Перший віцепрем'єр Олексій Любченко на форумі "Україна 30. Трудові ресурси" надав інформацію, що близько 10 млн українців офіційно не отримують доходів.

Він припустив, що вони отримують доходи без сплати податків, і сума тіньових зарплат становить близько 500 млрд грн на рік.

Такі оцінки дещо вищі, ніж отримали у своїх розрахунках експерти Інституту соціально-економічної трансформації та аналітичного центру CASE-Ukraine, які щороку оцінюють втрати держави від схем з ухиляння від сплати податків.

За розрахунками цих фахівців, масштаби ухилення від сплати податків та зборів під час виплати заробітних плат оцінюються 60-230 млрд грн щороку, а втрати бюджету від них становлять 24-94 млрд грн щороку.

За оцінками різних соціологічних служб та аналітичних центрів, рівень тінізації зарплат становить 33-50%. У будь-якому випадку ці схеми дають значні обсяги ухилянь, що негативно впливає на доброчесну конкуренцію і держбюджет.

Як вивести з тіні мільйони працівників

Є щонайменше три причини, чому частина працівників працює без оформлення або перебуває на мінімальній зарплаті, а іншу частину отримує "в конверті".

Перша причина – в Україні надто високе навантаження на фонд оплати праці (41,5% – номінал, 34% – ефективна ставка). Україна за цим показником є лідером серед країн, подібних за рівнем економічного розвитку.

Крім того, за показником навантаження на зарплату Україна випереджає значну кількість розвинених держав: США (31,7%), Японію (32,6%), Британію (30,9%), Канаду (30,9%), Австралію (28,6%), Південну Корею (22,6%), Ізраїль (22,1%), Швейцарію (21,8%), Мексику (20,4%), Нову Зеландію (18,1%).

Друга причина – в Україні трудові відносини досі регулює застарілий Кодекс законів про працю, ухвалений в СРСР і розроблений в умовах адміністративно-командної економіки, де єдиним роботодавцем була держава.

У сучасних економічних умовах украй жорстке регулювання трудових відносин суперечить принципам ринкового саморегулювання, сучасного організаційного і кадрового менеджменту, не відповідає актуальним потребам ринку праці та створює численні необґрунтовані бюрократичні перепони для самореалізації найманих працівників і підвищення конкурентоздатності роботодавців.

Третя причина – працівники часто уникають офіційного оформлення через бажання отримувати субсидію на житлово-комунальні послуги.

Ці схеми ухилення від сплати зарплатних податків неможливо подолати лише репресивними чи адміністративними заходами, бо навантаження на фонд оплати праці надмірне, а трудове законодавство обтяжливе. Передусім необхідно усунути ключові недоліки шляхом внесення змін до законодавства.

1. Знизити навантаження на фонд оплати праці до 20-25% сукупно, компенсуючи втрати бюджету скороченням неефективних видатків бюджету та модифікацією податків на землю та майно (збільшити їх частку у ВВП).

2. Лібералізувати та дерегулювати трудове законодавство, привести його до сучасних реалій (законопроєкти №5371 та №5388).

3. Оптимально врегулювати питання із зв'язком субсидій та зарплат.

Такі зміни не лише детінізують зарплати та пришвидшать зростання "білих" зарплат, а й прискорять зростання ВВП відповідно до економічної теорії.

Останні дослідження Організації економічного співробітництва та розвитку довели: різні податки мають неоднакові наслідки для економічного зростання.

Економетричний аналіз засвідчив, що економічне зростання найбільше пригнічують прямі податки, далі йдуть непрямі – ПДВ та інші податки з продажу, акцизи й мита. Найменш шкідливими є податки на землю та нерухомість.

Про відповідні ефекти також пишуть експерти МВФ: зменшення загального податкового навантаження на зарплати на 1% прискорює економічне зростання на 0,4% в перший рік і на 0,05% – у наступні три роки, загалом – у середньому на 0,15% протягом перших років. Це ще один аргумент на користь використання фіскального простору для зниження податків саме в цьому напрямку.

