Банківська система у співпраці із сферою віртуальних активів здатна розширити власні можливості залучення додаткових активів у довгостроковій перспективі.

Міжнародний досвід переконує, що країни, які першими запровадили прогресивне регулювання на ринку криптоактивів, значно розширили спектр фінансових послуг не тільки для профільних компаній, а й банківського сектору.

Банківські кастодіальні сервіси для зберігання криптоактивів

У 2021 році найстаріший банк США Bank of New York Mellon та найбільший у Німеччині Deutsche Bank в інтересах власних клієнтів надаватимуть кастодіальні послуги – зберігатимуть криптографічні ключі від криптогаманців клієнтів і проводитимуть необхідні операції з криптоактивами.

Кастодіальні послуги – це послуги із зберігання і розпорядження майном клієнта на підставі його письмового розпорядження. Тобто послуги, при яких банк є відповідальним зберігачем. Кастодіальні сервіси дозволяють оптимізувати брокерські послуги, миттєвий доступ до криптобірж та позабіржову торгівлю.

Ці послуги важливі для клієнтів, які мають великі вкладення в криптоактиви або розпоряджаються ними. У контексті довгострокових криптоінвестицій ризик втрати доступу до гаманця превалює. Закономірно постає питання додаткового захисту цифрового еквівалента власних активів.

Для таких клієнтів рівень довіри до банків вищий, ніж до альтернативних сервісів на ринку. Крім того, коли банки надають кастодіальні послуги для представників криптоіндустрії, це свідчить про те, що вони готові розширювати ринок банківських послуг: від надійних сейфів до віртуальних сховищ.

Криптокомпанії сприятимуть росту банківських залишків

Клієнти з криптоіндустрії сприяють зростанню обсягу банківських залишків на рахунках класичних фінансових установ.

Наприклад, каліфорнійський Silvergate Bank у 1988 році створювався як класичний комерційний банк. Зараз він обслуговує провідні американські криптобіржі Coinbase та Kraken, європейську Bitstamp. У результаті депозити криптокомпаній у Silvergate Bank у 2020 році перевищили 2 млрд дол.

Ще один американський банк – нью-йоркський Signature Bank, який також працює з компаніями криптоіндустрії, у січні 2021 року наростив обсяг депозитів на 10 млрд дол, а це 16% загальної суми депозитів.

Фінансовий успіх обом банкам забезпечило створення окремих платіжних платформ, необхідних для арбітражу на глобальному ринку криптоактивів.

Silvergate для обслуговування криптокомпаній створив Silvergate Exchange Network, Signature – Signet. Конкурентні платіжні платформи на базі технології блокчейн стали основним драйвером росту депозитів.

Показово, що під час активної фази пандемії Signature Bank підтримав блокчейн-компанії, видаючи кредити за програмою Paycheck Protection Program.

Резервування банками коштів під емісію стейблкоїнів

Банківська активність, пов'язана з використанням стейблкоїнів у грошових переказах, вимірюється мільярдами доларів.

Стейблкоїни – це віртуальні активи, прив'язані до певної національної валюти у співвідношенні 1:1. Цей тип фінансового віртуального активу вирізняється з-поміж решти, оскільки дозволяє мінімізувати волатильність ціни, тобто стрімкі коливання курсу, які загалом характерні для глобального ринку криптоактивів.

Стейблкоїни створюють нові можливості застосування віртуальних активів і є окремим сегментом криптоіндустрії. Тільки протягом 2020 року загальна капіталізація стейблкоїнів зросла більш ніж у п'ять разів – з 5 млрд дол до майже 30 млрд дол. У 2021 році їх капіталізація досягла 37,5 млрд дол.

Компанії-емітенти стейблкоїнів – доволі вигідні клієнти для комерційних банків, оскільки дозволяють останнім збільшувати власні банківські резерви та застосувати нові бізнес-моделі: прибуток формується шляхом отримання відсотків за позиками та комісій за зберігання і проведення взаєморозрахунків.

Резервування банками коштів під емісію стейблкоїнів – це логічний етап інтеграції віртуальних активів з класичними фінансовими інституціями.

Спостерігаємо певний зсув у парадигмі мислення: від упередженого сприйняття криптоактивів як цілковитої загрози для банків до сміливих спроб застосування окремих віртуальних активів у банківській діяльності.

Мінцифри сприятиме інтеграції віртуальних активів і банківського сектору

Легалізація ринку віртуальних активів в Україні вирішить низку потреб профільних компаній із сфери обслуговування і стимулюватиме розвиток принципово нової економічної моделі взаємодії з банківським сектором.

Ухвалення законопроєкту №3637 "Про віртуальні активи" дозволить українським та іноземним компаніям відкривати банківські рахунки, отримувати кредити, залучати інвестиції. Для банків проєкт усуне юридичні обмеження щодо розвитку банківських кастодіальних сервісів для криптобізнесу.

У законопроєкті стейблкоїни визначаються як забезпечені віртуальні активи – фінансові інструменти. Тому Мінцифри спільно з Національним банком та Національною комісією з цінних паперів і фондового ринку розроблятиме нормативну базу для врегулювання обігу стейблкоїнів в Україні.

Тренд гнучкого регулювання на ринку віртуальних активів сприятиме появі додаткових сервісів на перетині нової індустрії та банківського сектору.

Банки, які першими почнуть обслуговувати клієнтів криптоіндустрії, зможуть наростити обсяги депозитів. Це дозволить банкам "увімкнути" кредитування та отримати комерційно вигідне джерело фондування активних операцій. Решта банків ризикують залишитися позаду стрімкого технологічного розвитку.

Сподіваюся, найближчим часом народні депутати проголосують за законопроєкт "Про віртуальні активи" у другому читанні, і український банківський сектор отримає нових клієнтів з перспективної індустрії.