Поки уряд декларує курс на відмову від вугілля, а також затверджує кліматичні цілі зі скорочення викидів, за лаштунками електроенергетики – ключової для декарбонізації галузі – на практиці відбувається дещо зовсім інше. 

Наслідки десятиліть неприборканої корупції та застою в галузі даються в знаки: за надприбутки кількох олігархів мільйони українців платять своїм здоров’ям, життям та безпекою. 

Цієї зими, після поступок з боку ЄС та США у питанні Північного Потоку 2, Кремль неодмінно захоче скористатися черговою кризою в українській електроенергетиці, або навіть інтегрує певні сценарії перебоїв у електропостачанні у свої військові плани.

Курс на декарбонізацію?

Те що, 30 липня уряд ухвалив другий Національно визначений внесок України до Паризької Угоди, в якому вперше передбачається реальне скорочення викидів парникових газів від поточного рівня, є безперечно позитивним кроком.  

В секторі енергетики згідно документу передбачається скоротити викиди з 99 млн т. у 2018 році до 68,1 млн т. у 2030 році. 

Як засоби досягнення такого показника вказані модернізація підприємств та розвиток відновлюваних джерел енергії. Але сьогодні галузь рухається в зовсім іншому напрямку.

Електроенергетика України прискореними темпами руйнується через нестримну корупцію, домінування приватних інтересів та ворожий зовнішній вплив. 

За відсутності ефективного регулювання та стратегічного планування з боку держави, критично важлива галузь замість розвитку і заявленої декарбонізації все більше затягується у вир гібридних та прямих загроз.

Ми можемо досягти ще більш значного, ніж передбачено, скорочення викидів вуглецю в атмосферу доволі швидко, але ціною блекаутів для всієї країни через неспроможність уряду протистояти олігархам та російському впливу.  

Якщо загрози реалізуються, українці можуть дізнатися що таке блекаут вже цієї зими.

Парадоксально, але в той час поки олігархи погрожують колапсом  енергосистеми через найменші спроби змусити їх до екомодернізації генеруючих компаній, країна впевнено крокує до цього сценарію під керівництвом поточного уряду, який надає в галузі виробництва електроенергії пріоритетне "зелене світло" старим вугільним ТЕС та сприяє у відтермінуванні зобов’язань щодо скорочення викидів або виведення з експлуатації.

В другому Національно визначеному внеску до Паризької Угоди передбачено, що у 2030 близько 50% виробництва електроенергії забезпечуватимуть атомні електростанції, а  всі відновлювані джерела енергії (включно з великими ГЕС) генеруватимуть більше 30%. 

Тепер давайте поглянемо, що відбувається з атомною та відновлюваною енергетикою в Україні саме зараз.

Доля атомної енергетики – дерибан

Свідчення колишньої голови асоціації "Український ядерний форум" Ольги Кошарної та інших інсайдерів галузі кажуть про те, що "Енергоатом" виплачує гроші тільки тим підрядникам та постачальникам, які зголошуються давати відкати. 

Справа дійшла до того, що в липні керівники будівельних, монтажних та пусконалагоджувальних організацій, які працюють на атомних станціях України, були вимушені звернутися до прем’єр міністра з колективною вимогою вжити заходів для погашення накопиченої з боку ДП "Енергоатом" заборгованості. 

За словами керівників підприємств-підрядників, що підписалися під листом до уряду, накопичена перед ними заборгованість з боку "Енергоатому" в період з 2019 року до сьогодні складає понад 2 млрд грн, ставлячи їх в скрутне фінансове становище. 

Підрядники вже не в змозі своєчасно сплачувати заробітну плату своїм інженерам-атомникам, податки та нарахування, розраховуватися з кредиторами. Це вже призводить до скорочення частини персоналу, неоплачуваних відпусток та відтоку найбільш кваліфікованого персоналу закордон. 

