Традиційно, кожної зими більшість мешканців українських багатоповерхівок мерзнуть у своїх оселях, бо старі вікна і стіни не зберігають тепло. 

Зношені електромережі не витримують напруги, а аварійні труби та старі системи опалення лише частково пропускають теплоносій. 

Через високий рівень енерговитрат будинку українці змушені роками переплачувати за комунальні послуги чималі кошти.

За даними Міністерства розвитку громад і територій, 80% усіх багатоквартирних будинків (144 тисячі) потребують модернізації. 

Вони були збудовані ще до 1994 року, тому знаходяться у незадовільному технічному стані. Очевидно, що такі багатоповерхівки потребують не просто капітального ремонту, а й комплексних енергоефективних заходів. 

Провідну роль у безпосередньому впровадженні цих змін відіграє Фонд енергоефективності. Завдяки запущеній у вересні 2019 року державній програмі підтримки енергомодернізації багатоповерхівок "Енергодім" українці можуть повернути до 70% витрат на утеплення огороджувальних конструкцій і модернізацію внутрішніх інженерних систем. 

Програма набирає обертів, однак, через певні бар'єри на шляху впровадження цих заходів, досі працює не на повну потужність. 

Саме тому, фахівці Фонду постійно працюють над удосконаленням її умов, щоб зробити їх якомога доступнішими для українців. 

Як результат — минулого року ми затвердили 6 нових редакцій цього документу та отримали більше 300 заявок співвласників будинків на загальну суму понад два мільярди гривень. 

Однак, цих кроків недостатньо, щоб розгорнути масштабну енергомодернізацію вітчизняного житлового сектору. 

Потрібні зміни на законодавчому рівні, адже галузь живе за технічними правилами, більша частка яких розрахована на нове будівництво або реконструкцію з відселенням мешканців.

Що потрібно змінити? 

Фонд енергоефективності системно працює з ключовими стейкхолдерами над розробкою пропозицій для актуалізації норм профільного законодавства, щоб удосконалити окремі норми та усунути неточності у трактуванні деяких положень. 

Враховуючи кількість зацікавлених сторін, кожен фахівець може по-різному розуміти та трактувати неоднозначно виписану норму. 

Звісно, це створює певні ризики для замовників та виконавців, а для контролюючих органів — поле для махінацій та зловживань. 

Саме тому, робота у цьому напрямку продовжується. Зокрема, одним із останніх змін стало затвердження Мінімальних вимог до енергетичної ефективності будівель та змін до Методики визначення енергетичної ефективності будівель, над якими ми спільно працювали с Директоратами Мінрегіону, RST, провідними науковцями і енергоаудиторами.

Ці зміни дозволяють більш ефективно планувати фінансування заходів та подальші роботи, щоб зменшити енергоспоживання будівлі. 

Крім того, відтепер проводити термомодернізацію можна поетапно, в обсязі проектних рішень, необхідних для виконання робіт з капітального ремонту окремих огороджувальних конструкцій та інженерних систем. 

Прийняття цих документів дозволить усунути деякі бар’єри для масштабної термомодернізації. 

Щоправда, попереду ще багато роботи з впровадження системного підходу до врегулювання проблем галузі. Затягування з вирішенням інших нагальних завдань може призвести до гальмування важливих процесів у сфері енергоефективності. 

Зокрема, після прийняття зазначених вище документів, потребують оновлення Порядок проведення сертифікації енергетичної ефективності будівель і форма енергетичного сертифікату, адже невідповідність нових вимог до визначення класу енергоефективності старій формі сертифікату, створює невизначеність для енергоаудиторів, яку вони не можуть вирішити "на свій розсуд", ризикуючи втратою кваліфікаційного атестату. 

Окремого висвітлення потребує процедура проведення енергоаудиту. Не таємниця, що багато питань, або навіть звинувачень до Фонду полягає у тому, що Фонд вимагає сертифікат до початку робіт з термомодернізації, на першочерговому етапі, ускладнюючи приєднання до Програми. 

Дійсно, з одного боку претензія є обґрунтованою, адже більшість існуючих житлових будівель 60-80-х років забудови мають найнижчий клас енергоефективності "G", що зрозуміло і без сертифікату та додаткових витрат на його виготовлення. 

Головне на цьому етапі — це рекомендації з обрання тих чи інших енергоефективних заходів, з визначенням їх економічної доцільності. 

В Польщі та Литві, наприклад, результатом енергоаудиту є інвестиційний план та звіт з енергоаудиту за формою, що затверджена на законодавчому рівні.

У законі "Про Фонд енергоефективності" в ст.13 Принципи розгляду заявки Фондом написано нібито так само, що процедура розгляду заявки на часткове відшкодування вартості заходів з енергоефективності Фондом включає перший етап з проведення попереднього енергетичного аудиту та оформлення заявки і супровідних документів.

Але в чинному законодавстві України, єдиним видом енергоаудиту є поки що сертифікація енергетичної ефективності, а Фонд має працювати виключно в рамках законодавчого поля. Таким чином, результатом проведення енергоаудиту може бути тільки сертифікат енергетичної ефективності будівлі з рекомендаціями. 

