У 2013 році Міністерство фінансів своїм наказом затвердило документ, що дозволив застосовувати в Україні Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку для малих та середніх підприємств (МСФЗ для МСП).

Цей стандарт був випущений лондонською Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку спеціально для не публічних компаній. Його було перекладено українською, і розміщено на сайті Міністерства фінансів.

Наданою Мінфіном можливістю складати фінансову звітність за цим стандартом радо почали користуватися ті невеликі українські компанії, які виходять на зовнішні ринки. Адже показувати іноземним партнерам фінансову звітність, складену за українським стандартами, часто означає приректи себе на відмову від співробітництва.

Вітчизняні бухгалтерські стандарти є надзвичайно застарілими, і досвідчені аналітики взагалі не сприймають всерйоз показники фінансових звітів, складених за такими стандартами. 

МСФЗ для МСП для багатьох українських підприємців став найоптимальнішим вибором. Цей стандарт затверджено авторитетною міжнародною організацією, і витрати на його практичне запровадження набагато менші, ніж, витрати на перехід до застосування повного пакету МСФЗ.

Адже обсяг розкриття фінансової інформації, відповідно до МСФЗ для МСП може бути вдесятеро  меншим за обсяг, який має бути розкритий, згідно з повним пакетом МСФЗ. Цей стандарт для "малюків" є по суті  сильно спрощеною версією МСФЗ.

Тому професійна спільнота була втішена, коли вісім років тому українським бухгалтерам дозволили застосовувати МСФЗ для МСП.

І раптом в липні 2021 року, Департамент методології бухгалтерського обліку та нормативного  забезпечення аудиторської діяльності Мінфіну заявив, що "згідно з чинною редакцією закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підприємства застосовують МСФЗ, які не охоплюють Міжнародний стандарт фінансової звітності для малих та середніх підприємств".

Фактично це означає, що теперішні мінфінівські чиновники визнали рішення своїх попередників незаконним, навіть не потурбувавшись про внесення змін до того документу, який у 2013 році дозволив застосування МСФЗ для МСП.

Нова позиція Мінфіну по суті миттєво анулює всі звіти, які були складені за МСФЗ для МСП впродовж восьми років українськими малими та середніми підприємствами. Для більшості таких підприємств перерахунок звітних показників за вісім років – це неминуча загибель: витрати на таку бухгалтерію і сплату штрафів поховають будь-який навіть середній бізнес.

Чому ж це раптом Мінфін накинувся на МСФЗ для МСП?

Спочатку було три версії. Але тепер одну з них – несвідома помилка виконавця без злого наміру –  вже відкинуто.

Наразі в професійних колах обговорюються дві основні версії такої дивної поведінки.

За першою, чиновники злякалися так званого "грузинського сценарію".

Грузія нещодавно відмовилася від національних стандартів, і повністю перейшла на застосування міжнародних стандартів складання фінансової звітності. Там великі підприємств звітують за "повнопакетними" МСФЗ, а малі та середні компанії – за МСФЗ для МСП.

Підсумок бухгалтерської реформи в Грузії був невтішним для тамтешніх чиновників – вони залишилися без "заробітку".

Другая версія не менш цинічна. Деякі недоброчесні аудитори прагнуть заборонити МСФЗ для МСП через те, що втрачають вигоду.

Справа в тому, що супровід переходу не публічних українських підприємств на застосування "малого" міжнародного стандарту коштує в рази дешевше, ніж супровід переходу на повний пакет МСФЗ.

Не хочеться вірити в те, що чиновники в своїх діях керуються корисними мотивами. Але закривати очі також не можна.

Провідні професійні бухгалтерські організації виступили проти планів Мінфіну щодо включення заборони на застосування МСФЗ для МСП в закон "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Найвпливовіша в країні Федерація професійних бухгалтерів та аудиторів звернулася з відповідним листом до Мінфіну. Аналогічне звернення було спрямоване Платформою бухгалтерської підтримки українського малого та середнього бізнесу (SME UA NvD Platform).

Свій голос на захист МСФЗ для МСП подали і представники найавторитеніших професійних видань. Але чиновники залишилися демонстративно байдужими до думки бухгалтерської спільноти. 

І, здається, це їхня велика помилка. Не треба недооцінювати потугу того спротиву, на який здатен обурений український бізнес.