Останнім часом в інформаційному просторі все частіше порушується питання отримання субсидій, оскільки багато людей повідомляє про відмову у повторній видачі дозволу. 

Причини відмов в отриманні субсидії

Першою причиною є те, що особи, які звертаються за отриманням субсидії, не знають про заборгованість, що призводить до втрати субсидії. 

Такі ситуації виникають через те, що компанії, які постачають та розподіляють газ, скоріше за все завищували показники споживання газу у серпні та вересні цього року. 

Натомість споживачі мали б подавати в особистому кабінеті фактичні показники за спожитий газ, а різниця, яка вийшла між цими даними і є заборгованістю про яку не знають люди.

Буває і так, що люди не користуються правом на реструктуризацію невеликого боргу з оплати платежів. Споживач має право розбити борг на частини та оплатити з часом, як умовний кредит. 

Такий простий і зручний спосіб дає можливість домогосподарствам (сім’ям) зберегти субсидію та розрахуватися з боргом. Проте, на жаль, про таку можливість знає лише 5% населення і всі, хто про це знає, не користуються нею.

І ще однією причиною є те, що механізм нарахування субсидії потребує модифікації у зв’язку із недосконалою системою підрахунку прибутку особи. 

Він проводиться не за останній рік, а за останніх півроку до отримання субсидії. В такій ситуації люди можуть отримати ситуативний незначний прибуток, який призводить до скасування субсидії.

Наведу приклад для розуміння проблеми: є, умовно, два пенсіонери, які мають пенсію у розмірі 2500 грн на особу. Такі люди, особливо в сільській місцевості, переважно мають невеликі паї земель, які здають в оренду за мінімальні кошти. 

Ці люди у серпні-вересні, коли й подаються на отримання субсидії, отримують оплату за весь період оренди. 

І виходить, що держава переглядаючи прибуток за останні пів року бачить збільшення прибутку особи, що і призводить до скасування права на отримання допомоги таким людям.

Недоліки механізму та що з ними робити

Підсумовуючи причини скасування права на отримання субсидії, можна стверджувати, що механізм є недосконалим через:

1) неправильний період підрахунку прибутку осіб (слід збільшити з пів року до року);

2) неврахування загального пропорційного доходу протягом року;

3) неврахування мінімального прожиткового мінімуму та мінімуму, який необхідний для оплати комунальних послуг.

Наведу також приклад для пояснення третього пункту: беручи, умовно, сім’ю з двох вчителів, які є бюджетниками. Вони мають прогнозований дохід, а витрати неоднакові протягом року, адже в опалювальний сезон витрати значно зростають через оплату за комунальні послуги. Це призводить до проблеми, тому що вони або зовсім не можуть оплатити платежі або частково.

Для модернізації механізму нарахування субсидій, що буде враховувати потреби всіх, потрібно запровадити поняття "базовий необхідний дохід" для забезпечення соціальних потреб та так звану "плату на покриття видатків" для забезпечення соціальних потреб, яка є беззаперечною стовідсотковою та ніяк не зменшує соціальний дохід.

Від такого підходу виграють всі, попри певні перестороги. Звичайно, видатки на субсидії з державного бюджету збільшаться, але значною мірою зменшаться дотації на покриття збитків за несплату комунальних платежів чи різниці в тарифах. 

Це допоможе прибрати корупційну складову та дасть можливість зробити механізм оплати житлово-комунальних послуг більш прозорим.

Завдяки цьому буде можливість чітко побачити скільки коштів витрачається на покриття видатків домогосподарств та скільки домогосподарств знаходиться за межею невідповідності їхнього базового соціального доходу на покриття побутових питань окрім житлово-комунальних.

Як визначають, кому призначити субсидію в ЄС

У ЄС на законодавчому рівні окремо чи в межах соціальної сфери вводяться критерії, які допомагають визначити соціальний та матеріальний стан тієї чи іншої сім’ї, а також спосіб та розмір допомоги для оплати комунальних платежів. 

Крім того, в деяких державах є визначені групи осіб, яким ні в якому випадку не можуть відключити подачу світла та газу.

У більшостях класифікаторів, не тільки враховується соціальний статус — пенсіонер, безробітній, член багатодітної сім’ї, людина з інвалідністю тощо, а й дохід. Тобто, якщо звичайна працююча особа отримує менше визначеного рівня доходу державою, то тут вже включається соціальна допомога.

Наприклад, у Литві споживач може отримувати соціальну підтримку за умови, що його дохід менший, ніж визначений державою рівень доходу (SEE) (підтримка – різниця у 90% між SEE і середнім доходом у місяць).

В Іспанії надається бонус у розмірі 25% на оплату комуналки, якщо особа відповідає 1 з 4 груп (залежить від доходу протягом 14 місяців (11 279-18 999 євро) та складу сім’ї (відсутні чи наявні діти) або отримують бонус розмірі 40%, якщо надходження менше половини від визначених норм протягом року (за 14 місяців отримали менше ніж 7520 євро або, якщо багатодітна сім’я і за аналогічний проміжок часу отримала менш як 15 039 євро тощо);

У Румунії підхід аналогічний — якщо сім’я отримує менше, ніж передбачається законом, то формується пільговий тариф для сім’ї для зменшення витрат на оплату комунальних послуг.

Ознайомитися з більшою кількістю прикладів можна на сайті Європейської Комісії, де і є повна інформація щодо цього.

Отже, підсумовуючи, можна стверджувати, що владі потрібно змінювати підхід до видачі субсидій. 

Механізм формування повинен бути більш гнучким та враховувати найголовніше — дохід домогосподарства, оскільки він повинен бути ключовим критерієм. 

Статус "пенсіонера" не завжди передбачає низький дохід, а статус "працевлаштованої особи" не гарантує можливість оплачувати тарифи повною мірою. Тому варто також враховувати дохід та матеріальний стан кожного домогосподарства.