Українська деревообробна та меблева галузі мають потенціал стати однією з основ українського економічного дива. 

Наші меблевики щороку не тільки збільшують обсяги виробництва, а й фактично подвоюють показники експорту готової продукції. Однак цього року замість розвитку дві ключові галузі змушені думати про виживання.

Головні причини — тотальний хаос на ринку деревини, відсутність прозорих правил для проведення торгів деревиною, штучний дефіцит деревини та галопуючий ріс цін. 

Вжиті цьогоріч запобіжні заходи позитивного ефекту не дають. Навпаки, якщо в 2020 ситуація була поганою, в 2021 — стала критичною, а в кінці цього року буде катастрофа. І це без перебільшень. 

Держава закликає інвестувати в економіку, декларує сприяння та підтримку інвесторам, в тому числі в деревообробній галузі. І інвестори довіряють державі, навіть попри коронакризу продовжують інвестувати у створення нових виробництв. 

З 2004 року компанія "Кроноспан" інвестувала у будівництво нових українських виробництв 620 мільйонів євро і представлена тут двома деревообробними заводами – у Нововолинську та в Рівному. Зараз компанії інвестує 425 мільйонів євро у будівництво заводу ДСП та OSB у Рівному.

Але зараз наша компанія, як і більшість деревообробних підприємств галузі, має величезні проблеми з купівлею деревини на біржових торгах, які були запроваджені в галузі. 

Наразі у бізнесу немає не тільки жодних гарантій стабільності поставок деревини, а й постійної можливості чесно і прозоро купувати деревину. Відсутні чіткі і ефективні правила регулювання ринку, постійно змінюється нормативне регулювання, впроваджуються необдумані рішення.

Підприємства деревообробної галузі зіткнулися з такими проблемами:

▪ відсутність планів проведення квартальних торгів та критеріїв формування лотів продавцями деревини. 

Як наслідок — покупці не розуміють, який обсяг сировини буде виставлено на продаж, коли та за якою ціною. Це призводить, з одного боку, що за кожен лот на торгах деревообробні підприємства б’ються, як за останній. 

А з іншого — до повної неможливості прогнозувати свою діяльність, доходи, окупність інвестицій, тощо;

▪ хаотична політика продажу деревини лісгоспами: численні дрібні лоти, різні часові діапазони проведення торгів;

▪ трансформація різноманітних майданчиків продажу в одну ліцензовану біржу, яка, на жаль не зробила ринок прозорим, а торги — зручнішими для учасників. Навпаки додались нові проблеми для покупців;

▪ надмірні повноваження продавців деревини (лісгоспів) у формуванні лотів та параметрів торгів, що порушує принципи чесної конкуренції;

▪ занижені об’єми виставленої до продажу на біржових торгах деревини, що спричиняє неадекватне ціноутворення та призводить до завищення стартових цін;

▪ невиконання лісгоспами поставок за результатами укладених договорів (у тому числі торгів), яке ставить під загрозу стабільну роботу деревообробних та меблевих підприємств.

З такими проблемами зіштовхуються не тільки у великі переробників деревини, а й у середні та малі. Хочемо ми того чи ні, але всі ми однодумці в тому, що в галузі настав час системних реформ. Бо сьогодні важко знайти підприємство, яке не має проблем з закупівлею деревини.

Вирішувати проблему треба швидко спільними зусиллями народних депутатів, урядовців та бізнесу. 

Парламент має ухвалити нарешті збалансований та прозорий законопроєкт № 4197-д "Про ринок деревини", у якому передбачити додатковий захист українських переробників деревини.

Крім вже передбачених новацій, законопроєкт має бути доповнений такими нормами:

1. Імплементація каскадного принципу проведення електронних аукціонів: першочергове право участі в них українських переробників деревини.

2. Спрощення норм стосовно адміністрування (декларування) операцій з виробами з деревини.

3. Виключення з переліку виробів з деревини, що потребують отримання сертифікату походження, товарів, що не є продуктами первинної переробки деревини.

4. Встановлення прозорих та єдиних правил проведення електронних аукціонів на єдиній державній електронній торговій площадці із встановленням обов’язкових вимог щодо публічного оприлюднення повної інформації про заплановані та вже проведені аукціони (зокрема, переліку учасників, переможця, ціни продажу деревини). 

Це дозволить покупцям розуміти ринкову ситуацію, значно зменшить ризики "торгів за домовленістю", та завдяки цьому — знизить корупцію та підвищить довіру між учасниками ринку;

5. Запровадження аукціонів з необмеженою кількістю кроків аукціону – так званий "безкінечний англійський аукціон";

6. Запровадження аукціонів на пониження ціни (для тих сортів деревини, яка не користується попитом), із можливістю вільного долучення учасників ринку до таких аукціонів — замість нинішньої непрозорої та корупційної практики проведення т.зв. "редукціонів";

7. Прозорий механізм формування собівартості необробленої деревини/стартової ціни лота, який має обов'язково враховувати реальну ситуацію на ринку готової продукції.

8. Забезпечення публічного контролю за обігом та сертифікацією деревини, в тому числі за міжнародними стандартами.

Бізнесу потрібна на чітка позиція Верховної Ради України, Уряду, Прем’єр-міністра, Президента України в цьому питанні. Потрібні рішучі дії з підтримки української деревообробної та меблевої галузей!