Другий рік поспіль Фонд держмайна докладає зусиль для приватизації спиртових заводів, які дісталися Україні разом з радянською спадщиною. 

Загалом їх 78. Із них 37 заводів належить концерну "Укрспирт", держпідприємству "Укрспирт" – 41 завод. Для пересічного читача дивно, що існує дві структури з однаковою назвою. 

Між тим, балансоутримувачем є держпідприємство, а органом управління галузі – Міністерство економічного розвитку і торгівлі. 

Зрозуміло, що така кількість спиртзаводів не просто покриває всі потреби українців. Тому і розпочато масову приватизацію вищезгаданих об’єктів. 

Після завершення передачі у приватні руки буде знищена монополія держави на виробництво спирту (таких країн лише дві — Україна та Білорусь) і дозволено експорт в інші країни. 

Мова йде не тільки про спирт, але й про "бурду" (сухі залишки від зерна після виробництва спирту). 

Станом на сьогодні реально працюють 15 заводів. Ще приблизно стільки ж повністю знищено, але інфраструктурно ще можуть функціонувати комунікації (тепло-, водопостачання, електроенергія тощо). 

На базі "розбазарених" спиртзаводів можна легко організувати інше виробництво. Окрім цього, запустити після приватизації можуть ще приблизно 60 об'єктів.

Тепер поясню різницю між двома структурами з однаковою назвою — концерном і державним підприємством. 

ДП "Укрспирт" — одне державне підприємство, куди все майно, — 41 завод, "залили" урядовим рішенням. Концерн "Укрспирт" — це 37 окремих державних підприємств, кожне з яких має спиртзавод. 

Першочергово йшла мова про приватизацію близько 40 спиртзаводів. На кінець червня 2021 року продано 25 непрацюючих заводи і отримано 1,5 млрд гривень в бюджет. 

При цьому, основні групи потенційних покупців: виробники алкогольних виробів, виробники біоетанолу, фармацевтичні компанії, хімічні виробництва, агрохолдинги, а також "чисті інвестори" (непрофільний бізнес).

Причини приватизації спиртової галузі

Беззаперечним є той факт, що у більшості населення відповідна галузь економіки — виробництво спирту — асоціюється з корупцією, зловживаннями, "лівим" спиртом, тотальною неефективністю в управлінні. Монополія держави на виробництво спирту є причиною більшості таких асоціацій. 

Наприклад, експерти стверджують, що така монополія призвела чотириразового скорочення легального виробництва харчового спирту. У цей же час, частка тіньового обороту спирту зросла з 10% від загального споживання у 2007 році до 55% у 2019 році. 

Також вони зауважують, що через високу собівартість виробництва, українські спирти типово програють конкуренцію європейським. 

Вартість виробництва українського етилового спирту в 1,5 рази вища, ніж в країнах Євросоюзу. Як наслідок, втрати державного бюджету щорічно сягають від 8 до 10 млрд гривень.

Загалом, не дивним є той факт, що з 2016 по 2019 роки на ДП "Укрспирт" змінилися 5 очільників. Кадрові ротації виглядали як зміна "бенефіціарів", а не намагання реанімувати цю галузь економіки. 

Нагадаю, одного з керівників "Укрспирту" Михайла Лабутіна просто фізично викрали. Та й загалом, статус "смотрящего" за галуззю є типовим випадком для спиртової галузі ще з часів Януковича. 

У 2019 році було ухвалено зміни до Закону "Про державне регулювання виробництва і поширення спирту". 

Лібералізація галузі стала реальністю, а приватизація – найкращим виходом із ситуації. Єдине глобальне обмеження стосувалось обмеження імпорту спирту до 2024 року. 

Приватизація спиртової галузі: сьогодення і що далі? 

Наразі силами Фонду держмайна відбувається перший етап демонополізації галузі. Через електронну систему Prozorro.Продажі приватизуються непрацюючі спиртзаводи. 

На сьогодні до приватних рук передано 25 заводів. Серед останніх можна виділити Караванський спиртзавод у Харківській області, за який держава отримала 101 млн гривень. 

У Фонді держмайна зауважують, що стартова ціна зросла в 4,4 рази. Тому можна сміливо говорити про високий інтерес інвесторів до спиртзаводів. 

Надалі планується розпродати ще 37 заводів ДП "Укрспирт". За попередніми оцінками, Фонд держмайна хоче отримати ще понад 3 млрд гривень. 

Приватизація спиртової галузі – це не одноразова "акція" для наповнення бюджету. За умови відповідних інвестиції у спиртзаводи, держава отримає нові робочі місця і великі надходження від податків, сплачених приватними власниками.

Профільне виробництво створить ринкові умови. Держава втратить беззмістовну монополію і багаторазово окупить нинішній status quo. 

Спирт — багато в чому унікальна продукція, що потрібна як виробникам алкогольної продукції, так і біоетанольщикам, "хімікам", фармацевтичним компаніям тощо. Тим більше, якщо не забувати, що імпорт спирту закрили до 2024 року.

Щодо експорту, то наша продукція викликає інтерес на ринках Центральної та Східної Європи, а також Середньої Азії. За умови входження іноземних інвесторів, продукцію намагатимуться робити максимально якісною, щоб насичення українськими спиртами інших країн відбувалось більш інтенсивно. 

Приватизація спиртової галузі є одним з наріжним каменів прозорості роботи Фонду держмайна. Станом на сьогодні чиновники йдуть по запланованій "дорожній карті". 

Головне, щоб народні депутати не придумали нових причин, чому треба зупинити лібералізацію галузі і створення повноцінного "капіталістичного" ринку виробництва спирту.

Матеріал підготовлено в рамках проєкту "Приватизація + демонополізація = економічне зростання".