток транспортних коридорів з півдня на північ. У цьому випадку значно зростає роль українських портів та логістичних комплексів.
Зростання попиту на промислових роботів та безпілотні апарати
Україна, яка має свої виробництва авіаційних двигунів, елементів фюзеляжу та корпусів загалом, R&D-центри, розробляє моделі безпілотників. Для прикладу, на базі "Антонова" створено безпілотний апарат АН-БК-1.
За два роки лідер за підготовкою фахівців для авіаційної галузі випустить перших спеціалістів з керування безпілотниками – два роки тому було запущено відповідні освітні програми.
Через нестачу робочої сили Китай активно нарощує рівень роботизації виробництв – влада оголосила курс на "революцію в сфері промислових роботів". За підсумками 2020 року Китай встановив більше роботів, ніж інші 14 країн з найвищим ступенем роботизації.
Дефіцит робочої сили, зокрема у агросекторі, теж призведе до потреби роботизації цього сектору в Україні. Маючи потужну базу виробництв сільгосптехніки, буде логічним адаптація українських виробництв до нових реалій, за аналогією з авіаційним сектором.
Зростання попиту на цифрові технології та системи штучного інтелекту
Управління величезними територіями, суспільними групами буде вимагати нових технологічних рішень. Нинішнє становище України на ринку IT-послуг необхідно трансформувати у розробку продуктів кінцевого споживання, компанії-розробники мають належати українцям та знаходитись в Україні.
Потреба впровадження екологічних програм
Можливе запровадження глобальних екологічних податків або преференцій для країн, які скоротять викиди. Обидва заходи призводять для скорочення промислового виробництва, якщо рівень забруднення залишиться на нинішньому рівні.
Для збереження виробництв в Україні потрібна суттєва модернізація технологій. А нові технології виробництва чистої енергії будуть користуватись великим попитом.
Націленість на освоєння космосу
Для того, щоб зберегти існуючу технологічну та науково-дослідницьку базу, Україна має бути інтегрована в одну чи кілька глобальних космічних систем.
Зараз реалізується два проєкти, створена продукція з високою доданою вартістю повністю йде на експорт. Дніпровські підприємства виготовлять ракетоносій "Циклон-4М" для запуску з космодрому у Канаді у 2023 році та деталі для ракетоносія Alpha Макса Полякова замовила у дніпровського держпідприємства.
Зростання попиту на електроенергію
Розвиток електромобілів, більш глибока роботизація виробництв призводить до зростання попиту на електроенергію.
На тлі загальноєвропейської тенденції до закриття АЕС, Україна планує будівництво 14 нових енергоблоків та дві нові електростанції.
Це дозволить наростити обсяги генерації електроенергії на 70%. Україна може перетворитись з частково імпортозалежної країни у великого експортера електроенергії.
Впродовж 2021 року у ТПП та регіональних палатах пройшли кілька десятків зустрічей з іноземними бізнесменами, які зацікавлені у закупівлі української продукції. Багато хто з них замислюється про конвертацію імпортних контрактів у створення виробництв в Україні.