Глобальні гравці FMCG ринку, як-от Unilever, Diageo, Nestle, Carlsberg, Coca-Cola працюють над створенням пляшки з деревного волокна, тобто фактично з паперу, щоб зменшити забруднення довкілля. 

Новий консорціум Pulpex – патентує технологію вторинної переробки целюлози для упаковки. Вона стане альтернативою склу та пластику, на який сьогодні припадає 85% сміття у водних ресурсах планети.

Водночас fashion бренди, як-от Calvin Klein, Tommy Hilfiger, Burberry та інші, інвестують у виробництво текстилю та його утилізацію без шкоди для довкілля. 

Шведські гіганти H&M та IKEA підтримали технологію переробки тирси на тканину, яку відкрив новатор Ларс Стігсон. Екологічно та з меншими витратами на виробництво.

Це далеко не повний перелік прикладів того, як виробники шукають спосіб задовольнити зростаючий серед покупців попит на екологічність товарів з одного боку, а з іншого – впроваджувати інновації та діяти на випередження.

Патентна активність

Патентна активність – індикатор інновацій. Якщо говорити про переробку того ж пластику та його альтернативи, то нове дослідження Patents for tomorrow's plastics Global innovation trends in recycling, circular design and alternative sources від Європейського патентного відомства (EPO) cвідчить, що Європа та США – лідери інновацій. 

Сукупно на них припадає 60% світових патентів. А Німеччина за останні 10 років показала найбільш високий рівень патентної активності в Європі. 

І щодо технологій вторинної переробки пластику, і щодо технологій біопластику – 8% світового об’єму. При цьому драйверами біопластика є сфера охорони здоров'я, а також сегмент косметичних і мийних засобів, де активність демонструють такі найбільші гравці, як Unilever, Procter & Gamble, L'Oreal, Henkel.

Тим часом, Всесвітня організація інтелектуальної власності (WIPO) констатує необхідність прискоритися з розробками в галузі "зелених" технологій для боротьби зі зміною клімату. 

Упродовж року кількість заявок, які стосуються чистої енергетики, зросла до 16940, тобто лише на 1,3%. 

Цього замало, тож саме час бізнесам та урядам ще ближче придивитися до розробки та впровадження альтернативних технологій, які сприятимуть довгостроковому сталому розвитку, підтримати їх.

"Зелені" стимули

Уряди відіграють далеко не останню роль в екологізації. Глобальні проблеми, як-от кліматичні зміни, забруднення пластиком, обсяги відходів, що постійно збільшуються, а також перехід до циркулярної економіки передбачає створення стимулів більше винаходити, патентувати, впроваджувати. 

У цьому контексті дедалі частіше запроваджуються нормативні, регуляторні акти. Наприклад, сьогодні заборону використання одноразового пластику поширено в ЄС, деяких штатах США. 

А до 2030 року низка країн, у тому числі Велика Британія, Нідерланди, Данія, припинять продаж нових бензинових і дизельних автомобілів.

Другий напрямок – запуск спеціальних механізмів. Так, ціла низка відомств інтелектуальної власності застосовують прискорену процедуру експертизи розробок та їх патентування, і в такий спосіб сприяють тому, щоб ці технології якнайшвидше з'являлися на ринку.

Наприклад, у США ще в 2009 році стартувала програма Green Technology Pilot Program для прискореного розгляду заявок на зелені патенти. А сьогодні новатори можуть скористатися процедурою Track One, яка передбачає експертизу та ухвалення остаточного рішення за заявкою протягом 12 місяців з моменту її подання. І за таке прискорення навіть не доведеться доплачувати.

Аналогічні процедури застосовують Японія, Великобританія, Ізраїль, Канада, Бразилія, Австралія і, звичайно, Китай, який є світовим лідером за кількістю патентів на інновації. Час розгляду зелених заявок у цих країнах скоротився з кількох років до кількох місяців.

У прискореного чи спрощеного процесу патентування є кілька переваг. По-перше, це дозволяє заявникам раніше розпочати ліцензування своїх технологій. По-друге, скорочує час на виробництво та комерціалізацію своїх рішень. 

Та й інвестори більш охоче вкладають кошти у ті технології, які захищені патентом. Загалом це означає, що зелені інновації можуть набагато швидше з'явитися на ринку і набагато швидше принести користь довкіллю.

Україна поки не запропонувала винахідникам, інноваційним компаніям такого механізму. Частково це пояснює бажання українських новаторів патентуватися одразу в США та тих країнах, де вони можуть максимально швидко запатентувати, запустити, знайти інвестора, комерціалізувати свої рішення.

Якщо ж патентувати в Україні, зробити це можна шляхом реєстрації прав на корисну модель в Україні, що потребує 7-9 місяців, або як винахід – 1-2 роки. Замовивши та сплативши прискорену експертизу, цей термін можна скоротити в середньому до півроку.