Останній тиждень окремі ресурси активно поширюють інформацію про фінансову звітність ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (ГК "Нафтогаз України"), акцентуючи на єдиній цифрі – збитках 2020 року. 

Тож пропоную поглянути на минулорічні результати ГК "Нафтогаз України" ширше, розібратися у цілях компанії та визначитися: фінрезультат із мінусом – це прикрий кінець чи голосний початок?

Нагадаю тим, хто відлучався від теми газового ринку в Україні. Із 1 серпня 2020 року в Україні запрацював вільний ринок газу. Це означає, що українці отримали можливість самостійно обирати собі постачальника газу, орієнтуючись на рівень цін та якість сервісу, які пропонують різні компанії. 

Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" – частина державної "Групи Нафтогаз", один із понад 50 постачальників газу в країні. За 10 місяців роботи відкритого ринку ГК "Нафтогаз України" збільшила клієнтську базу учетверо і станом на сьогодні обслуговує вже понад мільйон побутових клієнтів. 

Нині компанія постачає газ 13% клієнтів на роздрібному ринку (включно з клієнтами постачальника "останньої надії").

Так, дійсно, відповідно до фінансової звітності ГК "Нафтогаз України", яка є у вільному доступі на Порталі відкритих даних, збитки компанії у 2020 році склали 115,2 млн грн. 

Важливо також наголосити і дочитати до місця звіту, де йдеться про дохідність підприємства. У минулому році ГК "Нафтогаз України" збільшила дохід на 21% або на 608,32 млн гривень. Відтак, дохід у 2020 році сягнув 2,9 млрд гривень.

То чому компанія завершила рік із мінусом?

Причина 1. Недоотримані прибутки

Цей пункт можна розділити на дві основні передумови:

Перша передумова. Нульова націнка на газ, який ми постачаємо як постачальник "останньої надії". Що таке постачальник "останньої надії" (скорочено – ПОН)? 

Це механізм страхування, гарант енергозабезпечення, який дозволяє споживачам не залишитися без газу у разі, якщо попередній комерційний постачальник не може забезпечити клієнтів блакитним паливом. 

Серед причин, через які побутові клієнти залишаються без газової компанії: банкрутство або ліквідація постачальника; призупинення або анулювання його ліцензії; випадки, коли постачальник не замовив для клієнта газ та інші. 

Наприклад, із 1 грудня 2020 року газова компанія у Херсонській області ТОВ "Херсонрегіонгаз" припинила постачати блакитне паливо населенню через значну заборгованість споживачів та, як наслідок, відсутність коштів для закупівлі газу. 

Тому газом жителів Херсонської області забезпечує постачальник "останньої надії" (ПОН), поки кожен клієнт самостійно не укладе договір угоду з ринковою компанією. 

Постачальник "останньої надії" як механізм страхування споживачів почав працювати з 1-го серпня 2020 року. Для обрання компанії, яка виконуватиме функції ПОН, було проведено урядовий конкурс серед постачальників. Переможцем стала Газопостачальна компанія "Нафтогаз України". 

Станом на кінець 2020 року ГК "Нафтогаз України" як ПОН постачала газ 588 тис. клієнтам у різних регіонах, страхуючи їх від припинення газопостачання через "недопрацювання" місцевих газових компаній. 

Об’єми постачання ПОН у минулому році сягнули 84,3 млн куб.м. І на цих кубах газу ГК "Нафтогаз України" не заробляє. 0% маржі (націнки) – це наша пропозиція на урядовому конкурсі. 

Так, ми – надійна компанія зі стабільним ресурсом. Тому нам під силу забезпечити газом населені пункти, області, де історичний постачальник не зміг цього зробити. 

Друга передумова – це резерв сумнівних боргів, пов’язаний з дебіторською заборгованістю. Якщо просто: це всі несплачені рахунки за поставлений газ нашим клієнтам. 

У 2020 році оплата рахунків нашими комерційними клієнтами була на високому рівні. 98% наших споживачів оплачували рахунки за газ. І ми дійсно пишаємося цією цифрою і відповідальністю наших клієнтів. 

Проте заборгованість у клієнтів ПОН була, на жаль, високою. Лише 59% рахунків постачальника "останньої надії" були оплачені. Тобто газ ми закупили, за його транспортування заплатили, податки сплатили, газ поставили у домівки, клієнти його використали, але наша компанія кошти за газ від споживачів не отримала. 

Проблема сплати рахунків ПОН – особливо гостра з огляду на відсутність в Україні так званого датахабу – бази даних про побутових споживачів, яка б містила інформацію про побутове споживання у розрізі ЕІС-кодів побутових клієнтів, а також реєстр комбінації "ЕІС-код + ПІБ + адреса об’єкта побутового споживача". 

