Реформа містобудування в Україні набирає обертів. 

Ринок переходить від роботи з паперами та чиновниками до державного порталу "Дія" та електронної системи в будівництві, яка видає дозволи, унеможливлюючи темні домовленості, Мінрегіон ліквідував ДАБІ і запустив ДІАМ, щоб налагодити адекватний контроль. 

А між тим, на нас чекає ще багато змін, які реалізують наші законотворчі ініціативи. 

Мова про нагляд, контроль і відповідальність, які дозволять нарешті позбутися поняття, коли недобросовісні забудовники зводять свої об’єкти незаконно, а потім постфактум загадковим чином отримують на них документи. 

Все це покладе початок нових правил в містобудуванні, які працюватимуть на економіку і людей, які нині або живуть в страху, інвестуючи в житло, або мешкають в дискомфорті поряд з об’єктами-сусідами, що виросли наче ракова пухлина на тілі міста.

Коли використовую порівняння "ракова пухлина на тілі міста", на думку одразу спадає об’єкт в Солом’янському районі Києва ЖК "Караваєві дачі". Це величезна висотка на сотні квартир, а в документах — протезна майстерня з адміністративними приміщеннями, 10-12 кімнатами відпочинку та гаражами. 

У 2004-му КМДА передала цю земельну ділянку об’єднанню громадян для соціальної та медичної реабілітації учасникам афганської війни на 15 років. 

Ціль — спорудження вже згаданої протезної майстерні. В реальності ми маємо цілий житловий комплекс, в якому вже здано 4 черги, працюють консьєржі та проживають люди. 

Як так трапилося? Все очевидно: ніхто не контролював будівництво об’єкту, архітектор запроєктував з порушеннями, а замовник отримав у ДАБІ дозвіл, додавши до призначення будівництва словосполучення "у складі житлового комплексу" заднім числом. 

Більше того, все це робилося попри те, що КМДА в 2019-му не поновила договір оренди за землю. 

Ось так під приводом соціальної допомоги в Україні створюється чистого роду комерція. І це, на жаль, не поодинокий випадок. 

І найбільша проблема навіть не в тому, що цей ЖК виглядає як бетонне гетто, чи його мешканці живуть в об’єкті, який спорудили незаконно. Річ у тому, що недобросовісні забудовники просто перестали звертати увагу на норми і правила, а це, як ми знаємо, може призвести до дуже непередбачуваних наслідків (в тому числі обвалів чи руйнації будинків, коли можуть постраждати люди). 

Не останніми у цих історіях є роль місцевого самоврядування, яке з тих чи інших причин ігнорує факти, коли на їх територіях ростуть незаконні забудови. 

Торгівельні центри замість шкіл, ЖК замість медичних закладів, ресторани замість ЦНАП-ів — все це стало вже звичною реальністю для нас, і часто налаштовує на думку: а як так? 

Це риторичне питання, бо факт корупції в будівельній сфері нікуди не дівся, і новини про працівників органів місцевого самоврядування, який іноді ловлять на хабарах від забудовників тому приклад. 

Тому готуючи законопроєкт 5655 про реформу містобудування, ми зважили на це і додали абсолютно нову статтю "Моніторинг забудови". 

Якщо максимально просто, то вперше за всі роки незалежності України, ми хочемо зобов’язати органи місцевого самоврядування моніторити всі (!!!) об’єкти, що в реальному часі будуються на їх територіях. 

Алгоритм наступний: чиновники повинні знати і вести облік усіх об’єктів, які зводять у їх містах чи селах, виїжджати на будівництва, щоб слідкувати чи документи співпадають з дійсністю, і за потреби реагувати на звернення жителів, якщо вони повідомили, коли "щось пішло не так" (з приводу останнього люди можуть просто залишити відповідну заявку в нашій електронні системі будівництва). 

В чому суть моніторингу? По-перше, це візуальний огляд, якого, здебільшого достатньо (принаймні, думаю, столичні чиновники могли б відрізнити неозброєним оком ЖК від протезної майстерні). 

По-друге, представники місцевого самоврядування мусять порівняти інформацію, в електронній системі, щодо об’єкту будівництва та земельних ділянок, на яких воно здійснюється. 

Якщо ж виявиться, що об’єкт має відхилення від проєктної документації, повинна ініціюватися грунтовна перевірка, в результаті якої забудовника або заставлять виправити всі неточності… або ж об’єкт просто знесуть. 

Закцентую увагу ще на одному моменті: ми передбачили ситуації, коли перевірка ініціюється обов’язково. 

Мова про випадки, коли об’єкт зводиться на ділянці без оформлення речового права на неї; коли різниться цільове призначення; коли перевищена допустима висотність; коли порушені містобудівні умови та обмеження чи обмеження використання земель тощо.

Також ми передбачили і той момент, коли посадовці можуть таку перевірку проігнорувати. 

Тоді все просто: понесуть адміністративну/кримінальну відповідальність. Можливо, місцеве самоврядування вважає такі нові норми жорсткими та це банальна справедливість, бо правила єдині для усіх без винятку.

"Вишенькою на торті" є те, що такий моніторинг забудов повинен відбуватися на постійній основі, а щокварталу та вкінці року, органи місцевого самоврядування мусять подавати звіти, які будуть оприлюднені публічно — в електронній системі.

Однозначно, окрім контролю на місцях реформа передбачає й дуже багато інших запобіжників, але нарешті до процесу будуть включені й чиновники на місцях. 

Зізнаюся чесно: такі інновації подобаються не всім, але великі зміни ніколи не супроводжуються вітаннями від усіх. Звісно, це більше роботи і відповідальності. 

Але тільки таким чином ми нарешті зможемо побороти корупцію і зробити наші міста та села комфортними для проживання. Це головна ціль, на яку повинні працювати всі: від жителя, який тепер зможе повідомити про порушення, до місцевої влади, яка заручившись підтримкою державних виконавчих органів, зможе боротися з порушниками. Тільки разом ми зможемо навести лад.