Останніми тижнями відбулось кілька акцій протесту різних груп підприємців щодо питання реєстраторів розрахункових операцій (РРО), впровадження яких підприємці пропонують відтермінувати, скасувати або скоригувати.

Дискусії навколо питання фіскалізації підприємців не вщухають вже кілька років, десятки різних проєктів законів на цю тему лежать роками у Парламенті. 

Відповідно до чинного законодавства, з 1 січня 2022 року всі фізичні особи-підприємці 2 та 3 групи єдиного податку мають встановити РРО та фіскалізувати всі розрахункові операції. 

Поточна ситуація та проблематика

З одного боку — є сотні тисяч ФОПів, які сплачують всі податки та збори, заробляють на життя собі та своїм рідним, реалізують товари або надають послуги на 1, 2, 3, 4 групах єдиного податку (ЄП) спрощеної системи та внаслідок фізичних обмежень ніколи не зможуть перевищити ліміти ЄП своїх груп спрощеної системи. 

Для прикладу, це продавці хот-догів, кави, сувенірів, маленькі перукарні, гуртки малювання чи танців тощо.

З іншого боку — є різні види великого бізнесу, які у той або інший спосіб використовують спрощену систему оподаткування для мінімізації податків. Здебільшого, це використання псевдо-ФОП для реалізації товарів на значні суми, із приховуванням цієї виручки і декларування тільки малої частки доходу, не більше 1 млн гривень. 

Внаслідок таких зловживань (кількість умовних порушників знаходиться в межах до 20% від загальної кількості на 2 групі ЄП спрощеної системи оподаткування (ССО), і до 10% на 3 групі ЄП ССО) за розрахунками експертів — держава недоотримує податків щороку на сумму від 6 до 8,3 млрд гривень, а також суттєво викривляється конкуренція у цих секторах.

Про що свідчить світовий досвід?

Експертний огляд країн Європи та Азії свідчить про те, абсолютна більшість країн мають окремі спрощені умови для малого та мікробізнесу, зокрема: а) патент, спеціальний дозвіл; б) спрощений режим оподаткування; в) фіксований податок. 

Спеціальні податкові режими для малого бізнесу — є поширеним явищем в усьому світі, оскільки такий бізнес відіграє важливу соціальну, економічну та політико-економічну роль, яка виправдовує особливе ставлення до нього.

Тотальна фіскалізація не є поширеною практикою та "світовим трендом". Висновки дослідників МВФ: фіскалізація не є "срібною кулею", це "ліки" із недоведеною ефективністю. 

Моделі фіскалізації у більшості країн відповідають ключовому принципу – фіскалізація не потрібна малому та мікробізнесу у випадках, коли підприємці обмеженні у можливостях для перевищення граничних лімітів спрощеної системи.

Тотальної фіскалізації немає у жодній країні ЄС та Азії, а також у жодній країні немає повної відсутності фіскалізації. Використовуються такі підходи у країнах ЄС, Латинської Америки та Азії:

а) РРО не потрібні до певної суми річного обігу (наприклад Чехія, Норвегія, Німеччина, Індія)

б) РРО не потрібні для певних категорій товарів/послуг послуг (наприклад Польща, Румунія)

в) РРО не потрібні для ринків та невеликих торгівельних площ (наприклад Росія, складова непрямого критерію у Іспанії)

г) РРО не використовується для малого бізнесу, натомість ставки податку залежать від непрямих критеріїв — торгівельних площ, видів товарів, кількості найманих працівників (наприклад Уругвай, Іспанія, Аргентина).

Такі критерії, або їх комбінація — дозволяють зосередити фіскалізацію на тих підприємцях, які мають ризики перевищення лімітів спрощених системи, і в той же час позбавити зайвого навантаження тих підприємців, які ніяк не можуть вийти за ліміти спрощених системи.

Які є пропозиції щодо рішень учасників процесу?

Проєкти законів №5866 та №5866-1 — пропонують відмінити будь яку фіскалізацію для вcіх, окрім тих, хто реалізує товари (надає послуги) на суму (за одиницю товару), яка перевищує розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. 

Проєкт закону №6376 — пропонує відтермінувати запровадження фіскалізації для 2 та 3 груп платників єдиного податку ССО — до 1 січня 2023 року. 

Проєкт закону №6348 — пропонує замінити тотальну фіскалізацію 2 та 3 груп ССО на фіскалізацію всієї 3 групи ССО, обмеження для певних видів діяльності на 1 та 2 групах платників єдиного податку та обов’язкової повернення книги обліку доходів.

Проєкт закону, напрацьований Радою з питань сприяння розвитку малого підприємництва при Президентові Україні (ще не зареєстрований) — пропонує застосовувати РРО виключно тими підприємцями 2 та 3 груп ССО, які користуються РРО вже сьогодні, передбачає механізми стимулювання покупця отримувати чеки, впроваджує додатковий контроль для повністю неоформлених підприємців..

Чи вирішують проблему ці законопроєкти?

Ідея відмінити РРО всім (проєкти №5866 та №5866-1), окрім товарів дорожчих за 1 МЗП — не є економічно доцільною з огляду на проблематику, описану вище. Їх реалізація призведе до негативних наслідків — поглиблення тінізації роздрібної торгівлі та ще більшого викривлення конкуренції.

