Світова ціна на газ за останні півроку зросла майже втричі. Це означає, що з часом ціна на опалення теж може зрости. 

Уряд і місцеві ради мають підготуватися до цього виклику і профінансувати програми з енергоефективності у бюджеті на наступний рік. 

У 2020 році 1421 ОСББ скористалися державними програмами енергоефективності (1199 — програмою "Теплі кредити", 222 — "Енергодім"). 

Крім того, у Києві 108 будинків скористалися місцевою програмою. В різних містах також можуть бути подібні програми, які допомагають будинкам стати енергоефективними.

Програми енергоефективності значно знижують вартість опалення. Зокрема, за офіційною інформацією про програму "Енергодім" від Фонду енергоефективності, пакет "Легкий" може надати в середньому 20% економії за опалення. 

За пакетом "Комплексний" економія на опаленні може досягнути 60%. За звітом про програму "Теплі кредити" від Держенергоефективності у 2020 році, економія від програми складає 17,5% (темп зміни споживання — 0,825).

Для більш детального аналізу розглянемо програму енергоефективності у Києві, за якою 70% витрат покриває міський бюджет, 30% — мешканці будинку. 

Зокрема, ми можемо порівняти динаміку витрат у будинках-учасниках і будинках, що не мають ОСББ і участі не брали.

Учасники цієї програми, що взяли участь вперше у 2019 році, знизили витрати на 15% порівняно з будинками без ОСББ. 

Ті, хто взяли участь повторно, знизили витрати ще на 9%. До розрахунку економії взяті опалювальний сезон 2018-2019 (до участі у програмі) та опалювальний сезон 2020-2021 (після участі). 

Рисунок 1. Середні витрати на опалення (грн/кв.м на опалювальний сезон) серед учасників-першопрохідців порівняно з будинками без ОСББ

Джерело: teplo.org.ua, КМДА, власні розрахунки

Рисунок 2. Середні витрати на опалення (грн/кв.м на опалювальний сезон) серед повторних учасників порівняно з будинками без ОСББ

Джерело: teplo.org.ua, КМДА, власні розрахунки

У 2019 році у програмі взяло участь 134 будинки, на які було витрачено 270 млн грн (з них 160 млн грн – кошти з міського бюджету). 

В середньому один будинок-учасник зекономив 175 тис. грн за опалювальний сезон. Тобто загальна економія міста за опалювальний сезон 2020-2021 рр. склала 23,5 млн грн. Якщо такий ефект буде щороку, програма окупиться за 11,5 років. 

11,5 років — це немало, але це дасть довгостроковий ефект. До того ж, зима 2020-2021 рр. була холодною і навіть енергоефективні будинки були змушені споживати тепло. 

У теплі зими економія може бути більшою. Тобто окупитися інвестиції в енергоефективність можуть ще раніше і їх однозначно потрібно робити.

У бюджеті-2022 на Фонд енергоефективності виділяють 2,6 млрд грн. Це більше ніж у попередні роки. Зокрема в цьогорічному бюджеті на цей фонд було виділено 0,1 млрд грн, а ще 0,15 млрд на програму від Держенергоефективності (цього року на неї коштів не виділено). 

До того рекордними інвестиціями в енергоефективність із боку держави були 2018 і 2019 рік: по 2 млрд грн (1,6 млрд — на фонд і 0,4 млрд — на програму Держенергоефективності щороку). 

Утім, якщо зважити на інфляцію, цього року на ці програми разом виділяють майже так само як і у 2018 році.

Кошти, закладені в бюджеті-2022, потрібно зберегти й на друге читання. Крім того, місцеві ради також можуть підтримувати енергомодернізацію будинків. 

Наприклад, місто Київ цього року витратило на програму 70/30 152 млн грн. Наступного року програму також варто фінансувати, а іншим містам відкривати подібні програми.

Якщо кошти, передбачені на енергоефективність залишаться у фінальному варіанті держбюджету і місцеві ради також їх передбачать, для більшої кількості будинків буде можливість модернізувати будинок і заощадити на опаленні. 

Зокрема, можна буде скористатися вже згаданими Фондом енергоефективності або програмою 70/30. Мешканцям, які ОСББ в будинку не мають, варто його створити. Це дає доступ до програм, які допомагають заощаджувати в майбутньому.