В результаті Україна втрачає власні кваліфіковані кадри та науково-технічний потенціал, стаючи в галузі обслуговування АЕС все більш залежною від Росії.

За словами Ольги Кошарної, поточне керівництво "Енергоатому" неофіційно підпорядковане скандально відомому народному депутату Андрію Деркачу, випускнику академії ФСБ у Москві, та діє цілеспрямовано для руйнування галузі атомної енергетики. Чи дійсно це так?

У серії статей з 2017 року "Наші гроші" повідомляють про численні тендери на поставку запасних частин з Росії та контракти на технічне обслуговування, в яких "Енергоатом" платив за завищеними цінами підставним компаніям-прокладкам, зареєстрованим в Латвії, Литві та Естонії. 

За даними журналістських розслідувань, Андрій Деркач контролює значну частину таких схем, а також успішно саботує незалежні від Росії поставки запасних частин для критично важливих систем безпеки на українських АЕС.

Як наслідок корупції та успішного саботажу, ремонтні кампанії на АЕС щороку затягуються, а енергоблоки все більше простоюють, замість того щоб видавати в мережу відносно чисту (у порівнянні з вугільною генерацією) електроенергію для потреб країни. 

Безпека експлуатації українських АЕС вже викликає значне занепокоєння в Європі – в лютому Європарламент в своїй резолюції щодо виконання Україною Угоди про Асоціацію з ЄС закликав українську владу "негайно завершити модернізацію атомних електростанцій та розслідувати затримки цих процесів, зокрема на Запорізькій атомній електростанції".

Занепокоєння Європарламентарів також підкріплюється тим, що кредитні кошти ЄБРР та Євроатому виділені ще у 2013 році в обсязі 600 млн євро за програмою підвищення безпеки експлуатації українських АЕС, досі не використані, а строк її реалізації було вкотре перенесено – цього разу на 2023 рік.

Чому на нові "зелені" потужності важко розраховувати?

Український сектор відновлюваних джерел енергії, який залучив рекордні інвестиції в 2019 році, зараз знаходиться на межі винищення. "Гібридний" ринок призвів до накопичення багатомільярдних боргів перед виробниками "зеленої" електроенергії. 

Влада систематично не виконує умови офіційного меморандуму про реструктуризацію схем підтримки за "зеленими" тарифами, підписаного 10 червня 2020 року з асоціаціями відновлюваних джерел енергії. 

Міжнародні компанії, які мали необережність мати справи в українській електроенергетиці, пішли шукати правди у міжнародних судах, а нові інвестиції у будівництво генеруючих потужностей ВДЕ зупиняються. 

Поряд зі скаргами професіоналів-атомників, асоціації ВДЕ зараз відкрито заявляють що проти незалежних девелоперів ВДЕ олігархи ведуть гібридну війну. 

Часом доходить і до відкритого рейдерства – люди Коломойського намагаються захопити сонячну електростанцію, побудовану канадськими інвесторами.

Міністерство енергетики останні 2 роки активно намагалося відкласти модернізацію чи закриття вугільних ТЕС та блокувало проведення аукціонів на нові потужності ВДЕ, працюючи на збереження хаосу в галузі, де все більше домінують олігархи. 

Успіхи очевидні – входження нових гравців в галузь та подальше витіснення вугілля відновлюваними джерелами енергії зупинено.

ЄБРР та міжнародна фінансова організація NEFCO офіційно відмовились кредитувати нові проєкти "зеленої" енергетики в Україні. Таку ж позицію зайняли деякі національні банки, а саме: Ощадбанк, Укргазбанк, Приватбанк та Укрексімбанк. Фактично конкурентний розвиток галузі та приватні інвестиції у будівництво сучасних генеруючих потужностей зупиняється.

В плюсі на "гібридному" ринку тривалий час перебувала лише приватизована олігархами теплова генерація, спалюючи вугілля без будь-яких екологічних обмежень та без модернізації підприємств. Але зараз немодернізована та спрацьована вщент теплова енергетика теж має проблеми.

