Уявіть, що ваша компанія займається розробкою продуктів у сфері IT, співпрацює з іноземними партнерами, готується до чергового раунду інвестицій. 

І раптом, о 8 ранку, до вас додому та в офіс вриваються десятки людей, пред’являють ухвалу про проведення обшуку в якійсь кримінальній справі, про яку ви вперше чуєте. 

А після проведення обшуку вилучають всю комп’ютерну техніку та всю готівку співробітників. До того ж слідчий вручає кожній людині в офісі повістку про виклик на допит.

Ризики кримінального переслідування в IT-секторі навіть щодо компаній та їх співробітників, які не вчиняють жодних протиправних дій, суттєво залежать від сфери діяльності такої компанії. 

У практиці правоохоронних органів стосовно ІТ-компаній існують "типові" склади злочинів, за якими відкриваються кримінальні провадження, проводяться допити, вилучення майна, обшуки, арешти та інше. 

При цьому початок кримінального провадження не завжди пов’язаний з вчиненням кримінального правопорушення, а може бути просто інструментом тиску на бізнес. 

Існують три напрямки, за якими можна виділити ризики кримінального переслідування ІТ-бізнесу: 1) за сферою діяльності; 2) за структурою бізнесу; 3) за діями співробітників.

Наприклад, сфера FinTech, до якої також належить криптоіндустрія, пов’язана із залученням, рухом, зберіганням фінансових ресурсів, обробкою даних користувачів. 

Компанії займаються розробкою і підтримкою фінансових онлайн-платформ і застосунків, обмінників, бірж та електронних гаманців. 

Тому в цій сфері мова може йти про ризики кримінального переслідування за ухилення від сплати податків (ст. 212 Кримінального кодексу); легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом (ст. 209 Кримінального кодексу) тощо. 

В свою чергу, сфера GameDev та стримінгових сервісів пов’язана зі створенням нових продуктів і відповідно захистом авторських прав та використанням онлайн ресурсів. 

Порушення авторського права і суміжних прав іншої компанії при створенні власного продукту або незаконне поширення чужих продуктів може призвести до кримінального переслідування за ст. 176 Кримінального кодексу. 

Крім того, незаконна діяльність з організації або проведення азартних ігор, лотерей, в т.ч. онлайн, тобто без отримання відповідної ліцензії також створює ризики кримінальної відповідальності, а розповсюдження контенту 18+ — до відповідальності за розповсюдження порнографії. 

Якщо структурування ІТ-бізнесу здійснюється для оптимізації оподаткування з використанням контрольованих іноземних компаній і ФОП замість найманих працівників, то це може бути підставою для порушення кримінальної справи за ухилення від сплати податків або знову ж таки, за легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом. 

Найбільш розповсюдженими статтями Кримінального кодексу, за якими правоохоронці порушують справу та починають "кошмарити" IT-бізнес є:

• ухилення від сплати податків (ст. 212 ККУ)
• легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом (ст. 209) 
• порушення авторського права та суміжних прав (ст. 176);
• фінансування тероризму (ст. 258-1);
• несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку (ст. 361)
• викрадення води, електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання (ст. 188-1) 

Ухилення від сплати податків 

Так, при трудових відносинах роботодавець зобов’язаний сплачувати податок на доходи фізичних осіб. Ставка податку на доходи фізичних осіб дорівнює 18%, які сплачуються податковим агентом (роботодавцем) з усього обсягу нарахованих податковим агентом доходів фізичної особи. 

Фізичні особи-підприємці не сплачують цей податок. Таким чином, якщо відносини між компанією та залученими ФОП, що надають їм послуги, будуть визнані трудовими, це може свідчити про ухилення від сплати податку на доходи фізичних осіб, і відповідно призвело ненадходження до бюджету коштів. 

Окрім того, якщо відносини між компанією та ФОП будуть визнані трудовими, це може стати підставою також для відкриття кримінального провадження за ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (212-1 Кримінального кодексу України).

Не варто забувати, що з 25 листопада 2021 року почав діяти новий державний орган – Бюро економічної безпеки, який розслідуватиме злочини у сфері економіки. Детективів БЕБ будуть цікавити в тому числі дії IT-компаній, спрямовані на "оптимізацію податкових навантажень", які можуть розцінюватись як ухилення від сплати податків.

Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом (ст. 209) 

Ми знаємо, що походження та рух віртуальних активів достатньо складно відстежити. Тому доволі часто правоохоронці "припускають", що через IT-компанії проходять "брудні" кошти, отримані від вчинення інших злочинів. 

Наприклад, легалізація коштів незаконним віртуальним казино, шляхом виведення їх через компанію, яка отримує кошти за консультаційні послуги або послуги зі створення програмного забезпечення, без фактичного їх надання. 

Викрадення води, електричної або теплової енергії

Кримінальні справи по цій статті є трендом останніх місяців. ЗМІ періодично інформують про обшуки і вилучення обладнання на майнінг-фермах. 

Так, правоохоронці встановлюють, що підключення до енергомереж здійснено таємно (в обхід лічильника) або з порушенням встановленого порядку, наприклад, безпосередньо до трансформатора, внаслідок чого за споживання електроенергії не сплачуються належні кошти. 

Порушується кримінальне провадження, отримується ухвала на обшук, в результаті якого вилучається обладнання на сотні тисяч доларів. Як правило, такі кримінальні справи ніколи не доходять до суду, а бізнес несе величезні збитки. 

Порушення авторського права та суміжних прав (ст. 176). 

В разі незаконного відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп’ютерних програм, баз даних, особа, яка здійснила це правопорушення може бути притягнута до кримінальної відповідальності. 

Прикладом злочину, передбаченого ст. 176 КК України, є розміщення на веб-сайтах контенту (фільмів, музичних творів) без дозволу власника або використання програмного забезпечення без ліцензії. 

Фінансування тероризму (ст. 258-5 КК)

Наприклад, якщо компанія займається фінансовими транзакціями, існує ймовірність проведення транзакції на територію тимчасово непідконтрольну Україні. Це може бути трактовано правоохоронцями як фінансування тероризму. 

Втручання в роботу ЕОМ (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку (ст.361 КК). 

Сфера розробки штучного інтелекту, машинного навчання та використання API інших програм пов’язана з автоматизацією процесів обробки інформації, підключенням програм до ресурсів інших суб’єктів, їх централізованим управлінням та обробкою. 

Певні дії можуть сприйматись правоохоронцями як несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку (ст.361 ККУ).