28 березня в неділю, ми перейшли на літній час, а восени, якщо депутати не включать здоровий глузд, відбудеться останній перехід на зимовий час, в якому ми і залишимося назавжди. Супротивники економії електроенергії в період року, коли день більше ночі, кажуть про збої біологічних циклів, про порушення імунітету, про шкідливість перебудов організму два рази в році.

Можливо воно і так. Особисто, на собі я ніколи не відчував негативних наслідків переходу. Але моя мета не захистити переведення стрілок. Для більшості громадян це становить якусь проблему.

Проблемою може стати постійний зимовий час.

У цієї проблеми є економічний, соціальний і фізіологічний аспект. До речі, якби зовсім не було економічного ефекту, розвинуті країни давно б відмовилися від переходу на літній час.

За літнього часу полудень приходиться майже на 13:00. Коли скасується літній час, полудень буде близько 12:00 години. Проблемність цього питання можна розглянути на прикладі.

Візьмемо самі показові дні в році для формування висновків, який час краще - дні сонцестояння, і особливо літнього сонцестояння (21 червня).

За літнім часом сіріти починає близько 3 години ночі (початок навігаційних сутінків). Близько 4-ї ранку починаються громадянські сутінки. Схід сонця у Києві відбувається приблизно о 4:45. Захід - о 21:15. Близько 22:00 закінчуються цивільні сутінки, і майже в 23:00 - навігаційні. Разом чітка ніч - з 23:00 до 3-ї години ранку.

Тепер давайте поглянемо, як живе пересічний мешканець міста. Чому саме міста? Тому що у жителів села час роботи не фіксований, і обумовлений в значній мірі активністю тварин, яка прив'язана до довжини світлового дня. Тому, для селян, всі ці переведення стрілок взагалі непомітні.

Україна - країна з переважно міським населенням. Автоматизація та підвищення рівня механізації багатьох процесів в с/г буде призводити до подальшого збільшення частки міського населення. Тому, орієнтир - на них.

Початок робочого дня в офісах, в торгівлі, сфері послуг і виробництві приходиться на 8-10 години ранку. Більшість людей, щоб вчасно дістатись до роботи встають о 6-7 годині ранку. І лягають спати о 22:00-23:00. 

Тобто, саме раніше вони встають в червні тоді, коли вже можна повноцінно працювати дві годин (тому сутінки і названі цивільними). А ввечері лягають, коли сутінки вже годину як закінчилися, і світло потрібно використовувати години дві, мінімум.

Але справа навіть не в електроенергії, хоча чому б не бути економними? Справа у зв’язку "фізіологічна активність – світовий день". Вночі активність падає, а вдень вона максимальна.

А тепер уявіть, що ми в результаті недолугого і нераціонального голосування депутатів опинилися назавжди у зимовому часі.

В останній декаді червня сіріти почне в 2 ночі, а в 3 вже можна працювати (цивільні сутінки). Повноцінний схід о 3:45. Отже, "вітання" всім, у кого немає жалюзі або щільних штор, і вікна виходять на східну сторону. Та справа навіть не в східній стороні. 

Подумайте, що в 4 ранку вже повноцінний день! На яку б сторону вікна не виходили, організм це відчуває і якість сну знижується. А ввечері цивільні сутінки закінчаться вже в 21:00, повноцінна ніч настане о 22:00. В результаті маємо неякісний сон населення вранці і різке збільшення витрат електроенергії ввечері. А це вже серйозний економічний аспект.

Тому, варто було б не відміняти восени "літній час", а залишити його назавжди, як колись було введено і не скасовувалося декретний час, поки від нього не відмовилися. Декретний час був по суті літнім часом, який залишили назавжди. А коли на нього наклали ще раз літній час, то наприкінці 20 століття влітку середина дня приходилася на 14:00.

Люди вставали трохи пізніше сонця, а лягали спати – разом з ним. Ефективність в споживанні електроенергії була максимальна. Тільки не зрозуміло, навіщо було восени повертатися на зимовий час. Економії електроенергії від цього – нуль.

В ідеалі варто накинути до літнього часу дві години. В такому випадку, полудень припадав би на 15:00. Адже активність людини зовсім не симетрична до 12 години дня, а має симетрію якраз до 15.00, якщо вставати на роботу о 7 ранку і лягати о 23:00.

У підсумку, в червні ми вставали б за сонцем, і лягали спати тільки невеликий період часу, близько місяця на рік, коли ще не повністю стемніло (на початку навігаційних сутінків, що майже вже темно). Разом з тим цілий рік ми б максимально ефективно використовували світловий день, і навіть в значній частині року починали б робочий день практично паралельно з працівниками сільського господарства. 

Але, зрозуміло, що на це ніхто не піде, і це не більше ніж міркування. Щоб так зробити, усією планетою треба зміститися на три години, щоб не змінювати звичний розпорядок дня. Але, якщо піти по шляху зміни регламентів дня, то того ж ефекту можна досягти, якщо класикою міської роботи буде не час з 9:00 до 18:00, а з 6:00 до 15:00.

Незвично, але швидко б звикли, і влітку мали б можливість після роботи сходити на пляж, а взимку - їхати додому при світлі дня. І знову зрозуміло, що на такі революційні зміни ніхто не піде. Хоча, Бенджамін Франклін, будучи послом США у Франції, пропонував парижанам влітку вставати на 6 годин раніше, щоб економити воскові свічки.

Тому, варто було хоча б взяти те, що буквально лежить під рукою, і хоч трохи гармонізувати активність людини зі світловим днем. І для цього всього лише потрібно просто не повертатися на зимовий час наступної осені.

Ідеально було б в додаток до літнього часу повернути декретний час. Просто скасувати рішення про його відміну.

Але для цього потрібно зрозуміти, що не треба робити так як це зробили в Москві. Середина дня о 12-й годині – це не символ навіки, а пережиток сільського укладу життя. Хоча, яка різниця в селі, коли полудень, якщо ти встаєш з третіми півнями, а лягаєш з худобою.

Неприємно, що люди, які можуть впливати на процес закріплення назавжди такого важливого рішення для соціуму, енергоефективності економіки і фізіології людини, не хочуть озирнутися на своє власне життя і поглянути, коли вони встають ранком і ввечері лягають спати. Для того, щоб прийняти зважене рішення, достатньо просто подумати про те, за якою часовою схемою проявляє активність населення міст.

Депутатам треба усвідомити, що час - для людини, а не людина - для часу.

Що час має бути зручним, а не просто "відрізнятися від часу окупантів". Потрібно думати про істотну економію, коли в теплу пору року можна по максимуму задіяти ранок, і мінімально використовувати електроенергію ввечері. Літній же час взимку практично не впливає на зростання використання електроенергії.

Можна не переходити з літнього на поясний. Хоча інші країни переходять, і не бачать в цьому проблем для здоров'я громадян. Але буде так, як вирішать депутати, виходячи зі своєї дзвіниці. Хоча, якщо залишать назовсім зимовий час, то дивилися не з дзвіниці, а з льоху.