Адже несплата рахунків клієнтами ПОН дуже часто пов’язана з тим, що клієнти просто не отримують рахунки, а тому не знають, як і куди сплатити. 

У свою чергу ПОН не має можливості виставити рахунки клієнтам через часті маніпуляції на ринку: облгази приховують та маніпулюють даними клієнтів, відмовляються передати ПОН інформацію щодо адрес та навіть прізвищ клієнтів, газзбути повертають клієнтів назад до свого реєстру без відома і згоди самих споживачів і т.д. 

Для прикладу – історія Мелітополя. У жовтні 2020 року постачальник "останньої надії" (ПОН) від 1 до 3-х днів забезпечував газом 73,5 тис мешканців Мелітополя. За правилами роботи газового ринку, рахунки за ці дні поставки блакитного палива клієнтам має виставити ПОН. 

Дані для формування рахунків, а саме EIC-код (індивідуальний газовий код об’єкта) та адресу, ПОН має отримати від місцевого облгазу ПрАТ "Мелітопольгаз", як того вимагає законодавство. Зокрема, в Кодексі ГТС зазначено, що дані про споживача облгаз має надати протягом 3-х діб з моменту, як споживач потрапив на газопостачання до ПОН. 

Однак в порушення вимог Кодексу ГТС ПрАТ "Мелітопольгаз" так і не надало інформацію, необхідну для виставлення рахунків споживачам. І такі маніпуляції не поодинокі. Тому, як результат: даних про клієнтів немає, виставити рахунок ПОН не має можливості, без рахунка клієнти не платять за спожитий газ, тож ПОН перетворюється у тримача боргового портфелю.

Причина 2. Інвестиції

Ми називаємо ГК "Нафтогаз України" – "газовим стартапом", адже швидкості зростання клієнтської бази нашої компанії можуть позаздрити провідні компанії не лише України. 

Крім надстрімкого збільшення кількості клієнтів, ми також реалізовуємо, здавалося б, неможливі технічні та операційні речі для комунальної сфери. Наприклад:

• автоматизація процесів перевірки права власності для нових клієнтів завдяки інтеграції з державними реєстрами речових прав на нерухоме майно; 
• обмін даними в електронному форматі з органами соцзахисту, що дозволило одержувачам пільг і субсидій особисто не відвідувати УСЗН, щоб повідомити про зміну постачальника чи донести довідки; 
• розвиток та технічна підтримка особистого кабінету та чат-боту компанії; кількість активних користувачів онлайн-ресурсів лише підтверджує той факт, що ми рухаємося у правильному напрямку: станом на кінець травня 2021 року уже понад 650 000 клієнтів зареєструвалися в особистому кабінеті, а 190 000 клієнтів користуються чат-ботом компанії GASUA;
• ми успішно запустили мультиканальні комунікації для ефективного інформування клієнтів про зміни на ринку та тарифи (E-mail, Viber, SMS).

Тобто, як і будь-який стартап, ми активно інвестуємо у наш розвиток і наших клієнтів. Проте ми розглядаємо інвестиції – не як частину наших витрат, а як можливість покращити певною мірою відкритий ринок газу, клієнтський досвід та, в результаті, мати можливість стати ефективнішою компанією і працювати у досконаліших умовах.

Короткі висновки для тих, хто не любить читати довгі тексти:

1. Чи означає новина про збитки ГК "Нафтогаз України", що компанія втрачає надійність? Відповідь: НІ!
2. Чи означає новина, що в ГК "Нафтогаз України" не має достатньо коштів, аби закуповувати газ? Відповідь: НІ!
3. Чи означає новина, що збитки ГК "Нафтогаз України" якось вплинуть на клієнтів чи ціни на газ? Відповідь: НІ!
4. Чи означає новина, що комусь дуже вигідно перебільшувати інформацію про збитки ГК "Нафтогаз України", активно поширювати інформацію без контексту та маніпулювати думкою клієнтів? Відповідь: ТАК!

Що компанія планує робити далі?

По-перше, продовжить пояснювати клієнтам важливість вчасної та повної оплати рахунків за спожитий газ. 

По-друге, нарощуватиме потужності та збільшуватиме клієнтську базу – для цього команда аналізує потреби клієнтів, змінює підходи, удосконалює сервіси. 

По-третє, пропонуватиме клієнтам унікальні тарифні пропозиції, зручні варіанти оплати та вигідні ціни – для цього компанія, наприклад, оптимізує витрати на фізичні центри обслуговування, ефективно використовуючи онлайн-сервіси та залучаючи широку мережу партнерів для підключення та консультування клієнтів. 

Менші витрати – помірна націнка – вигідніша ціна кінцевого продукту для клієнтів. І по-четверте, компанія розвиватиме та удосконалюватиме відкритий ринок газу в країні: у цій площині ну дуже багато роботи. Але планів та ідей – ще більше.