Ранок державного екологічного інспектора починається не з кави, а з недопуску на перевірку на підприємство-забруднювача. 

У 2020 році зафіксовано близько 300 недопусків різними підприємствами і така ситуація триває щонайменше останніх років 7. Про це прямо говорить Голова Держекоінспекції Андрій Мальований. 

Минулого року з 2,2 млрд нарахованих збитків довкіллю недобросовісним бізнесом (реальна сума яких значно більша, це визнають аудитори та екоінспектори) відшкодовано лише майже 4% — 81,9 млн грн. 

Це причина, чому промислове лобі поширює фейки та маніпуляції по реформу екологічного контролю серед депутатів та державників у найпопулярніших ЗМІ. 

Що загрожує порушнику за недопуск на підприємство? Лише штраф у 750 грн. Цього достатньо, щоб офіційно "відкупитись" від забруднення, результати якого ми та наші діти відчуваємо щодня. 

15 квітня цього року Бурштинська ТЕС Ахметова не пустила на перевірку екоінспекторів, які відреагували на звернення громадянина про порушення в частині викидів в атмосферне повітря. 

Офіційне пояснення ДТЕКу — звернення громадянина НЕ може бути підставою для перевірки. Тобто нам усім сказали прямим текстом: нам байдуже на те, чим ви дихаєте, ваші звернення для нас не причина відкрити двері для перевіряючих. 

Буває і таке, що навіть доручення прем'єр-міністра чи президента не є підставою для забруднювачів провести перевірку. 

Кілька років тому третій за розміром в Україні виробник аміаку ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" Дмитра Фірташа не допустив інспекторів за дорученням прем'єра і байдуже, що востаннє перевірку проводили там ще у 2013 році. 

Те ж відбулось і на "Укрнафті" (більше 40% належить Ігорю Коломойському) в квітні цього року, але підприємство не допустило держаудиторів під час виконання Указу Президента. 

Висновок: необхідно якомога швидше змінити систему екологічного контролю та реформувати Держекоінспекцію. 

Це можливо зробити лише законодавчим способом і така змога сьогодні є. Вже сьогодні, 12 травня профільний комітет буде розглядати законопроєкт № 3091 "Про державний екологічний контроль", який повинен розпочати реформу.

Інтереси бізнесового лобі

В уяві недобросовісного бізнесу найкраща реформа екологічного контролю — це її відсутність. 

Екологічний "контроль" сьогодні виглядає так: обмежене коло суб'єктів звернення до контролюючих органів щодо проведення перевірки (наші з вами звернення для забруднювачів не підстава допустити інспекторів), відсутня відповідальність за недопуск інспектора на підприємство (750 грн штрафу в той час, коли шкода завдана довкіллю обліковується мільярдами гривень).

Попередження про перевірку за 10 днів (але не факт, що вона відбудеться), проведення перевірки лише за присутності керівника (який завжди зникає через "чорний хід" чи йде на лікарняний заднім числом) та лише в робочі дні та години (хоча мешканці спостерігають викиди у нічний час і сьогодні немає жодної законної змоги їх належним чином зафіксувати). 

Ідеальні умови для зловживань і вони існують не просто так. Адже недопуск інспектора на підприємство та надто складна процедура проведення перевірки має конкретну мету: запобігти належній фіксації порушення та оскаржити результати перевірки не через відсутність нанесеної шкоди, а через процедурні питання, як от відсутність керівника на робочому місці.. 

Через це існує прірва між реально завданою шкодою, нарахованої шкодою інспекторами та відшкодованою у бюджет. 

Щоб і надалі залишатись недоторканим та приносити своїм акціонерам надприбутки без жодної відповідальності за нанесену шкоду довкіллю недобросовісний бізнес поширює фейки та маніпуляції про законопроєкт, щоб дискредитувати його в очах депутатів та державників через найпопулярніші ЗМІ. 

В окремих телесюжетах вони змалювали картинку озброєних ніндзя — інспекторів, які можуть в будь-який момент без причини прийти на підприємство та закрити його. 

Давайте покроково розберемось, що насправді пропонує законопроєкт і чому чесному бізнесу немає підстав для хвилювань. 

Приходьте за 10 днів 

Специфіка екологічного контролю полягає в оперативному виявленні джерел забруднення, а чинні норми про попередження суб’єктів господарювання за 10 днів цьому аж ніяк не сприяють. 

Громадяни скаржаться на забруднювачів довкілля, а екоінспектори виїжджають на перевірку лише через кілька тижнів (а то й місяців) після попередження про її здійснення. 

В результаті недобросовісний бізнес має достатньо часу, щоб знищити докази своєї причетності до забруднення та зменшити свої викиди на момент проведення позапланової перевірки. 

Недобросовісний бізнес вважає ліквідацію цієї норми додатковим тиском. Але давайте проведено наочну аналогію. До прикладу, правоохоронцям стає відомо, що по сусідству з вами в квартирі хуліганять. 

