На саміті Україна-ЄС у жовтні цього року сторони підтвердили роль України як стратегічного партнера для транзиту газу, у тому числі – і після 2024 року. 

Також у спільній заяві було сказано про важливість продовження модернізації української ГТС та співпраці щодо посилення європейської енергетичної безпеки.

Саміт відбувався на тлі "газового цінового ралі" та енергетичної кризи, яка, не в останню чергу, спровокована Росією. Тому питання безперебійного транзиту газу виникло не випадково.

Ми постійно наголошуємо на тому, що газотранспортна система України – єдиний надійний маршрут газу в Європу, який не контролюється "Газпромом". 

Заміна цього маршруту може призвести до дефіциту газу в країнах на південь і на схід від хабу в Баумгартені – Італії, Австрії, Словаччині, Польщі та на Балканах. 

Розвиток української ГТС та використання її Європою для транзиту значно зменшують можливості шантажу і маніпулювання на ринку газу та забезпечують диверсифікацію поставок "блакитного палива". 

Тому завдання України – ефективно використовувати цей інструмент задля посилення позиції як нашої держави, так і Європейського Союзу у "вуглеводневих конфліктах", що вражають континент.

Чутки про швидку "смерть" української газотранспортної системи, які продукує наш північно-східний сусід, є просто черговим міфом російської пропаганди. 

Спочатку ще раз про анбандлінг: чому це було так важливо

Україна є надійним і передбачуваним партнером ЄС у транзиті газу. Це вкотре було підтверджено наприкінці 2019 року. Тоді, в останні дні грудня, був підписаний новий п’ятирічний контракт на транзит російського газу до Європи. 

Це стало перемогою української та європейської дипломатії, враховуючи, що "Газпром" постійно змінював умови (і навіть місця) перемовин.

Досягти позитивного результату ми змогли, у тому числі, завдяки вчасно проведеному анбандлінгу НАК "Нафтогаз України" у відповідності до вимог Третього енергетичного пакету ЄС — відокремленню видобутку газу від його транспортування та збуту, що має на меті створення більш прозорих та конкурентних енергетичних ринків в Європейському Союзі.

1 січня 2020 року відокремлений від НАК "Нафтогаз" ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" (ОГТСУ) перейшов до нового власника – АТ "Магістральні газопроводи України". "Нафтогаз" перестав бути акціонером оператора, перетворившись на одного з його клієнтів. 

Виконання Україною вимог Третього енергопакету в цій частині позбавило "Газпром" можливості ставити під сумнів незалежність управління українською ГТС і використовувати це як аргумент для непідписання контракту. 

Анбандлінг "Нафтогазу" завершився за моделлю ISO (Independent System Operator) — від колишнього акціонера були повністю відокремлені функції транспортування разом з усіма активами. Головним з яких, звісно, є ГТС. 

Знакові події року для майбутнього ГТС

28 липня 2021 року Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження про передачу повноважень з управління корпоративними правами, що належать державі у статутному капіталі АТ "Магістральні газопроводи України", до Міністерства енергетики. 

Передача повноважень до профільного міністерства стала цілком обґрунтованою, оскільки це помістило газотранспортну систему України в єдиний контекст енергетичної політики держави. 13 вересня акції МГУ були зараховані на рахунок Міністерства енергетики.

Восени в роботі АТ "Магістральні газопроводи України" відбулася ще одна важлива подія. 5 жовтня була призначена нова наглядова рада компанії, сформована за результатами прозорого конкурсу. 

Номінаційним комітетом було відібрано Уберту Беттонвіль, Ірину Марушко, Яна Чадама. Міністерство призначило представниками держави в Наглядовій раді АТ "МГУ" Тетяну Федорову та Віктора Пинзеника.

Початок роботи нової наглядової ради ліквідував "управлінській вакуум", який утворився в управлінні газотранспортною системою України після того, як 1 червня сплив термін повноважень попередніх незалежних членів НР. 

Відповідно до умов сертифікації, МГУ володіє ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", а наглядова рада МГУ виконує функцію загальних зборів ТОВ "ОГТСУ". 

Таким чином, МГУ відповідальне за стратегічні рішення, що стосуються управління газотранспортною системою, а ОГТСУ — за операційний вимір експлуатації ГТС. 

