Рівень тінізації економіки України, за даними міжнародних організацій, коливається до 55%. Перш ніж досягти майже третини ВВП, цей показник, з мовчазної згоди деяких представників профільних державних органів, роками неухильно розростався, не даючи "білій" частині економіки шансу відіграти збиток. 

Зараз, коли інституційні та фінансові ресурси держави максимально спрямовані на боротьбу з пандемією COVID і подолання її економічних наслідків, десятки мільярдів гривень, що осідають в тіні лише в форматі фіктивного ПДВ — це вже не просто результат схем. Це злочин.

Зловживання з ПДВ — одне з основних системних явищ економічної "тіні". Чи не найпоширеніший спосіб нанести шкоду держбюджету — це так звані "скрутки". 

У міру того, як фіскальний контроль збільшував свою ефективність і перекривав ряд інших популярних податкових схем, формат "скруток" внаслідок вбудованих у сам податок на додану вартість ризиків, залишився доступним і набув системних проявів. 

У мене погані новини для всіх, хто розраховував збагатитися на цій схемі — не вийде.

У держави просто немає виходу — потрібно міняти ситуацію і відбілювати економіку. А у мене, як у голови Державної фіскальної служби, немає ні бажання, ні морального права потурати збиткам Держбюджету. Упевнений, що безальтернативність плюс принциповість згенерують відчутний позитивний ефект.

Перш за все, визначимося з термінологією. Оскільки ми маємо боротись із цим явищем, то потрібно переконатися, що ми говоримо на одній мові. 

Отже, шахрайство з ПДВ найчастіше реалізується через створення фіктивного податкового кредиту, який потім подається на відшкодування або взаємозалік в рахунок майбутніх зобов'язань. 

Єдина операція, яку при цьому виконав заявник — майстерно оформив документи, і не провівши потрібних бізнес-операцій тепер вимагає у держави мінімізації податкових зобов’язань з ПДВ. 

Ця сума розраховується шляхом вирахування з податкового зобов'язання (сума, яку підприємство розраховує, додаючи до вартості виробленого або проданого ним товару 20% ПДВ) податкового кредиту (це сума сплаченого ПДВ у цінах тих товарів, які підприємство купувало за звітний період).

Масштаб "скрутки" в кожному конкретному випадку залежить від нахабства, досвіду, зв'язків і рівня "даху" учасника.

Податковий кредит — сам по собі актив, і не дешевий. У різні періоди його вартість на чорному ринку, в залежності від номенклатури, коливалась від 4-5% від суми податкового кредиту, зараз — 7-8%. 

Це подорожчання пов’язано із послідовним перекриттям альтернативних шахрайських схем внаслідок збільшення ефективності роботи ДФС. 

Отже, умовно, якщо ви продали за готівку партію бананів, то ще 7% можна заробити продавши податковий кредит на ці банани на чорному ринку. 

Така "бананова хитрість" може здатися незначним шахрайством, але насправді вона є елементом глобального ринку з відмивання грошей та легалізації товарів або послуг із тіньового сектору економіки з відповідними юридичними наслідками — не забувайте про це. 

Я про це пам'ятаю завжди. Про всяк випадок нагадаю, що учасниками схеми і відповідно фігурантами справи проходять обидві сторони — і той, хто продав, і той, хто купив. 

Мистецтво маскування

Можливо, я когось розчарую, але оператори "скруток" — не найхитріші з порушників.

Найхарактерніша ознака скручування — об'єднання в одній операції мало сумісних товарів. Тобто, ви купили податковий кредит у продавця бананів, а самі при цьому торгуєте сигаретами — не треба бути генієм фіскальної думки, щоб запідозрити шахрайство.

У більш складному варіанті між покупцем і продавцем є ще посередник, який намагається "подружити" одну номенклатуру товарів з іншою. Власне, саме така підміна номенклатури товарів і називається "скручування" або "пересорт".

Уявлення про скрутчиків як про заляканих фірм-одноденок, що туляться по підвалах і здригаються на кожному кроці, абсолютно не відповідає дійсності.

Ні, скрутчики — цілком поважні фірми, часто з офісами в обласних центрах, з великою кількістю персоналу, з білими зарплатами і широкими можливостями продавати за готівку. 

Вони зовсім не ховаються — ви б здивувалися, скільки таких фірм, що володіють великими маркетинговими бюджетами, фігурують одночасно в популярних рекламних роликах на ТБ і в матеріалах розслідувань ДФС.

На практиці найбільш вишуканий варіант, до якого вдаються, коли суми перевищують вже якийсь психологічний поріг, скручування виглядає так.

З боку "продавця" на буферне підприємство відвантажується продукція і реєструються податкові накладні в ЄРПН на реалізацію товару Х. 

Одержувач реєструє в ЄРПН податкові накладні, у яких 99,9% номенклатури товарів складає товар Х, а 0,01% — номенклатура товарів Y, яка не реалізовувалась відносно відомостей ЄРПН (тобто фіктивна).

Через деякий час підприємство реєструє в ЄРПН перший розрахунок коригування, яким змінюється вихідна пропорція товарів на зворотню, а саме: 99,9% ставить вже "фіктивна" номенклатура товарів, а 0,01% — початково заявлений товар Х з одночасним зворотнім коригування обсягів постачання таких товарів. 

