Боротьба за "титанову" галузь не зупиняється більше десяти років.

Тривалий час її контролював проросійський олігарх Дмитро Фірташ, що з 2014 року намагається уникнути екстрадиції з Австрії до США. 

Там на нього чекає кримінальне переслідування за інкриміноване хабарництво.

До сфери впливів зазначеного олігарха входили підприємства з родовищами, де видобувають "титановий" концентрат, наприклад "Об’єднана гірничо-хімічна компанія", а також декілька заводів, що можуть виробляти продукцію з титану. 

Мова йде про "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (ЗТМК) чи "Кримський титан". Зазначена галузь перейшла під "дах" Фірташа ще за часів Януковича, тоді як держава намагається контроль вже у постмайданний період.

Передісторія у важливих деталях

У березні 2010 року генеральним директором державного підприємства ЗТМК призначили Володимира Сивака. 

Згодом, під кінець 2013 року, його обрали очільником вже не до кінця державної ТОВ "ЗТМК". До складу учасників з долею в 49% у статутному капіталі підприємства ввели кіпріотську компанію. Її бенефіціаром був саме Фірташ. 

Однак, через Євромайдан остаточна приватизація державного заводу була призупинена. Вже після втечі Януковича і приходу нової влади Кабмін намагався відібрати у Фірташа керування зазначеним активом. 

Під кінець лютого 2020 року уряд Гончарука погодив нову кандидатуру на посаду директора ЗТМК – Сергія Лубеннікова. За три місяці, у травні 2020-го, він нарешті змінив Володимира Сивака на посаді. 

Зосередимось на ключових моментах управління держпідприємством в інтересах Дмитра Фірташа. Перш за все, зношення основних засобів виробництва досягло майже 100%. 

Збитки з року в рік демонстрували неефективне управління компанією (2018 рік – 787 млн грн, 2019 рік – 656 млн грн). За нашою інформацією, з 2015 року до вересня 2018 року майже всю продукцію купляли компанії-прокладки з орбіти Фірташа з "оптовою знижкою". 

У свою чергу, борги за електроенергію, що потрібна у виробництві титанової продукції, досягли 2 млрд грн. На інфографіці нижче спостерігаємо, що з 2017 року ЗТМК генерує збиток, не забезпечуючи собівартість, меншу за ціну реалізації.

Нагадаю, ЗТМК виробляє титанову губку і злитки, титановий шлак, тетрахлорид титану очищений тощо. Продукція заводу користується великим попитом у світі. Тому не дивно, що десять років тому потенційно надприбутковий ЗТМК "осідлав" проросійський олігарх Фірташ.

Як Фонд держмайна повертає ЗТМК? 

Наразі ФДМУ намагається повернути повноцінний вплив на ЗТМК. Саме тому було зареєстровано нову редакцію статуту підприємства, де скасовано пріоритетне право іншого співвласника на викуп часток у випадку приватизації. 

Таким чином Фонд хоче вийти з незручної ситуації, коли пріоритет на придбання державної частки (51%) отримає компанія Tolexis Trading Limited, контрольована Фірташем. 

До речі, зазначена кіпріотська компанія нещодавно оскаржила у Господарському суді міста Києва наказ Фонду держмайна про приватизацію ЗТМК. Служителі Феміди встановили переважне право міноритарія Tolexis Trading Limited на придбання частки ЗТМК у ході приватизації. Господарські суди славляться своїм вмінням перейти на "госпрозрахунок".

При цьому, Закон України "Про товариства з обмеженою відповідальністю" передбачає продаж часток у статутному капіталі ТОВ через аукціон, переважне право учасника товариства там не застосовується. 

Як наслідок, ФДМУ не планує проводити аукціон з приватизації до моменту закінчення судового розгляду розслідування НАБУ за процесуального керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Загалом, з листопада 2020 року ЗТМК включений до переліку об’єктів великої приватизації. Вже на початку грудня Кабмін опублікував рішення про приватизацію ЗТМК. 

Між тим, цей процес стане можливим лише після досягнення стабільного операційного прибутку підприємства. Мета – залучення якомога ширшого кола інвесторів, згодом отримавши від приватизації максимальні надходження.

Коротко про судові баталії

У липні 2018 року Господарський суд Запорізької області ухвалив рішення про розірвання договору щодо заснування ТОВ "ЗТМК". При цьому, наклали зобов’язання про повернення підприємства до сфери управління ФДМУ. 

Згодом у березні 2019 року постановою Верховного Суду справу передано на новий розгляд до запорізького суду. 26 липня 2019 року поновлено провадження у справі, а з березня 2021-го – розпочався розгляд справи по суті. 

Коротко про розслідування 

Ще в середині листопада 2016 року НАБУ встановлювало розтрату майна держпідприємства на суму понад 492 млн грн. Згодом, у вересні 2016 року, директора ТОВ "ЗТМК" затримали детективи НАБУ. 

У 2017 році мову вели про те, що очільника компанії варто звільнити. Через два роки Заводський районний суд Запоріжжя виправдав Володимира Сивака, якого обвинувачували в розтраті 492 млн грн. 

Потім був апеляційний розгляд. Згодом прокурори САП пішли оскаржувати рішення в касаційному порядку. Існує ще одне кримінальне провадження, воно стосується обставин щодо виплати від ТОВ "ЗТМК" дивідендів учасникам, а саме Фонду держмайна і Tolexis International Limited. 

Замість висновків

Сьогодні ФДМУ у дусі капіталізму грає на руку конкуренції, надаючи необхідну інформацію про виставлені на приватизацію держкомпанії. 

За умови максимального сприяння Банкової [адреса Офісу Президента України - автор], кожен з державних активів можна приватизувати за ринковими цінами. 

Також варто створити рівні умови доступу не тільки для українських інвесторів, але й іноземців (за виключенням російського капіталу). Це підвищить попит на активи, а держбюджет отримає більше коштів від приватизації. 

Історія захоплення чергового державного підприємства, задіявши політичні зв’язки, мало кого здивує. Олігархи тридцять років розподіляють між собою не тільки держпідприємства, але й цілі галузі економіки. ц

Однак, цьому можна доволі легко завадити. Вище політичне керівництво держави в силі приструнити представників фінансово-промислових груп, задіявши Антимонопольний комітет, органи правопорядку і прокуратуру. 

Безумовно, в голову може прийти також ідея підготовки проекту Закону "Про олігархів", що далекий від досконалості і зосереджується на медіа-ресурсах, не вибиваючи економічну базу олігархічного збагачення.

Матеріал підготовлено в рамках проєкту "Приватизація + демонополізація = економічне зростання".