З огляду на те, що методика визначення енергоефективності при сертифікації є складною та потребує значних витрат часу на пошук технічної документації будівлі, виготовлення сертифікату, а найголовніше — відсутнє єдине програмне забезпечення для розрахунків — це створює додаткову вартість таких послуг, адже потрібно не тільки скласти та зареєструвати сертифікат, а й підготувати інвестиційний план та рекомендації для обраних заходів в рамках форми опису проекта, який вимагає Фонд. 

На наш погляд, питання проведення саме енергоаудиту на першому етапі з рекомендаційним звітом та інвестиційним планом за затвердженою формою та сертифікації енергетичної ефективності після впровадження енергоефективних заходів, врешті решт мають бути розділені, щоб не продовжувати і далі вигадувати власні "унікальні" процедури, які не відповідають ані здоровому глузду та логіці, ані найкращим європейським практикам. Але такі зміни можливі виключно на законодавчому рівні. 

Щоб дати поштовх масштабній термомодернізації житла ми пропонуємо ввести новий вид будівельних робіт "термомодернізація" в законі "Про енергетичну ефективність будівель" та дозволити розробку сертифікату енергетичної ефективності будівель, на яку надається державна підтримка, після завершення будівництва. 

Це важливо, бо термомодернізація не є настільки складним видом робіт, як нове будівництво чи реконструкція будівлі в цілому. 

У більшості випадків при впровадженні енергоефективних заходів не потрібно отримувати дозвіл на виконання таких робіт та акт про прийняття об’єкта в експлуатацію (Постанова КМУ від 07.06.2017 №406). 

Однак, під час розробки проектної документації потрібно керуватись положеннями низки нормативних актів і стандартів, які в більшості "заточені" під нове будівництво, та не враховують, що роботи проводяться на вже побудованих об’єктах без призупинення їх експлуатації, як це відбувається, наприклад, під час реалізації програми "Енергодім" у багатоквартирних будинках або за іншими програмами енергомодернізації житлових будівель. 

При розробленні проектної документації необхідно керуватись значною кількістю регулюючих норм та стандартів, які в деяких пунктах суперечать один одному, іноді вже застарілі та неактуалізовані або введені методом підтвердження без перекладу та не враховують національну містобудівну специфіку. 

Тому, ми вважаємо, що для вирішення цих проблем необхідно опрацювати для нового виду будівельних робіт "термомодернізація" окремі Порядки розробки проектної документації та проходження її експертизи і таким чином конкретизувати та оптимізувати вимоги нормативних документів до проведення робіт з термомодернізацію будівель.

Разом з тим, розроблення сертифікату енергетичної ефективності необхідно вимагати після завершення будівництва або до введення в об'єкта будівництва експлуатацію, а не в складі проектної документації. 

Проектні енергетичні показники мають розраховуватись за відповідною методикою та відображатись за формою, яка буде встановлена новою редакцією ДБН В.2.6-31 "Теплова ізоляція та енергоефективність будівель". 

Запропоновані зміни дозволять, по-перше, вирішити проблему виконавців – проектну документацію розробляють інженери-проектувальники, сертифікацію енергетичної ефективності проводять після завершення будівництва або впровадження енергоефективних заходів – енергоаудитори. 

По-друге, імплементація Порядку розроблення проектної документації при термомодернізації дозволить скомпілювати усі основні та раціональні вимоги нормативних актів при проведенні термомодернізації будівель, усунути варіативність оцінки проектів та зняти ризики, пов'язані з неоднозначним трактуванням будівельного законодавства або нереалістичних вимог тих чи інших ДБН-ів при проходженні експертизи проектів з термомодернізації існуючих будівель. 

У Фонду немає достатніх повноважень для зміни законодавчих документів. Однак, у нас є розуміння проблем, бо ми працюємо в практичній площині, є бачення, як їх можна вирішити. 

Ключові стейкхолдери також розуміють проблеми, які ми постійно піднімаємо та намагаються знайти найкращі та збалансовані рішення, які б задовольняли всіх учасників ринку. 

Тому ми й надалі будемо активно співпрацювати із Міністерством розвитку громад та територій України та з депутатським корпусом, пропонуючи до впровадження актуальні законодавчі ініціативи, які могли би усунути існуючі технічні бар’єри для запуску масштабної термомодернізації будівель. 

Безумовно ми розуміємо, що найголовнішими бар'єрами наразі є фінансовий та організаційний, але без впровадження чіткої та зрозумілої законодавчо-нормативної системи та технічних вимог до проведення енергоаудиту, проектування та сертифікації, запровадити масштабну комплексну термомодернізацію з високою якістю виконаних робіт та прослідковуванням результатів, в будь-якій моделі фінансування, вкрай складно. 

В існуючій системі, яка повна невизначеностей, значних затримок в часі, ризиків та варіативності, завершених проектів може бути зроблено приблизно до 300-400 на рік, тоді як наша країна потребує на порядок більше та має як власні, так і залучені від європейських донорів ресурси, щоб це зробити. 

Впевнений, що енергомодернізація — краща інвестиція в майбутнє, тому спільними зусиллями ми зможемо досягти необхідних змін та разом забезпечити повноцінну роботу такої важливої для енергонезалежності країни галузі.