В'їзний туризм часів пандемії
Український туристичний парадокс: чим менше розвинена галузь, тим усі спокійніші.
У звіті "Відновлення конкурентоспроможності туризму", підготовленому Світовим банком, Україна позначена як держава, де частка туризму у ВВП становить лише 5-10%, що забезпечує середній рівень стійкості до потрясінь у галузі.
Звучить непогано, але важливо не помилитися: надійний захист – це диверсифікувати економіку, а не постійно залишати туристичний сектор на початкових стадіях розвитку.
Поступовий вихід із пандемії призводить до оновлення конкурентного середовища й дозволяє вирватися вперед тим гравцям, що раніше не були лідерами симпатій серед мандрівників. Проте активно діяти потрібно вже зараз.
У звіті СБ вказується, що швидко відновляться ті країни, які зуміли підтримати внутрішній туризм. Збережена інфраструктура почне працювати і для іноземців. При цьому зараз саме той момент, коли можна залучити в країну туристів, які ще ніколи тут не були. Кордони тільки відкриваються і для багатьох вибір ще далеко не повний.
Зацікавити Україною – реально
Показовий приклад – розвиток туристичного потоку в Україну з країн Перської затоки. Влітку 2020 року наша держава скасувала візовий режим з Бахрейном, Кувейтом, Оманом, Саудівською Аравією, а також з Австралією та Новою Зеландією.
Через пандемію ефект від лібералізації став відчутним лише навесні 2021 року, адже, наприклад, Саудівська Аравія дозволила своїм громадянам виїжджати за кордон лише зараз. Інтенсивність потоку не впливає на безпеку: Саудівська Аравія дозволяє подорожувати тільки тим своїм громадянам, які зробили щеплення від коронавірусу.
Країни конкурують за туристів з цього регіону через їх запит на комфортний відпочинок, що передбачає витрати для мандрівників і ріст доходів країни. Якщо у 2019 році Україну відвідали 3 тис туристів із Саудівської Аравії, у 2020 році – лише 500 осіб, то у 2021 році до нас уже завітало більше людей, ніж за два попередні роки.
Пряме авіаційне сполучення між Україною та Саудівською Аравією було відкрите лише 13 червня 2021 року. До 5 липня, тобто менш ніж за місяць, ми вже прийняли 3 600 туристів. Загалом упродовж літа очікуємо ще щонайменше 30 тис осіб.
З економічної точки зору таке збільшення туристичного потоку сприятиме скорішому відновленню туристичного сектору в країні. У середньому туристи із Саудівської Аравії прибувають на тиждень, а витрачають близько 150 дол на день.
Таким чином, у цьому сезоні Україна може додатково отримати близько 850,5 млн грн лише на відпочивальниках з цієї країни. А ще додаються рейси з Кувейту, які, за попередніми розрахунками, теж принесуть понад 300 млн грн.
Необхідність стратегічного підходу
Однак туристичний сектор сам по собі розвиватися не може. Для цього потрібно діяти, а після пандемії, коли сили гравців ослаблені, тільки стратегічна державна політика може допомогти скористатися можливістю й залучити більше мандрівників.
У цьому плані може стати корисним досвід близьких нам країн, які за стислі терміни зуміли значно розвинути туристичний сектор. Перш за все, слід звернути увагу на Грузію, яка після втрати ключового туристичного регіону – Абхазії – зробила ставку на Аджарію і змогла зробити її важливим центром тяжіння.
Були створені умови для інвесторів, наприклад, безкоштовна оренда землі на сто років під будівництво готелів. Такий крок став основою для приходу іноземного бізнесу і створення програм кредитування локальних проєктів міжнародними інституціями.
Однієї лише інфраструктури недостатньо. Потрібно підтримувати зацікавленість щодо країни за кордоном. Мова йде не про окремі іміджеві кампанії, а про злагоджену роботу, яка дозволить бренду України стати справді прибутковим.
Наприклад, важливо реалізувати чотири-п'ять кампаній на перспективних ринках, що можуть продемонструвати швидке збільшення кількості туристів.
Важливим моментом є функція міжнародного представництва країни. Дипломатичні місії та Український інститут могли б підсилити активність Державної агенції розвитку туризму, але для цього треба підсилити інституційні спроможності структури.
Має йти робота і всередині країни: реконструкція регіональних аеропортів, будівництво доріг, реставрація культурних пам'яток. Важливо підключати до цієї роботи бізнес. Без цього відреставрований палац у маленькому населеному пункті навіть із зручною дорогою до нього залишиться поза увагою туристів.
Момент глобального перезавантаження туристичної галузі – це шанс її розвинути. Для цього є всі умови, а за деякими напрямками ми вже бачимо позитивні зміни. Утім, для справжнього виходу на наступний рівень сектор має відчувати зацікавленість держави, адже для конкуренції з популярними напрямками необхідні злагоджені дії всіх сторін.