Цього року Україна як аграрна держава б’є всі рекорди. Так, наші аграрії намолотили найбільшу за останні 30 років кількість ранніх зернових — 46 млн тонн! 

Уперше в історії взято планку зі збору пшениці, яка перевищує три десятки мільйонів, - більше 33 млн тонн. Це на 26% більше, ніж торік, і навіть більше прогнозу на цей рік.

У результаті ми можемо вийти на надвисоку пропозицію зерна за підсумками року – понад 80 млн тонн. 

Серед лідерів врожайності – Хмельниччина, Черкащина та Вінниччина, за кількістю зібраного врожаю — Одещина, Харківщина та Дніпропетровщина.

Причому, що важливо: такі показники дозволять повністю покрити як внутрішній попит на продовольчу пшеницю, так й експортні очікування.

У цьому році було зібрано на 3 млн тонн продовольчої пшениці більше, ніж торік. При цьому зберігся традиційний розподіл 60% на 40% продовольчої пшениці та фуражу.

Мовою цифр усе звучить так: для задоволення потреб населення потрібно 5 млн тонн якісної пшениці, на експорт цієї пшениці ми можемо відправити до 14,8 млн тонн. 

Загалом – 19,8 млн тонн продовольчого зерна пшениці, і рівно стільки в Україні його зібрано. Окрім того, жита — 575 тис тонн, при внутрішній потребі 463 тис тонн. 

Фуражне зерно для харчових потреб всередині країни не передбачається, не розглядається і спрямовано, ясна річ, не буде. Воно призначене для вигодовування худоби і не володіє тим рівнем якості, щоб потрапити на продовольчий ринок. 

3,6 млн тонн цього зерна буде спрямовано на внутрішні потреби, 9,6 млн тонн фуражу – відправлено за кордон. Це означає, що в цілому ми можемо експортувати близько 24,4 млн тонн зерна, – у фінансовому еквіваленті це принесе нашій країні 6 млрд дол. виручки.

Тому якщо хтось намагається залякати людей тим, що їм, чомусь, має не вистачити пшениці в рекордний рік врожаю, то хочу наголосити й заспокоїти людей, що це відверта маніпуляція. Високоякісна продовольча пшениця буде в повному обсязі спрямована на потреби громадян. 

Безумовно, велике значення для досягнення цих результатів мала злагоджена робота аграріїв, сприятливі у цьому році погодно-кліматичні умови, а також державна підтримка. 

За ініціативи Володимира Зеленського "Доступні кредити 5–7–9%" було розширено на підтримку аграріїв: понад 26 млрд грн на рефінансування попередньо отриманих позик, на капітальні інвестиції та як антикризові кредити на поповнення оборотних коштів під 0%. 

За 7 місяців 2021 року аграрії також отримали на часткову компенсацію вартості української с/г техніки та обладнання 546 млн грн, а у рамках державної програми здешевлення кредитів — 745 млн грн.

Уперше аграрний сектор України отримав в такому обсязі доступний фінансовий ресурс.

Міністерство аграрної політики та продовольства України робитиме все можливе, аби розширити цю підтримку до 1% ВВП та закликає Міністерство фінансів України зберегти програму "Доступні кредити 5–7–9%" на наступний рік.

На сьогодні, враховуючи неврожай на інших континентах, кон’юнктура світових цін є сприятливою для аграрної продукції України. Раніше Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (FAO) знизила прогноз виробництва зерна в світі. 

Тому рекордні показники врожайності України посилюють її роль у глобальній продовольчій безпеці. 

Крім того, у жовтні цього року Мінагрополітики укладе Меморандум із учасниками зернового ринку, що передбачатиме державне регулювання у разі виникнення загроз продовольчій безпеці держави, що мають непередбачуваний характер. 

Наш агросектор може сформувати понад половину обсягу валютної виручки держави та забезпечити п’яту частину ВВП України.