Від початку роботи на посаді голови Держпродспоживслужби діджитал-реформа стала для мене одним з пріоритетів. 

Причина проста: проведення змін у цій сфері дозволяє досягти мультиплікативного ефекту в усій системі. 

Заощадження часу та зусиль бізнесу та населення, економія державних коштів, зниження корупційних ризиків, покращення бізнес-клімату – це основні результати змін у діджитал. І саме цих цілей ми сьогодні намагаємося досягти. 

Про проміжні результати вже можемо звітувати.

Держпродспоживслужба – не та структура, де реформи цифровізації проходять легко та невимушено. Занадто багато застарілих болячок системи і проблем, які не вирішувалися роками. На заваді стають три "не": 

• недостатність;
• недоробки;
• недофінансування.

Іноді серед учасників процесу з’являються ще одне "не" - "не хочу".

В цьому випадку розмова коротка: реформи проводимо через "не хочу", адже такого слова для тих, хто реалізує зміни, не існує. 

Наведу кілька прикладів:

1. Більше половини комп’ютерів у ДПСС старші 8 років та не можуть бути використані для останніх версій Windows, а 30% працівників центрального апарату використовують власні ПК для виконання службових обов’язків. 

Катастрофічно не вистачає спеціалістів, набрати яких немає можливості, бо заробітні плати абсолютно неконкурентні. 

Не вистачає і коштів на оновлення систем. При цьому тільки за травень 2021 року в рамках пілотних випробувань зафіксовано більше 14 цілеспрямованих атак на IT-компоненти, які проводилися, в тому числі, і з Росії. 

2. В Україні система ветеринарного контролю була розроблена за кошти ЄС. Однак, вже фактично близько 6 років системою неможливо користуватись, бо її функціонал не відповідає вимогам законодавства, а hardcode реалізація не дає можливості налаштувати систему своїми силами. Це, на жаль, далеко не єдиний приклад недоробки.

Але, як відомо, немає проблем, які не можна вирішити - є тільки рішення, що ще не прийняті. Тож останні десять місяців наша команда займалася пошуком правильних і нетривіальних рішень та їх реалізацією. 

І ось зараз вже маємо проміжні результати:

Перше. Силами волонтерів розроблено та запущено в промислову експлуатацію чат-бот для прийому звернень громадян на базі Telegram. 

Окрім того, разом з Мінекономіки проводиться робота над запуском платформи E-споживач, яка буде забезпечувати повний цикл опрацювання звернення – від реєстрації до проведення перевірки інспектором. 

У вересні 2021 планується пілотний запуск на базі Києва, після 4-х тижнів "пілоту" – тиражування на всю Україну. Дуже очікуємо, що Мінекономіки допоможе до кінця року впровадити мобільний додаток споживача.

Друге. До кінця року плануємо завершити розгортання на всі регіони фітосанітарної платформи PHIS & LIMS. Зараз 19 областей та лабораторій вже використовують систему, 

Понад 1500 користувачів навчено, близько 1300 підключено. Там багато функцій, які полегшать життя бізнесу, що працює із рослинами: фітосанітарний контроль, реєстрація направлень на фітосанітарну експертизу, формування протоколів та висновків тощо. 

Зараз працюємо над розширенням функцій, в тому числі і для автоматизації фітопроцедур у портах. 

Третє. У кінці вересня запуститься в пілотному режимі реєстр висновків санітарно-епідеміологічної експертизи. У листопаді плануємо розгорнути його у повному об’ємі. Очікуємо, що це також стане відчутним полегшенням для підприємців.

Четверте. В 19 лабораторіях та 12 областях використовується ІТ-платформа для програми контролю сирого молока "Молочний модуль". Це важливий крок для створення ефективної системи контролю за якістю продукції.

П’яте. До кінця року має бути виконано всі процедури для старту та проведена оцінка технічного стану проєкту ePhyto & TRACES, а також сформовано дорожню карту щодо інтеграції з міжнародною системою ePhyto. 

Це система для цифрової передачі фітосанітарних документів, яка надасть нашим експортерам переваги у міжнародній сільськогосподарській торгівлі з більше ніж 47 країнами.

Шосте. Йде реалізація проєкту "Ринок у смартфоні". Він автоматизує процес видачі висновків на харчові продукти на продовольчих ринках. 

Окрім того, надасть можливості покупцям отримати інформацію щодо факту перевірки продукції на ринку зручним способом. Плануємо з грудня цього року розпочати пілотну експлуатацію.

Сьоме. Реєстрація потужностей операторів ринку через систему "Дія". Реалізований проєкт, який значно зекономить час бізнесу вже знаходиться в промисловій експлуатації. 

Стратегічних планів у нашої команди ще більше, ніж реалізованих проєктів. І хоч три "не" - недостатність, недоробки, недофінасування – нікуди не ділися, ми і надалі будемо активно реалізовувати їх на практиці. Адже, хто хоче – шукає спосіб реалізації мети, а хто не хоче – шукає причину, щоб цього не робити. 

За останні десять місяців ми стали справжніми гуру з пошуку та реалізації кроків, які дозволяють нам продовжувати проводити реформи.