Конкурс на посади незалежних членів наглядової ради АТ "Магістральні газопроводи України", відновлення роботи Номінаційного комітету і призначення нового складу ради МГУ стали черговим важливим кроком у реформі корпоративного управління, продовженням стратегічного курсу держави у напрямку створення ефективних та прозорих державних підприємств на основі міжнародно визнаних управлінських стандартів.  

Як це все між собою пов’язано?

Стабільна робота української ГТС є критично важливою для надійного постачання газу українським та європейським споживачам.

Робота газотранспортної системи має два виміри: операційний та стратегічний. Важливі обидва, втім – кожний по-своєму. ТОВ "Оператор газотранспортної системи" фокусується на поточній експлуатації газопроводів. На тому, що є важливим "тут і зараз". 

Питаннями стратегічного розвитку ГТС має займатися наглядова рада керуючої компанії "Магістральні газопроводи України", і тому так багато уваги приділялося її формуванню.

Дотримання міжнародних стандартів корпоративного управління при формуванні наглядових рад великих державних підприємств, звісно, не дає стовідсоткової гарантії їхньої ефективності. Але підвищує цю можливість на порядки. 

Тому реформа корпоративного управління на держпідприємствах перебуває у фокусі уваги Уряду і наших західних партнерів. 

Відтак, Міністерству енергетики як акціонеру АТ "МГУ" було важливо побачити, якими будуть перші кроки нової наглядової ради. Чи стане формальний початок її роботи водночас хорошим управлінським стартом?

Старт відбувся. Сьогодні, через два місяці після початку роботи нової наглядової ради, можна відзначити, що у стислі терміни вона змогла вирішити низку важливих питань, які перебували у підвішеному стані близько двох років.

МГУ прийняло рішення про виплату дивідендів від управління державною ГТС за 2020 рік, що дозволило належним чином виконати Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Оператор ГТС України". 

Це забезпечило завершення анбандлінгу ГТС від "Групи Нафтогаз" у відповідності до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Наразі наглядова рада МГУ концентрується на аналізі виконання інвестиційної програми, що передбачає низку проєктів з модернізації української ГТС протягом регуляторного періоду 2020-2024 років. У рамках такого аналізу прийнято рішення про перевірки деяких здійснених та запланованих закупівель.

Основою ефективності роботи МГУ стала консолідована позиція членів наглядової ради щодо ключових питань, єдність та незаангажованість у прийнятті рішень. А саме це, помножене на професійність, здатне забезпечити необхідні досягнення у майбутньому.

Ризики, виклики і пакет завдань для МГУ

Нова наглядова рада АТ "Магістральні газопроводи України" повинна сфокусуватися на стратегічному розвитку державної газотранспортної системи та конкурентній здатності українського транзитного маршруту.

Пакет завдань для керівництва "Магістральних газопроводів України" виглядає так. 

Україна має зберегти статус країни-транзитера газу до Європейського Союзу та ключового учасника регіонального партнерства з енергетичної безпеки Європи. Наша позиція є незмінною: "Північний потік-2" є геополітичною зброєю Росії і загальноєвропейська енергетична безпека не може повністю залежати від російських газопроводів. 

МГУ має забезпечити прозоре управління та ефективне функціонування української ГТС, працювати з міжнародними фінансовими установами над залученням фінансування для реконструкції, щоб забезпечити її відповідність новим стандартам вуглецевої нейтральності.

Завдяки потужностям газотранспортної системи Україна також може відіграти значну роль у декарбонізації європейської енергетики. Адже Європа визначила Україну як ключового партнера у майбутньому розвитку водневої енергетики. Зараз досліджуються потенційні можливості щодо використання української ГТС для транспортування водню до Європи.

АТ "Магістральні газопроводи України" є важливим майданчиком для розробки та реалізації стратегії використання національної газотранспортної системи у світлі викликів, з якими стикаються Україна й Європа.

Професійність нової наглядової ради компанії, її незалежність у прийнятті рішень і водночас розуміння довгострокових інтересів України є значним важелем для посилення енергетичної безпеки держави та протидії наявним енергетичним загрозам у газотранспортній сфері.