Нещодавно у шести штатах США зафіксували 53 торнадо, внаслідок яких загинуло близько 100 осіб, багато людей зникли безвісти, кілька міст було повністю зруйновано. 

За словами президента країни Джо Байдена, серія торнадо стала однією з найсмертоносніших та найбільш руйнівних в історії Північної Америки. 

"Наймасштабніші", "рекордні", "найбільш руйнівні" — такі слова щодо екстремальних погодних явищ ми чули протягом усього 2021 року і продовжуємо чути сьогодні. 

За висновками попередньої доповіді Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО) за 2021 рік, високі показники концентрації парникових газів в атмосфері та пов’язані з ними теплові ефекти створили на планеті непередбачувану ситуацію. 

Що точно буде далі – не може сказати ніхто. Проте зрозуміло, що вже наше покоління чекають вкрай негативні наслідки кліматичних змін. Ось короткий огляд надзвичайних погодних умов які цього року довелося пережити людству. 

Рекордна кількість температурних рекордів

За даними ВМО, останні сім років можуть стати найтеплішими за всю історію спостережень. І хоча 2021-й не найспекотніший з них, цього року було зафіксовано надзвичайно багато погодних аномалій. 

Один з неприємних рекордів зафіксували 14 серпня у найвищій точці крижаного щита Гренландії (3 216 метрів). Протягом кількох годин над льодовиком йшов дощ, а температура повітря залишалася вищою за точку замерзання води. У XX столітті такий випадок виникав лише одного разу.

У червні та липні у західній частині Північної Америки температура в багатьох місцях перевищила рекорди на 4-6 °C. 

Спека призвела до сотень смертей. У Літтоні, розташованому на півдні центральної частини Британської Колумбії, 29 червня температура повітря досягла 49,6 °C, побивши попередній канадський національний рекорд на 4,6 °C.

Хвилі тепла накривали також південно-західну частину США. У Долині Смерті (Каліфорнія) 9 липня температура досягла 54,4 °C. Це є найвищою температурою, зареєстрованою у світі з 1930-х років. 

Екстремальна спека панувала у Середземноморському регіоні. 11 серпня станція на Сицилії зафіксувала 48,8 °C – температурний максимум у Європі, а в Кайруані (Туніс) температура досягла рекордних 50,3 °C. 

У Монторо 14 серпня було встановлено національний температурний рекорд Іспанії (47,4 °C). У той же день у Мадриді був зафіксований найспекотніший день в історії спостережень з температурою 42,7 °C.

20 липня було встановлено національний рекорд спеки в Туреччини (49,1 °C). Найспекотніший день в історії спостережень (40,6 °C) був також зафіксований в Тбілісі (Грузія).

Літо 2021 року стало другим найтеплішим за всю історію спостережень з 1881 року у Києві. Середня температура повітря влітку становила +22,3 ºС, що майже на два градуси більше кліматичної норми. 

За три місяці було встановлено 14 температурних рекордів, 10 із них – у червні. Температурний максимум зафіксували 24 червня – термометри показали +35,5 °С.

Півсвіту опинилося у вогні

Через суху спекотну погоду світом прокотилися масштабні стихійні пожежі. Так пожежа "Діксі" у північній Каліфорнії, яка почалася 13 липня, знищила близько 390 тисяч гектарів лісів і стала найбільшою в історії спостережень у Каліфорнії.

28 липня спалахнули лісові пожежі в Туреччині, які стали наймасштабнішими в історії країни. Вони почалися в провінції Анталія, де температура повітря досягала 37 °C, та розповсюдилися на решту країни. Від вогню постраждали 17 провінцій.

У серпні-вересні численні пожежі сталися в Греції. Станом на 7 серпня було зафіксовано 150 займань лісу по всій країні. Внаслідок стихії двоє людей загинуло, десятки отримали травми. Влада евакуювала кілька сіл і міст.

Усі вогняні рекорди перевершили лісові пожежі в Сибіру і на Далекому Сході Росії, що почалися у червні цього року. До 16 серпня в країні вигоріло понад 17 мільйонів гектарів — це більше, ніж усі інші пожежі світу разом узяті з часів появи перших супутникових спостережень за Землею. Вперше в історії людства дим від лісових пожеж досяг Північного полюсу.

