Національний банк готує справжній "подарунок" для фінтех-ринку. Ми плануємо запустити повноцінну регуляторну "пісочницю" у другій половині 2022 року. 

Вона стане потужним стимулом для активного розвитку інновацій у сфері фінансових технологій. 

Це дасть можливість Україні увійти до поки ще короткого переліку країн-першопрохідців, що вже запустили такий тестовий майданчик як Sandbox. 

Що таке регуляторна "пісочниця"?

Перша в світі регуляторна "пісочниця" або Sandbox з’явилася відносно недавно. Це сталося у 2015 році у Великобританії. Відтоді вона стала найпопулярнішим форматом взаємодії фінансових регуляторів із фінтех-компаніями.

Нині у світі з реальними кейсами активно працює 13 регуляторних "пісочниць" – у США, Британії, Канаді, Австралії, Швейцарії, Сінгапурі, Литві, ОАЕ, Малайзії, Філіппінах, Таїланді, Індонезії. Ще майже стільки ж розробляються або плануються до запуску.

Регуляторна пісочниця виконує три дуже важливі функції. Насамперед – це платформа для взаємодії з ринком: лояльна та відкрита до всіх учасників, які бажають впроваджувати нові сервіси та продукти на ринку, щоб поліпшити життя клієнтів.

По-друге, це спеціальний правовий режим роботи для фінансових компаній. Він дозволяє тестувати нові сервіси у обмеженому середовищі без ризику порушення фінансового законодавства та у безпечному середовищі.

І по-третє, це тестове середовище, в якому за потреби можна випробовувати нові продукти на обмеженому колі споживачів. 

Це відбувається так. До регулятора звертається компанія і каже: "Ми придумали ось такий сервіс і хочемо його протестувати". Проте цей сервіс не описаний в законодавстві, юридично не визначений і не має аналогів на ринку, бо це – щось нове, чого раніше не існувало. 

Наприклад, це може бути або унікальний мобільний застосунок для платежів, або продукт, заснований на використанні хмарних технологій в банкінгу, або транскордонні децентралізовані сервіси. 

Тобто пісочниця існує саме для розгляду таких інноваційних кейсів і їхнього тестування в обмеженому середовищі під наглядом регулятора. 

Якщо послуга запрацює і клієнти отримають користь від неї, тоді такий сервіс може повноцінно вийти на фінансовий ринок, а центробанки та інші регулятори – вдосконалити певні сфери регулювання, врахувавши технологічний прогрес. 

Для чого та кому це потрібно?

Яка користь споживачам фінансових послуг від запуску регуляторної "пісочниці"? Насамперед завдяки розвитку цифрових новацій підвищується якість фінансових продуктів та знижується їх вартість. 

Тобто споживач отримує кращий сервіс за нижчу вартість. Водночас регулятор дбає про високий рівень захисту прав споживачів та безпеки даних.

Фінтех-компаніям участь у регуляторній "пісочниці" потрібна, щоб у рівних і лояльних умовах та конструктивній співпраці з регулятором вивести на ринок інноваційні продукти. 

Оскільки на ринку просто не існує подібних сервісів і їхнє регулювання невизначене, то без пісочниці компанії не мають шансів тестувати їх. 

Участь у пісочниці потребує від них менше ресурсів, зокрема і фінансових, та робить новації дійсно підйомними, швидкими та реальними.

Для чого це регулятору? По-перше, через таку сучасну форму співпраці регулятор тримає руку на пульсі фінтех-трендів та налагоджує ефективний діалог із фінтех-ринком. 

Це не лише стартапи, але й вже працюючі стабільні банки чи компанії, які розробляють нові продукти.

По-друге, розвиток цифрових новацій у фінансовому секторі позитивно впливає на зростання включеності громадян до фінансової системи і їхньої залученості до отримання фінансових послуг. 

Тобто зростає фінансова інклюзія, яка є важливим пріоритетом для кожного фінансового регулятора.

Ще один важливий ефект від запуску регуляторних пісочниць – зростання обсягів інвестицій у фінтех-сферу. Компанії, що взяли участь у першому етапі британського Sandbox, отримали понад $167 млн (у еквіваленті) інвестицій на свої проєкти. 

Це сталося завдяки тому, що компанії, які пройшли регуляторний Sandbox, мають вищу довіру до їхніх продуктів та сервісів з боку ринку й інвесторів.

Коли з’явиться регуляторна "пісочниця" в Україні?

Національний банк почав вивчати міжнародний досвід у сфері регуляторних "пісочниць" ще з 2018 року.

Поки ми не запустили повноцінний Sandbox, для спілкування з фінтехом при НБУ створена Експертна рада з комунікацій з інноваційними компаніями. 

Вона запрацювала навесні 2019 року як пілотний проєкт. Цей пілот мав функціонувати до кінця 2019 року, проте ми його продовжили.

До Національного банку вже зараз приходять учасники ринку з інноваційними проєктами та нові фінтех-компанії, діляться своїми ідеями. 

Зокрема, наші спеціалісти з платіжних, юридичних, IT-питань, ліцензування допомагають їм визначатися стосовно відповідності українській законодавчій та нормативній базі.

За 2020 рік Експертна рада НБУ з питань комунікації з інноваційними компаніями розглянула 12 заявок, за 2019 рік – 9 заявок. Більшість з усіх заявок стосувалися сфери платіжних рішень, їхньою метою було поліпшення клієнтського досвіду, а також пришвидшення та здешевлення транзакцій. 

Водночас ми віримо, що для ефективного розвитку фінтех-ринку в Україні необхідно створити повноцінну регуляторну "пісочницю". Поява нових продуктів і технологій, у свою чергу, змінює бізнес-моделі фінансових компаній. 

Як правило, це знижує вартість послуг для споживачів та задовольняє їхні найсміливіші потреби. 

Процес створення Sandbox – нешвидкий, адже для законодавчих змін потрібен час. Крім законодавчих та нормативних змін, він потребує також вироблення моделі функціонування пісочниці та деталей її організаційної розбудови. 

Норма щодо запровадження на базі Національного банку повноцінної регуляторної "пісочниці" вже включена до законопроєкту №4364 про платіжні послуги, який у листопаді 2020 року був зареєстрований у парламенті.

Також норми цього законопроєкту передбачають для центрального банку повноваження зі стимулювання інновацій на ринку фінансових послуг, а також зі створення та функціонування регуляторної "пісочниці".

Ми вже працюємо над цим та маємо дорожню карту, що передбачає тестовий запуск Національним банком Sandbox в Україні в грудні 2021 року і повноцінний запуск – у другому півріччі 2022 року.