Стає все більш очевидно, що зусилля України запобігти запуску "Північного потоку-2" не приносять результату. На кону занадто багато великих економічних інтересів. 

Попри намагання України отримати фінансову підтримку та гарантії безпеки від ЄС, її найкращою довгостроковою відповіддю на "Північний потік-2" є не покладання на допомогу ЄС, а сприяння розвитку галузі зеленого водню, що замінить використання газу в Європі. 

Це величезна стратегічна можливість для України, і нею можна скористатися, якщо тільки країна продемонструє бачення щодо того як це зробити.

ЄС твердо відданий декарбонізації. Газ — це перехідне паливо, використання якого поступово відійде в історію. Єдиним кандидатом на заміну газу в таких галузях, як алюміній, сталь, хімікати та цемент, на які припадає 19% світових викидів вуглецю, є водень. 

Зелений водень, що отримується за допомогою електролізу з використанням відновлюваних джерел енергії, стане у майбутньому основним паливом для європейської промисловості.

Україна ідеально розташована для того, щоб стати одним з основних постачальників зеленого водню для Європи. 

Завдяки своїй великій території та узбережжю Чорного моря країна має величезний невикористаний потенціал для наземної та морської вітрової та сонячної енергії. Українська газотранспортна система, якій загрожує "Північний потік-2", може бути переорієнтована на постачання зеленого водню, що в кінцевому підсумку зробить "Північний потік-2" непотрібним через його застарілість.

Наприкінці червня посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен, в контексті дискусій навколо "Північного потоку-2", закликала Україну розпочати підготовку своєї газотранспортної системи для транзиту водню. 

Відзначаючи, що Німеччина має намір відмовитись від використання викопного палива до 2045 року, вона зазначила, що використання газу в Німеччині різко впаде вже після 2032 року, а німецька промисловість повністю перейде на водень протягом 15 років.

Для тих, хто стежить за цим питанням, це не новина. У липні 2020 року Європейська комісія опублікувала свій звіт про європейську водневу стратегію. Цей документ служить дорожньою картою для розвитку повномасштабної інфраструктури зеленого водню в Європі для заміни природного газу. 

Україна у цій стратегії визначена як пріоритетний партнер з розвитку зеленого водню.

Розвиток зеленого водню спричинить глобальний інвестиційний бум. За оцінкою BloombergNEF, до 2050 року у водневу економіку буде інвестовано понад 11 трильйонів доларів, а обороти індустрії становитимуть 2,5 трильйони доларів на рік. 

За підрахунками, на той час зелений водень може становити 24 % світового споживання енергії.

Зелений водень створить цілий новий клас світових постачальників енергії. Чилі має національну стратегію щодо водню, метою якої є використання свого сонячного потенціалу та географії Тихоокеанського басейну, щоб стати одним з трьох найбільших світових експортерів зеленого водню до 2040 року.

Для України зелений водень може принести мільярди доларів інвестицій, десятки тисяч робочих місць та стабільний приплив податків в український бюджет. 

На геополітичному рівні перетворення України на експортера зеленого водню до Європи кардинально змінило б характер її стратегічного значення та партнерства з Європейським Союзом.

Для того, щоб скористатися цією можливістю, потрібні послідовні зусилля інвесторів та українського уряду. Бізнес готовий забезпечити бачення та капітал, але це матиме сенс лише за умови, що уряд розділятиме цілі та підтримуватиме стратегію як сферу національного пріоритету. 

Бізнес не потребує якихось подачок чи субсидій, але йому потрібні стабільні та передбачувані умови, в яких можна будувати це майбутнє.

У VR Capital ми віримо в цей шлях для України та хочемо бути частиною його побудови. Через дочірню компанію ми вже інвестували понад 500 мільйонів доларів у будівництво проєктів відновлюваної енергетики в Україні. 

Буквально кілька тижнів тому ми провели урочисте відкриття нашого нового проєкту — Дністровської вітроелектростанції в Одеській області потужністю 40 МВт.

На жаль, поки що шлях до відновлюваних джерел енергії в Україні був непростим. Зелена енергія стала політичним футболом, у якому постійно змінюються правила, а договірні тарифи не дотримуються. 

У цих дискусіях, здається, втрачено довгострокову цінність, яку відновлювані джерела енергії можуть надати Україні, якщо лише галузі буде дозволено працювати.

Правила та передбачуваність мають значення. Україна може мати майбутнє, в якому зелена енергія не лише дозволить нашим дітям дихати чистим повітрям, але і створить основу для масштабної нової економіки зеленого водню в Україні, яка забезпечить робочі місця, доходи від експорту та стане геополітичним козирем. 

З іншого боку, країна може опинитися без всього цього і натомість втратити роки у міжнародних арбітражах через позови інвесторів, чиї контрактні права були порушені. Перші позови вже подано.

Путін робить ставку на те, що українці завжди будуть занадто поглинені своїми внутрішніми конфліктами, щоб скористатися будь-якою стратегічною можливістю. Ми вважаємо, що це цинічне ставлення є помилковим. Ставка на зелений водень є можливістю це довести.