Не встиг український бізнес оговтатися після прийняття Закону України "Про Бюро економічної безпеки України", розгляду низки законів, пов’язаних із податковою амністією, а також введенням кримінальної відповідальності за шахрайство з ПДВ, як Кабінет Міністрів України затвердив проєкт Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень".

Його вже охрестили "антиолігархічним законопроєктом".

Уряд реалізував власне право на розробку законопроєкту щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях (акцизного податку, екологічного податку та рентної плати) з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції.

Основною метою цих змін, як зауважує Міністерство фінансів України, є забезпечення збалансованості бюджетних надходжень, шляхом протидії схемам з ухилення від оподаткування, створення прозорого конкурентного середовища, підвищення ефективності використання економічних ресурсів країни.

За твердженням Мінфіну, закон має сприяти приведенню абсолютних значень розмірів ставок податків у відповідність до фактичного рівня макропоказників, протидії "скруткам", неповерненню валютної виручки, боротьбі з необлікованим використанням землі та тіньовим обігом с/г продукції, підвищенню ефективності справляння рентних платежів з видобування корисних копалин та акцизного податку; підвищення повноти сплати податків та ефективності адміністрування податкового боргу.

Фактичною ж метою є наповнення державного бюджету. Так, за попередньою оцінкою Мінфіну, передбачається отримати додатково понад 60 млрд грн на рік, зокрема, за рахунок: 

1. Приведення абсолютних значень розмірів ставок податків у відповідність до фактичного рівня макропоказників. 

Застосування індексу споживчих цін (2020 рік – 105%) до ставок акцизного податку на алкогольні напої та окремих ставок екологічного податку, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом, а також індексу цін виробників промислової продукції (2020 рік – 114,5%) до ставок рентної плати за спеціальне використання води та лісових ресурсів, які визначені в абсолютних значеннях, додатково може принести до бюджетів різних рівнів 1,6 млрд грн на рік. 

2. Підвищення ефективності справляння рентних платежів з видобування корисних копалин та акцизного податку, передбачає: 

– руйнування схеми ухилення від сплати акцизного податку з тютюнових виробів через унеможливлення накопичення перед підвищенням ставок економічно невиправданих обсягів товарних запасів, забезпечить додатковий ресурс – 1,5 млрд грн на рік; 

– включення до переліку підстав для проведення перевірок факту отримання інформації про порушення законодавства щодо обігу пального; 

– руйнування схеми ухилення від сплати рентної плати з видобування корисних копалин шляхом унеможливлення заниження платником вартості таких копалин, яка є базою оподаткування рентною платою, надасть додатковий ресурс – 3 млрд грн на рік;

– перенесення на виробників та імпортерів сплати 5% акцизного податку з максимальної роздрібної ціни тютюнових виробів. 

3. Протидії "скруткам", неповерненню валютної виручки, підвищення повноти сплати податків та ефективності адміністрування податкового боргу відкриє додатковий ресурс – 1,9 млрд грн на рік;

Утім, як обіцяє нормотворець, законопроєкт не зачепить громадян, малий та середній бізнес, а навпаки надасть певні переваги у вигляді звільнення від ПДФО коштів державної підтримки отриманої не безпосередньо з бюджету, а від Фонду розвитку підприємництва (державні програми "Доступна іпотека 7%" та "Доступні кредити 5-7-9%").

Що ж пропонують змінити у новому Законі?

1) збільшити ренту на видобуток залізної руди, а компанії платитимуть ренту не від собівартості, а від ринкової ціни. Від цих змін очікують надходження додаткових 3 млрд грн щороку;

2) ввести акциз на зелений тариф на продаж електроенергії, виробленої відновлювальними джерелами енергії. Діапазон акцизу розглядається в районі 3,2%-40%. Зелені тарифи в 2-3 рази перевищують ціну електроенергії на ринку і компенсуються за рахунок споживачів і держбюджету;

3) скасувати пільги зі сплати земельного податку для гірничодобувних підприємств. Зазначу, що ставку земельного податку встановлює місцева влада у розмірі не більше 3% від нормативної грошової оцінки землі. За різними оцінками, надходження становитимуть 2-5 млрд грн;

4) скасувати мораторій на індексацію нормативно-грошової оцінки землі, від зміни якої будуть залежати податки для аграріїв і розмір ренти за користування землею;

5) перекласти сплату 5% акцизу з роздрібного продажу тютюнових виробів на великих гравців, з чого планують отримати 1,9 млрд грн до бюджету;

6) удвічі підвищується ставка єдиного податку для галузевих платників четвертої групи, крім виробників, які працюють на землях закритого ґрунту (теплиці) та водного фонду. Від цього очікується плюс 5,3 млрд грн до бюджету; 

7) збільшення податку за продаж понад одного об'єкту нерухомості та заборона великим платникам податків відносити всі збитки минулих років для зменшення бази оподаткування;

8) транспортний податок сплачуватимуть з авто вартістю понад 1,2 млн грн, або 42,8 тис. доларів США, посилюються обмеження юридичних осіб із податковим боргом.