За підрахунками Bloomberg, у 2020 році серед десяти країн, ВВП яких ріс найбільш стрімкими темпами, сім розташовані в Африці.

Ще п'ять років тому в провідній десятці їх було лише чотири.

За останні п'ять років індекс 200 найбільших компаній Африки південніше Сахари виріс на 324%. При цьому лідери – це компанії у сфері телекомунікацій.

Є кілька причин такого бурхливого росту.

Перша причина – потік інвестицій, перш за все китайських, які надходять в регіон. Пекін активно вкладає кошти в соціальну та інфраструктурну сфери, реалізує масштабні енергетичні й транспортні проєкти.

Друга причина – активна урбанізація Африки та ріст міського населення, що збільшує рівень споживання товарів та послуг.

Третя причина – демографічний вибух і велика кількість молодого населення. За даними ООН, саме в Африці проживає наймолодше населення Землі.

Згідно з прогнозами ООН, у країнах Африки південніше Сахари до 2050 року загальна кількість населення подвоїться, а кількість людей працездатного віку збільшиться швидше, ніж у будь-якій іншій віковій групі.

Четверта причина – інтеграційні процеси на континенті та відносний військово-політичний спокій у регіоні.

У 2021 році почала діяти континентальна зона вільної торгівлі, яка об'єднує 54 держави. Планується, що завдяки їй об'єми торгівлі на континенті зростуть на 60%. Наскільки це буде реалізовано, покаже час, однак економічні інтеграційні процеси нададуть додатковий поштовх економіці Африки.

Перелічені фактори не просто призвели до бурхливого росту, вони закладають підвалини для подальшого активного розвитку. У більшості країн Африки південніше Сахари активно зростає клас міських жителів-споживачів, які отримують дедалі більші доходи та розширюють свої вподобання.

Переконана, що Україна має увійти на ринки африканських держав і закріпитися на них. У першу чергу, мова йде про постачання продовольства.

Я не раз підкреслювала необхідність інтенсифікації взаємовідносин з країнами континенту, а у 2015 році, у період роботи в Мінагропроді, працювала над відкриттям ринків у Східній Африці – Кенії, Уганді, Танзанії.

Держпродспоживслужба активно відкриває африканські ринки. В останні роки були відкриті ринки Анголи, Гани, Тунісу, Ефіопії, Марокко, Лівії, Єгипту. Мова йде про значний перелік продуктів: від м'яса птиці до меду. А недавно українські експортери столових яєць отримали доступ до перспективного ринку Ефіопії.

Ми працюємо над тим, щоб українські виробники отримали доступ до ринків яєць Гани, Алжиру та Анголи, м'яса птиці – Ліберії, столових яєць – Марокко, молочних продуктів – Лівії та Алжиру, яблук, лохини та черешні – Єгипту.

Окрім того, для нас украй важливо отримати доступ на ринок Південно-Африканської республіки. Це одна з найбільш потужних економік регіону з розвинутою дорожньо-транспортною інфраструктурою, єдиними в Африці атомними реакторами, середньою зарплатою до пандемії понад 1 500 дол.

Як і скрізь в Африці, рівень соціальної нерівності величезний, але кількість активних платоспроможних споживачів тут значно вища, ніж загалом у регіоні.

Крім того, ПАР – це торговельні ворота до інших держав, лідер міжафриканської торгівлі: близько 23% внутрішньої континентальної торгівлі припадають на цю державу. Основними партнерами є члени Southern African Development Community – Намібія, Ботсвана, Зімбабве, Замбія.

Значення ПАР у міжрегіональній торгівлі буде зростати. Це пов'язано з активним розвитком мультимодальних транспортних коридорів та ростом іноземних інвестицій в держави регіону. Невдовзі країни південної Африки стануть значно ближчими одна до одної, що збільшить рівень місцевої торгівлі.

ПАР відіграє важливу роль у новому панафриканському проєкті AfCFTA. Це величезний ринок, який об'єднав 1,2 млрд людей. Проблем з функціонуванням цієї зони вільної торгівлі вистачатиме, однак це зробить ринок континенту більш інтегрованим. Отже, час посилювати позиції українських експортерів у ПАР.

Саме тому наступного тижня цю державу відвідає українська делегація. Кожен з нас буде відповідати за свій напрям роботи. Держпродспоживслужба сподівається на інтенсифікацію переговорів щодо доступу на ринок ПАР українських яєць, м'яса, продуктів з птиці та колагенових оболонок.

Сподіваюся, нам вдасться знайти взаєморозуміння і зробити ринок Африки більш доступним для наших експортерів. Адже 30 млн дол експорту і 86 млн дол імпорту у 2020 році – це зовсім не ті показники, які можуть влаштовувати наші держави. У 2012 році, наприклад, експорт становив 157 млн дол.

Попереду ще багато роботи. Сподіваюся, ми зможемо інтенсифікувати економічні взаємовідносини з країнами африканського континенту.

Щоб бути успішним, потрібно не просто стежити за трендами і прогнозувати процеси, а й вчасно займати нові ніші на перспективних ринках.