Потім ще одна реєстрація в ЄРПН і все — потрібна номенклатура у вас в кишені і без жодної корекції кодів УКТЗЕД. 

Я спеціально вдаюся в подробиці, щоб усі сторони розуміли, що ДФС чітко і ясно розуміє суть процесів. Якщо ми щось упустили — запевняю, це ненадовго.

У масштабах всієї економіки скручування — це мільярдні ненадходження до держбюджету. За даними Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, яка проаналізувала втрати державного бюджету за січень 2019 — березень 2020 року, суб'єкти господарювання сформували та використали фіктивного ПДВ на суму щонайменше 28,68 млрд грн.

Державі ці гроші дуже не завадили б, особливо в період пандемії і військової агресії.

Відмотати назад 

Отже, ми зафіксували проблему.

Щоб знайти ключ до її вирішення, перш за все, потрібно розібратися чому настільки масштабні зловживання стали можливими.

Основна причина, що породила скручування, полягає в самій суті податку на додану вартість і від початку зашитих у нього ризиках. Архітектура ПДВ дає можливість маніпуляцій і махінацій і без законодавчих змін цьому буде складно щось протиставити.

Один з варіантів рішення, що дискутується — це заміна ПДВ на податок з продажів, який, наприклад, існує у США. Ця реформа вимагає виваженості і прорахунків, однак навіть первинний аналіз підтверджує, що в разі такої заміни кількість правопорушень разюче падає, а надходження вирівнюються і зростають.

Другий фактор ризику — практика купівлі / продажу за готівку. В Україні вона поширена все ще значно ширше, ніж в Європі. 

Наприклад, в сусідніх Литві та Естонії розрахунки більш як на 500 євро мають здійснюватися виключно безготівково. У нас же звичайна справа розрахуватися, наприклад, за меблевий гарнітур перетягнутою гумкою пачкою кеша.

По-третє, ми все-таки стоїмо перед необхідністю введення реєстраторів розрахункових операцій. Так, я розумію, що це непопулярний крок, але тінь в еквіваленті третини економіки змушує мене відстоювати його необхідність. 

Контролюючим органам необхідно бачити усі операції в економіці та блокувати сумнівні фінансові транзакції, інакше ми змушені діяти фактично всліпу.

Також на часі і більш глобальні кроки з оздоровлення економіки — на кшталт зменшення податкового навантаження і впровадження пільгового кредитування, які будуть позитивно впливати на рентабельність підприємництва в Україні, що знижуватиме мотивацію бізнесу вдаватися до протиправних дій у сфері оподаткування.

Зрозуміло, що кроки це об'єктивно нешвидкі і для їх впровадження навіть при наявності беззастережної політичної волі потрібен адекватний перехідний період.

Можна було б використовувати цей аргумент, виправдовуючи бездіяльність очікуванням глобальних реформ, але цій спокусі ми не піддалися.

Завдяки спільній роботі ДФС і ДПС, від початку 2021 року середньомісячний обсяг "скруток" зменшився з 4 млрд грн до 2,9 млрд грн.

Подивимось на динаміку цифр. Сума сформованого "скрутками" схемного податкового кредиту з ПДВ склала у жовтні 2020 року – 3 152 млн грн, листопаді – 4 071 млн грн, грудні – 4 000 млн грн. Але вже у січні 2021 року – 2 313 млн грн, лютому – 3 518 млн грн, березні – 2 816 млн грн.

Тобто, у порівнянні з четвертим кварталом 2020 року, коли ця сума сягала в середньому 4 млрд грн на місяць, у першому кварталі 2021 року нам вдалося добитися її зменшення на 22%.

Одночасно з цим, лише у першому кварталі 2021 року ДФС спільно з ДПС запобігли формуванню незаконного податкового кредиту з ПДВ на суму понад 1 млрд грн.

Нам вдалося зламати тренд зростання "схемного" ПДВ, через що відбувалося вимивання коштів з державного бюджету та фондів розвитку.

Як це вдалося? 

Ми діяли одночасно в кількох напрямках.

1. Посилення аналітичної складової, зокрема відносно виявлення підприємств-"скрутчиків", встановлення їх бенефіціарів і учасників схем ухилення від сплати податків и зборів.
2. Збір ДФС якісної доказової бази відносно організаторів "скруток" у ході здійснення досудових розслідувань у кримінальних провадженнях.
3. Направлення до ДПС матеріалів щодо встановлених протиправних схем для блокування реєстрації податкових накладних.
4. Широка взаємодія з іншими правоохоронними органами і легальним бізнесом.

На фоні цього результату я хочу звернутись до всіх учасників таких схем — як уже діючих, так і тих, хто лише замислюється над їх реалізацією.

Це не торги і не запрошення до діалогу.

Це просто декларація нових правил гри.

Вони ось такі — законні, і ніякі інші.

Ви не вимагаєте у держави того, на що не маєте права — ДФС зі свого боку вчиняє так само справедливо по відношенню до вас.

Це чесно, це справедливо, це прозоро, хоч, я розумію, трохи несподівано.

Але давайте принаймні спробуємо попрацювати в законних координатах — впевнений, що всі сторони залишаться задоволеними. Я — динамікою надходжень до Держбюджету, ви — своїм легальним і безпроблемним статусом.

А ДФС працює для забезпечення економічної безпеки країни, удосконалюючи методики та інструментарій роботи. Боротьба триває!