Автоматизація, діджиталізація, інтеграція – сьогодні ці поняття стали частиною нашого повсякденного життя. У багатьох галузях не залишається місця для консервативності, ігнорування інновацій та трендів. 

Логістика – не виняток. Попри те, що мета залишається незмінною з моменту зародження перших перевезень, навіть на найпримітивнішому рівні у давні часи – вчасно, швидко, безпечно та ефективно доставити товар із точки А в точку Б, способи та підходи стали докорінно інакшими. 

З початком пандемії, яка створила нові виклики, будь-який бізнес відчув просто радикальні зміни за відносно короткий час. Контейнерна криза, дефіцит чипів, закриті порти – усе це відбувається просто зараз. 

А що ж на українському ринку? За підсумками 2020 року з ТОП-50 найбільших логістичних компаній світу в Україні представлені лише 12. Тобто країна з таким вигідним та важливим транзитним географічним положенням залишилася поза увагою 38 глобальних перевізників. Вражає, чи не так? 

Цікавою особливістю також є те, що ринок автомобільних перевезень складається лише з малих та середніх транспортних компаній. Середній вік вантажівок у нашій країні становить майже 20 років, показник один із найбільших у європейських країнах. 

Також, на ринку України вантажівки не мають обмеження щодо терміну експлуатації та віку автомобіля.

Цікава ситуація й із логістичними площами (складами). Уже кілька років в Україні спостерігається значний відкладений попит на оренду якісних складських приміщень. 

Загалом, вакантність нашій країні коливається на рівні 2.6-2.9%. За 2020 рік 85% договорів були укладені на квадратні метри ще на етапі будівництва. Тобто при введенні в експлуатацію складський комплекс вже практично не має вільних площ для оренди.

Щоб надалі схарактеризувати логістичний ринок України, наведу два факти: перший – значний потенціал, другий – відсутність іноземних інвестицій для його реалізації.

За експертними оцінками, суттєві зміни на ринку можна буде побачити лише через кілька років. Ринок складської та логістичної нерухомості малорозвинений і поки що не є інвестиційно привабливим, але в перспективі 5-7 років, з урахуванням стрімкого розвитку e-commerce варто очікувати "буму". 

Важливим фактором є стабільність ринку й економічної ситуації, а також зростання орендної ставки. Розвиток цього сегменту дозволить будувати більш модернізовані склади та, в цілому, підвищить якість нової пропозиції, а також посприяє будівництву нових проєктів.

Згідно з останнім дослідженням агентства Transport Intelligence, у європейських країнах, в тому числі й в Україні, спостерігається гостра нестача водіїв вантажівок. Дефіцит водіїв комерційного транспорту в Європі досяг позначки 400 тис осіб. Найбільш серйозна ситуація в Польщі, Великій Британії та Німеччині. При цьому дані щодо України вказують на те, що в країні може не вистачати до 120 тис водіїв вантажівок.

Окресливши логістичну проблематику нашої держави бачимо, що попри особливості та недоліки, ми рухаємося разом зі світовими тенденціями, як позитивними, так і негативними. 

Зупинимося на найбільш актуальних трансформаціях галузі, які відбуваються наразі. Світова логістика тяжіє до зелених рішень, роботизації та діджиталізації та автоматизації процесів. 

В Україні ці тренди проявляються в автоматизації складських процесів та операційних систем, а також впровадженні діджиталізованих та інтегрованих рішень, зокрема, електронного документообігу, Shared Competence Centers, кабінету клієнта та перевізника 360°. 

З усього переліченого наразі найбільш актуальним питанням, яке на слуху в усіх українських компаніях, є електронний документообіг, Е-ТТН. Його переваги полягають в оптимізації адміністративних процесів та часу персоналу, екологічності, а також можливості інтеграції з клієнтами та постачальниками. 

Проте, на жаль, сьогодні в Україні існує чимало обмежень для повноцінного впровадження електронного документообігу (ЕДО): наявність електронного цифрового підпису (ЕЦП) усіх учасників, відсутність єдиної платформи, обов’язкове використання ЕДО для всіх учасників логістичного процесу, недосконале законодавство, упередженість податкових органів, недостатнє матеріально-технічне забезпечення усіх учасників діяльності. 

Зокрема, для Е-ТТН, яка є найбільш актуальною в Україні, є суттєві обмеження: витратність внесення змін, отримання ЕЦП водіями перевізників, неможливість створення для окремих товарів (підакцизних тощо), ЦБД (Центральна база даних) не інтегрована з системами ДПС (Державної податкової служби) та операторами електронного документообігу.

Проте попри всі досі достеменно невирішені моменти, наразі в нашій державі вже сертифіковано 8 операторів електронного документообігу, що надають можливість оформлення Е-ТТН: EDIN, "Оптима Док", "Смарттендер", "ППЛ 33-35", "Совтес", "Вчасно Сервіс", "М.Е.Док", "Документ Онлайн". 

Не менш цікавим трендом є автоматизація складів, яка посідає важливе місце в порядку денному логістичної галузі України. 

Серед переваг: автоматизація багатьох процесів, оптимізація складських площ та людських ресурсів, мінімізація помилок, ефективність та швидкість обробки, можливість проєктного рішення під потреби замовника. Недоліками є висока вартість проєктів та потреба розробки під індивідуальні задачі клієнта.

Отже, автоматизація, діджиталізація, інтеграція та інші тенденції – це перш за все рух до майбутнього з більш ефективною роботою, оптимізованими ресурсами та високими результатами. Попри особливості українського середовища, наша держава має всі шанси досягти рівня топових розвинених ринків.