Протягом 2020 року увага громадськості була прикута до боротьби влади з коронавірусом. Одним з інструментів став Фонд боротьби з COVID-19.

Щоправда, з огляду на те, куди пішли кошти фонду, його було б доцільніше назвати Фондом будівництва доріг та премій МВС.

Низка регіонів зверталася до уряду з проханням виділити додаткові кошти з Фонду боротьби з COVID-19, однак жоден такий запит не був задоволений.

Попри гучні заяви центральної влади про ефективність боротьби з вірусом, органи місцевого самоврядування у 2020 році лишилися наодинці з пандемією, лише іноді отримуючи кошти у вигляді державних субвенцій на медичні заходи.

Власне, це було основним коренем численних конфліктів між урядом та міськими головами. Більше того, наприкінці 2020 року майже 18% фонду не були використані. Ці гроші могли б піти на боротьбу з пандемією в регіонах, але уряд не зумів підготувати необхідний план розподілу коштів.

Учені попереджають, що восени світом прокотиться хвиля штаму "Дельта". Щоб зрозуміти, які ризики постануть перед країною, аналітики експертної організації StateWatch дослідили, скільки коштів акумулювала місцева влада під час першого в історії незалежної України карантину національного рівня.

Для аналізу були взяті кошти, спрямовані міськрадами Києва, Вінниці, Івано-Франківська, Краматорська, Львова, Одеси, Рівного та Чернівців на боротьбу з пандемією у 2020 році, а також заплановані видатки на ці потреби.

На органи місцевого самоврядування частково була покладена відповідальність за захист громадян від поширення хвороби. Треба було ухвалювати ефективні рішення в короткі строки, адже кожна хвилина могла вартувати комусь життя. Однак чи всі органи місцевої влади впоралися з цим завданням?

Хоча на боротьбу з коронавірусом на два роки кількамільйонний Київ отримав 1 млрд грн, найбільш забезпеченою "ковідними" коштами виявилася Вінниця.

За даними Вінницької міськради, упродовж 2020-2021 років на боротьбу з COVID-19 за напрямом "Охорона здоров'я" з місцевого бюджету було виділено 283 млн грн. Населення міста – 370 тис осіб. Тобто на одного мешканця припало 764 грн – найбільша сума порівняно з іншими обраними містами.

У міськраді повідомили, що департаменту охорони здоров'я у 2021 році було виділено 107,7 млн грн.

"Ковідні" кошти закладені в такі бюджетні програми: "Багатопрофільна стаціонарна медична допомога населенню" – 74,8 млн грн, "Лікарсько-акушерська допомога вагітним, породіллям та новонародженим" – 25,6 млн грн, "Первинна медична допомога населенню, що надається центрами первинної медичної допомоги" – 4,3 млн грн, "Будівництво медичних установ та закладів" – 2,5 млн грн, "Стоматологічна допомога населенню" – 373 тис грн.

Відкритим залишається питання, як стоматологічна допомога пов'язана з протидією поширенню коронавірусу. У Вінницькій міськраді наполягають, що за цією програмою будуть здійснюватися видатки на боротьбу з COVID-19.

Гроші на боротьбу з пандемією часто ховають у не зовсім очевидні програми, що ускладнює аналіз ефективності використання таких видатків.

Друге місце посіла Одеса. За час пандемії сума коштів на боротьбу з коронавірусом становила 398 млн грн. Населення міста перевищує 1 млн, тож на одного мешканця Одеси припало 392 "ковідні" гривні.

Столиця посіла третє місце: на 3 млн городян з місцевого бюджету виділено 1 млрд грн. Тобто на одного киянина припало 368 "ковідних" гривень.

Рівне за два роки виділило на боротьбу з ковідом найменше – 34,5 млн грн на 245 тис населення. На одного мешканця там припала лише 141 грн.

Схожа ситуація в Івано-Франківську: 39 млн грн або 164 грн на одного жителя.

На сайті міста зазначається, що із загальної суми 31,9 млн грн було виділено у 2020 році і витрачено на такі потреби: 13,2 млн грн – на засоби дезінфекції, засоби індивідуального захисту та перевезення медиків, 6,4 млн грн – на ліки, 7,8 млн грн – на премії медикам і 4,5 млн грн – на матеріальну допомогу.

У 2021 році місто виділило 7,1 млн грн на надання одноразової матеріальної допомоги (6,1 млн грн) та придбання кисневих концентраторів (1 млн грн).

Що потрібно робити?

Наразі статистика захворюваності низька. Проте, зважаючи на досвід 2020 року та попередження про небезпеку штаму "Дельта", до боротьби з третьою хвилею потрібно готуватися вже зараз. Місцева влада, яка має найменше "ковідних" коштів, повинна швидко перерозподілити видатки на боротьбу з недугом.

Таку ж позицію повинна мати і центральна влада, які досі фінансує "ковідними" коштами напрями, не пов'язані з протидією поширенню коронавірусу.

У квітні 2021 року депутати внесли зміни до бюджету і створили бюджетну програму "Заходи, пов'язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками".

Програма стала таким собі невеликим "ковідним" фондом. Її мета – проведення вакцинації населення і запобігання поширенню коронавірусу. У цю бюджетну програму заклали 3 млрд грн, з яких МВС уже успішно отримало 800 млн грн. У квітні уряд забрав 6,5 млрд грн з доплат медикам і виділив їх на вакцинацію.

Украй важливо, аби центральна влада та органи місцевого самоврядування скоординували зусилля і спільно боролися з COVID-19. Уже зараз центральна влада повинна якісно проводити вакцинацію та розподіляти 2,2 млрд грн з міні-фонду на забезпечення медичного персоналу на місцях гідними доплатами.

Міста мають переглянути свої бюджети на предмет доцільності виділення коштів за напрямками, які відчувають брак фінансування. Зокрема, варто мобілізувати ресурси на доплати медичному персоналу в комунальних лікарнях, забезпечити достатню кількістю ліжок, кисню та обладнання.

Стаття підготовлена у рамках проєкту "Громадський контроль за бюджетними витратами на боротьбу з COVID-19 у регіонах", що реалізується за підтримки Чорноморського фонду регіонального співробітництва, Німецького фонду Маршалла США. Висловлені думки не обов'язково збігаються з позиціями Чорноморського фонду регіонального співробітництва або його партнерів.