Щоб цьому запобігти необхідно одразу прибути на місце події, а не попереджати порушника за 10 днів про свій візит. Система оперативного контролю працює у всій Європі і є абсолютно виправданою в частині запобігання забруднення довкілля.

Хто зможе ініціювати проведення перевірки 

Чи не найбільш поширеною підставою для проведення позапланових перевірок є скарга фізичної особи щодо порушення природоохоронного законодавства. 

При цьому, профільні громадські організації, що детально вивчають питання охорони довкілля, обмежені в поданні звернень для проведення позапланових перевірок. 

Те ж саме стосується і органів місцевого самоврядування, на території яких відбуваються порушення природоохоронного законодавства, та Уповноваженого з прав людини, коли стає відомо про порушення екологічних прав громадян зі сторони суб’єктів господарювання. 

Законопроєкт №3091 врегульовує ці питання, деталізуючи характерні для екологічної сфери підстави для проведення позапланових перевірок. 

Недобросовісний бізнес вважає, що кілька нових суб’єктів звернення, які можуть володіти інформацією про порушення природоохоронного законодавства, не повинні мати на це права.

Також, на їхню думку, потрібно доводити нанесену шкоду законним правам та інтересам суб’єктів звернення та додати копії документів, які можуть підтвердити наявність порушення. 

Фактично це хитрий спосіб повністю заблокувати позапланові перевірки, адже документи для підтвердження правопорушення можуть бути отримані лише в рамках перевірки (яку буде неможливо ініціювати). 

Перевірки лише під час проведення господарської діяльності підприємства 

Лобі вдало зманіпулювало в медіа тим, що поширило "страшилку" про перевірки у святкові та вихідні дні, змалювавши екоінспектора таким собі Грінчем, який вкрав Різдво. 

Але мова у законопроєкті йде про перевірки під час здійснення господарської діяльності. Цілком логічно, що саме в цей час має бути змога прийти на перевірку, навіть якщо це ніч чи Великдень, всупереч внутрішньому трудовому розпорядку. 

Громадяни бачать як здійснюються викиди, скаржаться, але екоінспектори не можуть зафіксувати порушення через законодавчі обмеження. Законопроєкт №3091 виправляє цю прогалину, дозволяючи позапланові перевірки у неробочий час, якщо в цей період здійснюється господарська діяльність. 

Бізнес вважає це додатковим тиском та хоче зберегти прогалини, які дозволять безкарно забруднювати довкілля у неробочий час.

Проведення перевірки в присутності керівника підприємства

Практика попередніх років показала, що як тільки починається перевірка, то керівник зникає зі свого робочого місця, а разом з ним — і можливість проведення перевірки через законодавчі обмеження. 

У законопроєкті пропонується надати керівнику (його представнику) право бути присутнім під час проведення перевірки, але якщо він цим правом не скористається, то протягом 4 годин інспектор зможе приступити до проведення перевірки за його відсутності. Бізнес наполягає на збереженні цього механізму блокування перевірок.

Відповідальність за забруднення та санкції

Низькі штрафні санкції (750 грн) за недопуск до проведення перевірок мотивують бізнес не пускати екоінспекторів на свою територію. 

Автори законопроєкту пропонують ввести адміністративно-господарські санкції за недопуск до перевірки, щоб гарантувати проведення заходів екологічного контролю, але це аж ніяк не означає, що роботу підприємства можна буде припинити в один момент, для цього все одно необхідно буде отримати рішення суду. 

Бізнес вважає, що це призведе до зловживань зі сторони екоінспекторів, але в разі дотримання законодавства для бізнесу нічого не змінюється. 

Більше того, зловживання зі сторони екоінспекторів можуть обернутись для них дисциплінарною, адміністративною чи навіть кримінальною відповідальністю, а бізнес зможе стягнути з держави нанесені збитки. 

І це важливо, адже лобі вважає, що перевірки за зверненням фізичних осіб стануть інструментом в руках конкурентів, що звучить дивно та абсолютно не відповідає дійсності. 

Як бачимо, ключові застереження бізнесу щодо законопроєкту є суттєво перебільшеними та спрямованими на збереження діючих правил зі слабким контролюючим органом у сфері екологічного контролю. 

Водночас, не береться до уваги комплексна ціль законопроєкту – зміна філософії державного екологічного контролю. 

Критеріями ефективності роботи контролюючого природоохоронного органу більше не буде кількість притягнутих до відповідальності порушників. 

У разі прийняття законопроєкту №3091, основна діяльність екоінспекторів буде спрямована на запобігання порушень природоохоронного законодавства. 

Більше того, нова процедура здійснення заходів екологічного контролю передбачає цифровізацію та повну прозорість з фото- та відеофіксацією процесу перевірки, тому добросовісному бізнесу немає чого боятися.