Ідея обмежити ризикові види діяльності на 1 та 2 групах ССО, залишити їх тільки на 3 групі ССО та фіскалізувати 3 групу платників єдиного податку (проєкт закону №6348) — це певний крок у потрібному напрямку, але замість точкового підходу — знов пропонуються "килимове бомбардування". 

З одного боку — можливості для роботи псевдо-ФОП та "сірих" схем — залишаться на 2 групі, з іншого — фіскалізація всієї третьої групи торкнеться тих, хто не є цікавим для фіскального контролю. 

Найбільш пропрацьованим та таким, що за певних доопрацювань має шанси на реалізацію — виглядає проєкт, напрацьований Радою з питань сприяння розвитку малого підприємництва при Президентові Україні. 

Механізми стимулювання покупця отримувати чек, передбачені проєктом — зосередять контроль на найбільш ризикових продавцях, зроблять контроль ризикоорієнтованим, забезпечать додатковий громадський контроль над роботою перевіряючих органів. 

Запропонований проєктом механізм ідентифікації та контролю за неоформленими підприємцями — дозволить мінімізувати викривлення конкуренції та тіньову частку торгівлі.

В той же час проєкт має не оптимальні критерії для застосування РРО, не охоплює низку категорій платників, які мають ризик перевищення лімітів. Цей проєкт потребує певного доопрацювання — передбачити норми, які б дозволили поширити фіскалізацію на електронну торгівлю та ризикові категорії платників, визначені на основі розміру торгової площі та товарного асортименту. 

Також не є доцільним застосування РРО тими підприємцями, які отримують оплати за товари/послуги виключно на розрахунковий рахунок підприємця у банку — необхідно додати відповідні зміни до законопроєкту.

Яка думка ключових стейкхолдерів?

Об’єднання асоціацій малого та мікробізнесу Рада Міст "ЗахистиФОП" закликають до термінової реєстрації та прийняття законопроєкту, напрацьованого Радою з питань сприяння розвитку малого підприємництва при Президентові України. 

Також пропонують відтермінувати вступ у дію фіскалізації всієї 2 та 3 груп до того часу, поки не буде прийнято напрацьований Радою з питань сприяння розвитку малого підприємництва при Президентові України проєкт закону.

Коаліція бізнес-асоціацій МСБ — Українська Рада Бізнесу, до складу якої входять 96 бізнес-асоціацій різних галузей економіки — погодила спільну позицію щодо сфери застосування РРО. 

Представники бізнесу переконані, що фіскалізація всієї 2 та 3 груп платників ЄП є недоцільною – несе суттєві корупційні ризики, погіршує умови ведення бізнесу для найменших підприємців, дає від’ємний соціальний ефект. 

У той же час спільна позиція асоціацій полягає у тому, що дієвими методами боротьби зі зловживаннями при продажу товарів та реалізації послуг є поширення сфери дії РРО виключно на ризикові категорії платників та застосування механізму стимулювання покупця отримувати фіскальний чек.

Об’єднання підприємців SaveФОП наполягають на відміні будь-якої фіскалізації для товарів, вартість яких менша за розмір мінімальної заробітної плати та підтримують проєкти законів №5866 та №5866-1. 

Міністерство фінансів України у робочій групі Ради з питань сприяння розвитку малого підприємництва при Президентові України кілька місяців тому підтримало ідею щодо заміни широкої фіскалізації на фіскалізацію виключно ризикових категорій платників. Інші позиції Міністерства фінансів на цей час не відомі. 

Керівництво Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики — позитивно сприймає напрацювання Ради з питань сприяння розвитку малого підприємництва при Президентові України та за певних доопрацювань — вважають доцільним підтримати відповідний проєкт закону.

Що у підсумку?

Питання ФОПів та РРО останні кілька років — вийшло з експертної площини та на цей час використовується різними представниками тіньових схем, популістичними та радикальними силами для отримання політичних або інших дивідендів.

Навколо питання спрощенки навмисно створюються міфи, застосовуються різноманітні маніпулятивні техніки для того, щоб посилити протестні настрої підприємців та збільшувати рейтинги окремих політичних сил, а також створити сприятливі умови для тіньового сектору. 

На щастя, у цьому році було створено відкритий майданчик (Рада при ОП), на якому відбувається конструктивний діалог представників малого бізнесу із представниками КМУ, ОП, ВРУ і є значний прогрес у діалозі: учасники спільно визначили проблематику і напрацювали проєкт закону, який передбачає низку важливих механізмів. 

Залишається сподіватись, що за той малий час, що залишився до 2022 року — цей проєкт (Ради при ОП) буде доопрацьовано, доповнено пропозиціями експертів та у підсумку ми отримаємо у 2022 році модель фіскалізації, яка дозволить зосередити контроль на псевдо-ФОП (які мінімізують податки за допомогою спрощеної системи), суттєво скоротити "тіньові схеми", і в той же час не торкнеться мікропідприємців, які ведуть бізнес "у білу" і вже зараз сплачують всі податки та збори.