Старі ТЕС – загроза екологічній та енергетичній безпеці

Як показав аналітичний звіт, опублікований в травні 2021 року міжнародною організацією EMBER, Україна викидає отруйного пилу з вмістом важких металів більше, ніж всі країни ЄС, Туреччина та Західні Балкани разом узяті. 

Аналіз звітності щодо викидів від вугільних електростанцій показав, що Україна продукує 72% всіх викидів зольного пилу, 27% двоокису сірки та 16% оксидів азоту в Європі. Сьогодні найбруднішою електростанцією Європи є Бурштинська ТЕС, директором якої у свій час був нинішній прем’єр міністр.

В середині липня на літньому піку споживання електроенергії знову раптово виник дефіцит вугілля на складах електростанцій, значна кількість пішла в аварійні ремонти. Очевидно, ми побачили чергову спробу шантажу держави з боку олігархів.

Це відбується вже вдруге за рік. В лютому 2021 року при піковому попиті на електроенергію в умовах сильних морозів через численні несправності, аварійні ремонти та брак палива недоступними для роботи в енергосистемі були енергоблоки ТЕС сукупною потужністю понад 5 ГВт. 

Ми бачимо, що уряд показує свою неспроможність ефективно регулювати роботу ринку та організувати впорядковане заміщення потужностей вугільної енергетики, яка безнадійно застаріла, продукує надзвичайно високі викиди та вже не здатна забезпечувати стабільне постачання.

На сьогодні продовження експлуатації старих немодернізованих вугільних електростанцій створює критичні загрози як екологічній, так енергетичні безпеці України. Як показує аналітика SaveDnipro, впродовж останніх років кількість аварій на українських ТЕС постійно зростає і вже становить загрозу надійній роботі енергосистеми. 

З початку року на Запорізькій ТЕС вже тричі відбувалися аварійні зупинки блоків, одного разу – повне відключення станції та знеструмлення прилеглих населених пунктів.

Одночасні відмови кількох вугільних ТЕС в енергосистемі можуть стати спусковим гачком для системної аварії – блекауту. Цей ризик може значно посилитися в умовах тестового ізольованого режиму роботи Об’єднаної енергосистеми України, проходження якого передбачено на початку 2022 року угодою про умови синхронізації з ENTSO-E. 

Наразі більша частина наших мереж (за виключенням острову Бурштинської ТЕС) працює синхронно з енергосистемами Білорусі та Росії, з якими весь час відбуваються технологічні перетоки електроенергії навіть при повній відсутності міждержавної торгівлі е/е. 

При фізичному відключенні від енергосистем сусідів ми не зможемо отримати аварійну допомогу у випадку раптової втрати генеруючої потужності.

Якщо цієї зими енергоблоки АЕС вчасно не вийдуть з ремонту, працюючи на максимальному навантаженні енергоблоки 60-річних вугільних електростанцій можуть одночасно вийти з ладу, а це потенційно може призвести до блекауту – відключення електропостачання в усій країні.

Найгірший сценарій блекауту

Як пояснюють технічні експерти, коли втрати потужності генерації електроенергії в енергосистемі не компенсуються досить швидко за рахунок використання резервів або зменшення навантаження через відключення споживачів, частота струму в мережі падає до критичних значень і функціонуючі блоки ТЕС та АЕС можуть почати відключатися, спричиняючи каскадне обвалення енергосистеми.

Блекаут – це відключення всього, в тому числі атомних електростанцій. В цьому контексті особливе занепокоєння викликають відомі за розслідуваннями "Наших Грошей" резервні дизель-генератори на Запорізькій АЕС, які слід було модернізувати та оснастити сучасною автоматикою згідно з програмою підвищення безпеки експлуатації, фінансованою ЄБРР. 

У разі системної аварії та знеструмленні АЕС, ці дизельні генератори забезпечують живлення циркуляційних насосів для охолодження аварійно зупинених реакторів, запобігаючи їх розплавленню. 