Досвід із зниження навантаження на зарплату

З 2016 року в Україні була уніфікована та суттєво зменшена ставка ЄСВ: з 39,9% (сукупно) від фонду оплати праці до 22%. Відповідно, було знижене загальне податкове навантаження на фонд оплати праці.

За підсумками 2016 року, сукупні надходження від податків на доходи найманих працівників (ЄСВ, ПДФО, військовий збір) майже вийшли на рівень 2015 року, а в наступному році значно їх перевищили і продовжували зростати разом з легальними зарплатами з темпами, що значно випереджали зростання ВВП.

Збори ЄСВ та ПДФО у 2015 році становили 285 млрд грн, у 2016 році – 271 млрд грн, у 2017 році – 365 млрд грн. Отже, суттєве зниження ЄСВ не призвело до "діри" в держбюджеті в перший рік реформи, недонадходження від ЄСВ було майже повністю компенсоване додатковими надходженнями від ПДФО.

На другий рік реформи завдяки збільшенню мінімальної зарплати надходження від ЄСВ та ПДФО на 80 млрд грн перевищили рівень зборів 2015 року.

Про позитивні ефекти від зниження навантаження на фонд оплати праці у 2016 році пишуть фахівці Мінекономіки та провідних аналітичних центрів.

У звіті Мінекономіки щодо оцінки тіньової економіки за 2016 рік зазначається, що тенденція до зменшення рівня тіньової економіки тривала у 2016 році після застосування зменшеної ставки ЄСВ в розмірі 22%.

Позитивні ефекти для економіки від зниження ЄСВ в Україні у 2016 році відзначають й економісти Німецької стратегічної групи. Вони бачать низку економічних переваг, пов'язаних із зниженням ставки ЄСВ, зокрема, істотне підвищення обсягів ВВП в середньостроковій та довгостроковій перспективах.

Зрозуміло, що зменшення податкового навантаження на зарплати було недостатнім, щоб вирішити проблему масового ухилення від сплати податку.

Тим більше, діє "ефект гістерезису": високі податки спонукали до створення стійких схем з ухилення, які продовжують діяти. Однак вони мають певну вартість, тому для тієї частини підприємців, які хотіли б відмовитися від їх використання, зниження податкового навантаження має ключове значення.

Ініціативи щодо реформи оподаткування зарплат

Обговорюються дві позитивні ініціативи, спрямовані на врегулювання ключових проблем на ринку праці: проєкт, розроблений комітетом Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, та проєкт, підготовлений фахівцями аналітичних центрів Економічної експертної платформи.

Перший проєкт передбачає поступове зниження навантаження на фонд оплати праці до 25% та запровадження інституту оподаткування домогосподарств.

Другий проєкт передбачає поступове зниження навантаження на фонд оплати праці до 25%, перехід на оподаткування землі та нерухомості на основі кадастрової вартості з урахуванням ринкових даних, замороження зростання видатків бюджету та їх ревізію з метою скорочення до цільового показника 5%.

Ці проєкти недавно обговорили на експертному "круглому столі" за участю представників комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, фахівців Офісу простих рішень, експертів, представників бізнес-асоціацій.

Учасники дійшли спільної думки, що проєкти мінімізують бар'єри для офіційного оформлення працівників, тож ці акти необхідно якнайшвидше доопрацювати, прийти до єдиної редакції і реалізувати ці важливі для економіки зміни.

У той же час потрібно осучаснити архаїчне трудове законодавство, зокрема, дозволити використання вільних трудових договорів. Для цього необхідно ухвалити проєкти законів №5371 та №5388.

Це пришвидшить зростання зарплат і ВВП, сприятиме виведенню економіки з тіні та вирівнюванню конкуренції, зменшить відплив працівників за кордон.

Сподіваємося, що ініціатива щодо зниження навантаження на фонд оплати праці буде опрацьована та обрахована ближчим часом, зареєстрована народними депутатами в парламенті й ухвалена до кінця 2021 року.

Така реформа разом з ухваленням проєктів щодо лібералізації трудового законодавства дозволить суттєво пришвидшити вихід України з кризи та перейти до сталого економічного зростання.