Українці здавна пишаються родючістю українських земель, проте сьогодні через недостатнє внесення органічних та мінеральних добрив, водну та вітрову ерозії, переущільнення важкою технікою, родючість ґрунтів значно знизилася. 

Одним з можливих шляхів відновлення їх родючості є вирощування енергетичних рослин. 

Що таке енергетичні рослини? 

Це спеціальні продуктивні сорти рослин, які вирощуються для виробництва біомаси, а в подальшому енергії з неї (теплової або електричної). 

Відповідно до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, біоенергетичний напрям використання мають такі сорти рослин як верба, павловнія, міскантус, просо прутоподібне та інші. Їх урожайність може складати 15-25 т/га за рік. 

В ЄС енергетичні культури вирощуються на 117,4 тис. га. Зокрема, у Польщі цей показник становить 17,8 тис. га, у Німеччині – 15,8 тис. га. 

В Україні під енергетичні рослини відведено лише 5,4 тис. га земель. При цьому, в країні є від 1 до 4 млн га деградованих та малопродуктивних сільськогосподарських земель, на яких вирощування традиційних сільськогосподарських культур є економічно неефективним. 

Як правило, такі землі "стоять" пусткою та заростають чагарниками. Натомість, вони можуть використовуватися для вирощування енергетичних рослин, які є невибагливими до якості ґрунтів, та більше того, здатні відновлювати їх родючість. 

За рахунок листя, яке щороку опадає з енергетичних рослин, і їх підземної частини, що залишаються в ґрунті, зростає його родючість. 

Поле, що відносилось до малопродуктивних і деградованих земель, після вирощування на ньому протягом 20-25 років енергетичних рослин, може перейти у категорію продуктивних сільськогосподарських угідь. 

Чому Україна відстає?

Відставання України від європейських країн щодо вирощування енергетичних рослин спричинено декількома факторами. 

По-перше, відсутністю законодавчого регулювання цього питання. Сьогодні законодавство не створює жодних сприятливих умов для вирощування енергетичних рослин. 

З метою подолання цієї прогалини 12 березня 2021 року у Верховній Раді України зареєстровано два законопроєкти щодо сприяння розвитку сфери вирощування енергетичних рослин (перший автор – народний депутат Шинкаренко І.А.). 

Законопроєкт №5227 передбачає визначення терміну "енергетичні рослини". Із визначенням пов’язано також і ряд інших положень. 

Зокрема, збільшення строку договору оренди землі для вирощування енергетичних рослин до 20 років. Зазвичай цикл існування плантацій енергетичних рослин складає 20 і більше років, тому збільшення строку оренди сприятиме забезпеченню окупності таких проєктів.

Крім того, пропонується спростити оренду малопродуктивних земель для вирощування енергетичних рослин – без проведення земельних торгів. Оскільки такі землі не придатні для вирощування традиційних культур, зазвичай конкуренція за них відсутня, тому проводити торги неефективно.

Інший законопроєкт №5228 передбачає зміни до Податкового кодексу України щодо орендної плати. Пропонується обмежити максимальний розмір орендної плати за малопродуктивні та деградовані землі, на яких вирощуються енергетичні рослини, до 5% нормативної грошової оцінки. 

Таке обмеження унеможливить непередбачувану зміну орендної плати протягом строку оренди та позитивно вплине на економічні показники проєктів з вирощування енергетичних рослин.

Що потрібно зробити?

Необхідність залучення значних інвестицій на етапі закладення плантацій та тривалий період окупності проєктів з вирощування енергетичних рослин, є наступним фактором, що спричиняє відставання України у питанні вирощування енергетичних рослин. 

За різними оцінками період окупності проєктів з вирощування енергетичних рослин становить 6-8 років, а внутрішня норма рентабельності проєктів – 10-12%. Аграрії, які могли б зайнятися вирощуванням енергетичних рослин, на сьогодні не дуже зацікавлені вкладати гроші у цей напрямок. 

Вирощування традиційних сільськогосподарських культур (пшениці, кукурудзи, соняшника) забезпечує їм значно більшу рентабельність (20-25%). 

З метою зменшення періоду окупності таких проєктів та підвищення їх рентабельності, на нашу думку, має застосовуватися державна підтримка. 

В багатьох країнах-членах ЄС передбачена пряма підтримка шляхом надання компенсації вартості закладення плантацій енергетичних рослин. Вважаємо, що аналогічну систему підтримки доцільно запровадити в Україні. 

За розрахунками Біоенергетичної асоціації України, обсяг разової компенсації для таких енергетичних рослин, як тополя варто встановити у розмірі 20 тис. грн./га, для верби – 21 тис. грн./га, для міскантусу – 24 тис. грн./га. 

Кошти для такої підтримки можуть бути передбачені в рамках Державної цільової економічної програми з енергоефективності та розвитку відновлюваних джерел енергії на 2022-2026 роки, що зараз перебуває в процесі розробки і погодження. 

Бюджетні кошти можуть надаватися за такими напрямами: 1) проведення робіт із закладення насаджень енергетичних рослин та 2) проведення робіт із догляду за насадженнями енергетичних рослин. 

• Пропонується сплачувати цю компенсацію двома частинами – у 1-ий та 3-ій рік існування плантації. 
• Умови компенсації: площа не менше 100 га, сходження – не менше 85% та висота енергетичних рослин не менше 1 м у перший рік, не менше – 80% та висота енергетичних рослин не менше 2 м у третій рік існування плантації.
• Контроль – формальна перевірка поданих документів та виїзні перевірки.

Поетапний механізм надання компенсації є найбільш прозорим, та є найменш ризикованим з точки зору можливого недобросовісного використання бюджетних коштів.

Для прийняття такого механізму стимулювання вирощування енергетичних рослин вже закладені законодавчі основи у згаданому вище законопроєкті №5227, в якому передбачено, що стимулювання виробництва та споживання енергії, виробленої з альтернативних джерел, може здійснюватися шляхом державної підтримки вирощування енергетичних рослин у порядку, визначеному Кабінетом міністрів України. 

Біоенергетична асоціація України повністю підтримує ці законопроєкти. Їх прийняття призведе до початку широкого вирощування енергетичних рослин, які мають низку суттєвих переваг для держави, громад і бізнесу:

• Створення гарантованого джерела біопалива,
• Заміщення імпортних енергоносіїв,
• Покращення торгівельного балансу держави, 
• Створення нових робочих місць, 
• Зниження викидів парникових газів, 
• Розвиток місцевої економіки, 
• Відтворення родючості ґрунтів.

Прийняття цих законопроєктів закладе підвалини для розвитку в Україні потужного сектору вирощування енергетичних рослин з потенціалом для заміщення природного газу до 8,9 млрд м3/рік (при вирощуванні їх на 2 млн га), потенціалом скорочення викидів парникових газів до 18 млн т СО2 екв./рік, значним позитивним впливом на макроекономічні показники економіки України.