Інші півсвіту залило водою

Доки половина світу пала у вогні, решту планети заливало водою. Так з 17 по 21 липня сильні дощі накрили китайську провінцію Хенань. У місті Чженчжоу 20 липня за одну годину випало 201,9 мм опадів (національний рекорд Китаю), за 6 годин — 382 мм, а за весь період — 720 мм, що перевищило середньорічний показник по країні. 

Паводки призвели до загибелі 302 людей та нанесли збитків у розмірі 17,7 мільярда доларів США.

У середині липня одна з найсильніших повеней за всю історію спостережень сталася у Західній Європі. У західній частині Німеччини та у східних районах Бельгії 14-15 липня на вже вологий ґрунт випало до 150 мм опадів. Це призвело до виникнення повеней та зсувів, а також до загибелі понад 200 людей. 

У першій половині року рекордні затяжні дощі спостерігали на півночі Південної Америки, особливо в північній частині басейну Амазонки. Вони викликали значні і тривалі повені. Рівень води в Ріо-Негро в Бразилії досяг рекордно високого значення. 

Паводки також спіткали на деякі райони Східної Африки. Особливо постраждав Південний Судан.

Торнадо і комарі в Україні

Екстремальні погодні явища не оминули й Україну. Через потужний циклон, який зачепив центральну частину Східноєвропейської рівнини, квітень і частина травня були незвично холодними.

Кінець весни запам’ятався безпрецедентною для України аномалією. 25 травня над Херсонщиною пронісся торнадо. Сильний вітер пошкодив дахи будинків та повалив дерева. 

Вже у червні почалася спека – температура доходила до 35 °C. Разом із великою кількістю опадів, які випали за короткий час, така погода спричинила кілька хвиль нашестя комарів. Особливо потерпали від комах південні області.

В той же час мешканці Києва страждали від спеки і чекали на дощі аж до середини літа. 17 липня у столиці почалися сильні зливи, що супроводжувалися ураганним вітром. 19 числа за пів години в Києві випало 18 мм опадів – майже тижнева норма.

Цікаво що напередодні, в ніч на 16 липня у Києві було зафіксовано найвищу температуру за 141 рік. До цього, з початку літа в столиці було встановлено цілих 10 температурних рекордів.

На щастя, не зважаючи на спеку, цього року в Україні обійшлося без масштабних пожеж та інших особливо руйнівних надзвичайних явищ.

Екстремальна погода не переконала бюрократів 

Природні катаклізми та погодні аномалії цього року стали промовистою ілюстрацією реальності кліматичних змін напередодні Сор26 — Міжнародної кліматичної конференції в Глазго, яка зібрала делегатів від майже 200 країн. 

Протягом двох тижнів вони говорили, як захистити довкілля в найближчі роки та які нові зобов'язання визначити, щоб глобальне потепління не перевищило 1,5 °C в цьому столітті. 

Ні аномальна спека, ні руйнівні повені, ні найбільші в історії людства пожежі не змусили уряди країн домовитися про порятунок планети. 

Провал конференції став передбачуваним, коли зустріч проігнорували лідери Росії та Китаю. У фінальному ж документі кліматичної угоди виникли проблеми з конкретикою. 

Сторони сперечалися по кожному з пунктів, через що Сор26 тривала на один день довше. Втім про реальні дії щодо скорочення викидів не вдалося домовитися. 

Серед слабких сторін Кліматичного пакту Глазго експерти відзначили нечітке формулювання цілей з вугілля та викопного палива. Так, в останній момент на вимогу найбільших виробників СО2 "поетапну відмову" від вугілля в документі замінили на "поетапне скорочення" його використання. 

Екологічні активісти та природозахисні організації світу різко розкритикували дії урядів на кліматичній конференції. 

І з критикою важко не погодитися: без рішучих кроків та реальних спільних планів країн щодо боротьби з глобальним потеплінням, стихійні лиха та погодні аномалії, які відбувалися цього року, вже скоро можуть перетворитися на норму для планети.