Прозорість взаємовідносин з державою – один із основних неекономічних факторів, що впливають на рішення іноземних інвесторів у виборі країни для інвестування.

Успішні історії співпраці органів влади з іноземними інвесторами стають справжнім "зеленим світлом" для нових інвестпроектів в Україні. 

Та побудувати ефективний робочий діалог вдається не завжди. І система правосуддя, корупція чи монополії тут ні до чого.

Коли мова йде про комунікацію між інвестором та державними органами, це завжди взаємодія між людьми і тому непорозуміння досить часто неминучі. 

Адже з обох сторін за лаштунками повноважень та корпоративного брендингу знаходяться люди. І різниця досвіду, культури, мови та практик організації бізнес-процесів часто заважають ефективно вирішувати питання, що виникають під час реалізації інвестиційних проектів. 

То що ж стає на заваді порозумінню між іноземними інвесторами та органами влади, та як знайти спільну мову?

Орієнтація на вирішення проблем, а не їх запобігання

Попри те, що превентивний підхід до комунікації з суб’єктами владних повноважень завжди допомагає уникнути небажаних "відмов", підхід, за якого інвестор "б’є на сполох" і шукає підтримки, лише коли з’являється проблема, все ще переважає. 

Як показує практика, ефективному проходженню дозвільних процедур для інвестора допомагає консультування з представниками державного органу ще на етапі підготовки документів до подання на розгляд. 

Якщо комунікація з органом влади ведеться суто на рівні "відповідальних виконавців", то непорозуміння можуть виникнути навіть за умови дуже якісного юридичного супроводу. 

Тож інвестору завжди варто шукати можливості організовувати такі консультації навіть щодо нескладних процесів. 

Нерозуміння процесів та інструментів взаємодії 

Плануючи комунікацію з органами влади, необхідно розуміти, як налагоджено процеси всередині таких органів: як влаштований документообіг, як формується позиція щодо того чи іншого питання, якими є повноваження у конкретній сфері та багато іншого. 

Державні структури мають чіткий набір правил і, як би вони не хотіли відступити від формальностей, щоб поліпшити взаємодію з інвестором, мають дотримуватись вимог законодавства.

Типові для української G2B комунікації "відписки" органів влади нерідко зумовлюються банальними причинами, такими як неправильно поставлені запитання чи хибно сформульовані прохання. 

Крім того, досить поширеною є практика звертатися напряму до Президента або Прем’єр-міністра з проханням "посприяти вирішенню проблеми", замість звернення до відповідального органу з чітким запитом.

Окрім того, не отримавши бажаного результату після звернення до органу влади, не варто вдаватись до звинувачень. Якщо зосередитись на пошуку шляхів вирішення питання – через доопрацювання заявки, консультації чи робочі наради – його, зазвичай, вдасться вирішити.

Потреба говорити однією мовою

Комунікація з іноземним інвестором потребує особливого підходу. Важливо говорити з ним мовою бізнесу, а не бюрократії. Практика, що лише зараз набуває поширення, – визначення всередині органу влади особи, відповідальної за комунікацію з інвесторами, зокрема іноземними.

Можливість бути на зв’язку з представником органу влади в будь-який час, отримати консультацію іноземною мовою, домовитись про зустріч, або просто мати довірчі відносини з відповідальною особою є критично необхідними для здорового діалогу. 

Нерідко буває, що навіть за результатами консультацій на найвищому рівні, інвестор стикається з труднощами в реалізації проекту на місцевому рівні. 

Зазвичай причина у тому, що робочі домовленості, досягнуті під час таких консультацій, не передаються належним чином керівникам та виконавцям в регіонах, де власне і реалізовуватиметься проект інвестора. 

Важливо залучати їх до проведення консультацій та тримати в курсі будь-яких змін у плані дій.

Не менш болючим для іноземних інвесторів буває питання міжвідомчої координації. Коли реалізація проекту залежить від кількох органів влади – недостатній зв’язок між ними на робочому рівні ускладнює обмін інформацією для оперативного прийняття рішень, а тому часто уповільнює впровадження проекту інвестором.

Як інвестору мінімізувати ризики?

Професійний правовий супровід не завжди є запорукою структурованого і комунікаційно правильного діалогу між іноземним інвестором та органами влади. 

Тож важливо також залучати до цього спеціалістів у сфері government relations, які розуміють, як працюють владні структури зсередини, та мають релевантний цьому досвід і компетенцію. А також звертатися за допомогою до уповноважених представників Уряду. 

За даними OECD, важливу роль у налагодженні ефективного діалогу між іноземними інвесторами та органами держави мають так звані Investment Promotion Agencies або IPA. 

Як посередники між Урядом та іноземними інвесторами, IPA часто є основним комунікатором питань інвесторів для урядових стейкхолдерів. Цей інструмент є зручним та зрозумілим каналом комунікації.

В Україні функцію IPA виконує урядовий Офіс залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest. 

Окрім власне залучення іноземних інвестицій в економіку України та підтримки інвесторів під час підготовки та реалізації ними інвестиційних проектів, офіс надає послуги troubleshooting, сприяючи вирішенню проблемних питань інвесторів.

Функціонал UkraineInvest нещодавно суттєво розширився. У грудні 2020 року Кабінет Міністрів України уповноважив Офіс виконувати функції секретаріату урядової Комісії з питань захисту бізнесу та поліпшення інвестклімату, а у лютому 2021 року — функції уповноваженої установи на супровід інвесторів відповідно до Закону про "інвестиційних нянь".

За будь-яким питанням інвестора завжди стоять фінансові ризики. Саме тому важливо, щоб інвестор отримував відповідь на поставлене питання або реакцію на адресований державній структурі запит якомога швидше. 

І важливо це не лише інвестору, а і відповідному органу влади, оскільки відмова інвестора від реалізації проекту спричинить втрату можливостей економічного розвитку для регіону чи країни в цілому. Тож комунікація між державою та іноземним інвестором вкрай важлива і потребує відкритості, розуміння та готовності до взаємодії з обох сторін.