Збройний конфлікт, масштабні руйнування, вибуття промислових активів, еміграція зайнятого населення, кризи, помножені на багато інших проблем. 

Це виклики економіки Східної України, про які сьогодні знає кожен у країні та за її межами. Східна Україна, раніше відома як Донбас, була одним з промислових центрів СРСР та одним з найбільших вугільних басейнів Європи. 

Ще 25 років тому спрогнозувати негативні сценарії розвитку подій тут було важко, але сьогодні це давно реалії, в яких живе вся країна. 

В останньому дослідженні Віденського інституту міжнародних економічних досліджень визначено, що мінімальні витрати на відбудову становлять недосяжні 21,7 мільярда доларів США. 

Ці витрати включають втрату основного капіталу (44%), втрати людського капіталу (40%) та витрати на пом'якшення екологічних загроз (16%). 

Ці цифри лякають, проте насправді життя та розвиток не зупиняються, а виклики варто переосмислити. У ширшому сенсі подолання кризи та перехідна економіка привносять новий набір перспектив та інвестиційних можливостей. 

Якщо у 2014-2016 роках шок і страх не давав можливості навіть думати про розвиток бізнесу, то зараз ситуація потроху змінюється. 

Трагічні події війни повністю змінили українські промислові центри, але ця ситуація створює простір як для інновацій, так і для свіжих думок, які не завжди можливі у більш розвинених економічних умовах. 

Детальніше прочитати про це можна також у дослідженні французького журналіста Себастіана Гобера, який дізнавався та вивчав історію та сьогодення інвестування у Східну Україну.

Як змінюється економічна картина регіону? 

Промисловість дійсно досі відіграє важливу роль для регіону, але економічна картина стає все більш різноманітною. 

З 250 вугільних шахт, що працювали в середині 1990-х років, зараз працює менше ста. Більшість з них розташована на непідконтрольній Україні території. 

Не гнучка, важка промисловість, що в основному підконтрольна великим бізнес-групам, переживає стагнацію. Нещодавнє дослідження Швейцарського центру гуманітарного діалогу свідчить, що великі підприємства (понад 250 працівників) відіграють все меншу роль у приватному секторі підконтрольної території Донецької області та зовсім відсутні у Луганській. 

Точно таке ж дослідження Донецької області показало, що сфера послуг складає 34% приватного сектору, роздрібна торгівля 22%, виробництво та промисловість 19%, видобувна та переробна промисловість 8% та 8% — будівництво. 

Відносно ті ж самі показники у Луганській області. Тобто саме малий та середній бізнес є основою регіональної економіки. 

Знакові інвестиційні проєкти 

Якщо говорити про важливі проєкти на підконтрольній Україні території Донеччини та Луганщини, то для цього не вистачить тексту однієї колонки. 

Опишемо лише деякі, що можуть значно вплинути на ситуацію в регіонах та покращити економічну ситуацію. 

Так, наприклад, французький уряд взяв зобов'язання зі створення системи постачання чистої питної води у Маріуполі. 

Проєкт повинен бути завершений у 2024 році. Мова йде про інвестиції розміром у 64 мільйони євро. 

Китайські інвестори планують побудувати гігантську вітроелектростанцію. 

Турецькі компанії є одними з основних учасників проєкту зі створення технологічного парку у Маріуполі. 

Міжнародний банк реконструкції та розвитку нещодавно надав позику на 100 мільйонів доларів США на ремонт доріг у Луганській області та поліпшення продуктивності сільського господарства. 

Українські компанії теж не відстають. Вони виділяють кошти на проєкти зі зрошення, інвестують у насінництво, зберігання сільгоспкультур, нове обладнання для машинобудівних компаній, інфраструктуру тощо. 

Проєкт USAID, зокрема, профінансував тендер на розробку технічного обґрунтування щодо створення лінії залізничного сполучення, яка з'єднає ділянку Лантратівка — Кіндрашівська-Нова з усією залізничною мережею України. 

Ця лінія дозволить об'єднати 9 районів Луганщини з основною залізничною гілкою в Луганській області Попасна-Сватове-Куп'янськ. 

Звісно, існує набагато більше прикладів інвестицій та амбітних проєктів, проте основний сигнал зрозумілий: Східна Україна цікава для капіталовкладень як регіон і давно вже час говорити про його привабливість та можливості. 

У чому інвестиційні гачки? 

Варто шукати можливості у різних сферах. Завдяки великій кількості IT-інженерів та сприятливому податковому режиму в Україні сектор інформаційно-комунікаційних технологій швидко зростає і на Сході України. 

З огляду на те, що важка промисловість, основною споживчою базою якої була Російська Федерація, занепала, кваліфікована робоча сила може бути просто перепрофільована на сектор легкого машинобудування. 

По всьому регіону багато заводів вже перетворилися на центри аутсорсингу та платформи постачання для споживачів з ЄС. 

Не повністю розкритим є потенціал аграрного сектору в Луганській та Донецькій областях. Відкриття ринку землі створює додаткові можливості в цих регіонах.

Окремо варто сказати про сферу розваг і культури. Капіталовкладення в проєкти у цих напрямках – це не лише про бізнес, а й про довгостроковий ефект для розвитку громад, їхній сталий розвиток. 

Культура завжди притягує туристів, сприяє розвитку готельно-ресторанного бізнесу, транспортної інфраструктури тощо. 

Саме інвестори у культуру та дозвілля тримають у своїх руках реконструкцію та майбутнє регіону. Багата та різноманітна історична та культурна спадщина Східної України створює дуже широкий спектр для туристичних розваг та регіонального брендингу. 

Привабливою є сфера медичних і наукових досліджень, про що свідчить досвід залучення висококваліфікованих фахівців компанією "Фармбіотест" у Рубіжному на Луганщині. 

Регіон потребує повного екологічного перезавантаження. Екологічними проблемами нехтували до недавнього часу, багато чого ще потрібно зробити, тому інвестиції у цю сферу можуть бути привабливими.

Таким чином, руйнування попередньої економічної моделі створює можливість для побудови інноваційної економіки Східної України. Час для потенційних інвесторів та підприємців починати нові проєкти в Донецькій та Луганській областях давно настав. 

Підтримка українських та міжнародних партнерів, місцевої влади, неурядових організацій повинна використовуватися максимально, щоб сприяти будь-якому інвестиційному проєкту.

Зміст цієї колонки є відповідальністю автора і необов'язково відображає погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів Америки.