Що станеться, якщо резервне живлення від дизель-генераторів не включиться в умовах блекауту, ми вже побачили на АЕС Фукусіма Дайчі в 2011 році. Ми стрімко наближаємося до другого Чорнобилю.

Корупція та саботаж, у поєднанні з погіршенням надійності роботи теплових електростанцій та інших елементів енергетичної інфраструктури, може створити смертельний збіг обставин та призвести до чергової радіаційної катастрофи на найбільшій атомній електростанції в Європі.

Окрім потенційного "Чорнобильського" сценарію, також можливі та дуже реальні інші – РФ всіма силами буде намагатися змусити нас відмовитися від синхронізації з ЄС та міцно посадити на голку імпорту електроенергії. 

Також у випадку значних перебоїв з електропостачанням взимку, країна буде більш вразливою до збройної агресії.

Ми стикаємося з такими загрозами тому, що в ключових державних компаніях – НАЕК "Енергоатом" та НЕК "Укренерго" на підрив національної безпеки працюють численні "фахівці" з російським слідом. 

Їм успішно вдається одночасно саботувати євроінтеграційні реформи, спотворювати галузеве регулювання, виконувати побажання олігархів та заробляти на корупційних схемах. РНБО та правоохоронні органи мають невідкладно зайнятися цими "фахівцями".

Вихід з безпекової та екологічної кризи – це справжній український Зелений Курс

У резолюції щодо виконання Угоди про Асоціацію з ЄС європарламентарі на початку року констатували, що "новий оптовий ринок електроенергії, який почав працювати в Україні в липні 2019 року, все ще не є конкурентним за стандартами ЄС" і закликали Україну завершити реформу та покращити рівень дотримання законодавства ЄС, насамперед шляхом посилення незалежності системного оператора "Укренерго" та скасування перехресного субсидування. 

Європарламент також закликав Україну модернізувати теплові електростанції, щоб вони відповідали європейським стандартам екологічної безпеки.

Що таке Зелений Курс України в електроенергетиці? Це оптимізація роботи енергосистеми в бік використання АЕС та ВДЕ, відновлення сприятливих умов для приватних інвестицій у нові генеруючі потужності, модернізація частини блоків ТЕС та виведення з експлуатації тих, що не здатні надійно працювати та не вкладаються у нормативи щодо викидаів.

16 липня Верховна Рада ухвалила Постанову про імплементацію національного плану скорочення викидів від великих спалюючих установок, яка дає уряду покрокову інструкцію для наведення ладу з тепловою енергетикою. 

Уряду час виконувати зобов’язання взяті перед народом України і європейськими партнерами, а саме:

• чітко визначити перехідну роль  ТЕС та ТЕЦ у енергозабезпеченні країни в умовах декарбонізації та забезпечити реалізацію заходів зі скорочення викидів забруднюючих речовин;
• почати обраховувати збитки, що завдаються викидами великих спалювальних установок системі охорони здоров’я, життю та здоров’ю громадян;
• провести корпоратизацію НАЕК "Енергоатом", встановити жорсткі стандарти безпеки та забезпечити їх неухильне дотримання;
• забезпечити надійну роботу державних ТЕС та АЕС в умовах підготовки до синхронізації об’єднаної енергетичної системи України з ENTSO-E;
• розблокувати розвиток ВДЕ в Україні та відновити залучення приватних інвестицій у сучасні генеруючі потужності.

Тим часом нам, всім українцям, як споживачам найдешевшої побутової електроенергії в Європі варто згадати прислів’я про те, що безкоштовний сир буває лише в мишоловці. 

Мишоловка, в яку ми от-от втрапимо, є дуже небезпечною. Нам всім час отямитися і почати платити реальну ціну електроенергії, але не олігархам, а очищеним від корупції державним компаніям та одне одному – інвестуючи у енергетичний перехід до чистих та безпечних відновлюваних джерел енергії.